Головна
 

ВН: Дзвінок до Києва доведе

22 липня 2008, 02:20
0
2

Сьогодні голова правління «Газпрому» Олексій Міллер відправиться до Києва, щоб за дорученням Володимира Путіна провести переговори про умови постачань газу на Україну з 1 січня 2009 року, пише російське видання Время новостей

Наказ надійшов керівникові «Газпрому» після того, як в п'ятницю український прем'єр Юлія Тимошенко зателефонувала главі російського уряду, щоб обговорити «різні питання торговельно-економічної співпраці двох країн». Напередодні поїздки Олексій Міллер вперше приїжджав на офіційну зустріч в заміську резиденцію президента Росії Дмитра Медведєва, щоб відзвітувати про виконання програми газифікації. Але окрім розвитку інфраструктури постачань газу російським споживачам Медведєв і Міллер обговорили позицію на зустрічах, що мають відбутися сьогодні.

Офіційно про тему переговорів і передбачуваних візаві глави «Газпрому» нічого не відомо. Зрозуміло, що виключно для зустрічі з керівництвом «Нафтогазу» Олексій Міллер до Києва не поїхав би. Швидше за все обговорювати майбутнє газових постачань на Україну планується з пані Тимошенко. За інформацією «Время новостей», пану Міллеру могло бути доручено розпочати з владою України конкретні переговори про формулу ціни, яка повинна бути записана в новий довгостроковий контракт з «Нафтогазом». Торг «Газпрому» з середньоазіатськими країнами, чий газ поставляється українським споживачам, про умови закупівлі з наступного року ще далекий від виходу на фінішну пряму. Тому старт наочного діалогу з Києвом може означати готовність Москви «відв'язати» Україну від газу з Середньої Азії, що різко дорожчає. І відповідно вести переговори про поетапне підвищення цін на російське паливо до європейського рівня. Питання лише в тому, що український уряд може запропонувати «Газпрому» в обмін на пільговий період, окрім безперебійного транзиту.

У Володимира Путіна встановився вельми щільний контакт з Юлією Тимошенко. Всього за два місяці свого прем'єрства він зустрівся з українською колегою двічі. Після другої зустрічі він навіть заявив, що у Києва вперше немає заборгованості за поточні постачання імпортного газу. Зараз ситуація знов повернулася на круги своя. Борг «Нафтогазу» перед швейцарським трейдером RosUkrEnergo (на 50% належить «Газпрому») за постачання газу в другому кварталі перевищує 800 млн. доларів.

Крім того, український концерн до 1 серпня повинен врегулювати ситуацію з російським газом, спожитим Україною в січні-лютому цього року (або повернути 1,4 млрд кубометрів RUE, або сплатити їх за європейською ціною 320 дол. за тисячу кубометрів). Обумовлену передоплату за липень «Нафтогаз» теж поки не зробив.

Проте ці вічні проблеми в російсько-українських газових розрахунках не виглядають підставою для екстреного відрядження Олексія Міллера до Києва. Для принципових переговорів про умови постачань з 2009 року за ситуації, коли в Україні знов різко загострилася політична боротьба, теж начебто не час. Якщо, звичайно, Москва не намагається зіграти на суперечностях, що посилилися, між президентом і прем'єром, а також забезпечити переговорний резерв перед осінню, що обіцяє бути гарячою (у сенсі остаточного розвалу коаліції). Тим більше що пані Тимошенко все частіше демонструє готовність до конструктивного діалогу з Росією і навіть робить вельми помітні реверанси. Досить пригадати її недавню позицію щодо запуску нафтопроводу Одеса-Броди у напрямі Польщі, який не відповідає стратегічним інтересам Росії і комерційним вигодам ряду російських нафтових компаній (вчора мова про це йшла і на президії російського уряду). Прем'єр Тимошенко, як відомо, всупереч лобістським зусиллям секретаріату Віктора Ющенка блокувала підписання необхідних для початку постачань нафти до Польщі документів з боку «Укртранснафти».

За підсумками останньої зустрічі з паном Путіном в Москві Юлія Тимошенко говорила, що їй було обіцяно поступове підвищення цін на газ. Хоча буквально за лічені дні до цього Дмитро Медведєв на першій зустрічі з Віктором Ющенком попереджав українського президента про можливість «майже двократного зростання» ціни на газ з нового року. Такі попередження були засновані на розумінні того, що Туркменістан, Узбекистан і Казахстан висловили намір продавати з 1 січня газ «Газпрому» за європейськими цінами, а газовий концерн з такою постановкою питання погодився. З урахуванням того, що до кінця року ціни на газ в Європі, за оцінками «Газпрому», виростуть до 450-500 дол. за тисячу кубометрів, при збереженні прив'язки України до газу з Середньої Азії більш ніж двократне зростання в порівнянні з нинішніми 179,5 дол. за тисячу кубометрів стало би безумовним.

Втім, і слова пані Тимошенко про плавний перехід цілком можуть мати під собою підкріплення. Пільговий графік отримали Вірменія, Молдавія і Білорусь, які поступилися «Газпрому» частиною прибутків від реалізації газу на своїх роздрібних ринках, а також погодилися продати концерну перспективні енергетичні активи. Київ від такого шляху завжди відмовлявся, у тому числі і з політичних міркувань. Проте зрушення вже відбулися. З травня цього року компанія «Газпром збут Україна» (100-відсоткова дочка «Газпрому») почала продавати газ українським споживачам, маючи річну квоту на постачання 7,5 млрд. кубометрів. Це трохи більше 10% від найбільшого після Росії ринку природного газу в СНД.

Крім того, через Україну як і раніше йде 80% транзитних об'ємів газу з Росії до Європи. І отже, неприйнятні для Києва умови співпраці (якими представляється двократне зростання ціни) можуть призвести до чергової газової війни і збоїв постачань в ЄС. Вчора пан Ющенко говорив німецькому канцлерові Ангелі Меркель, що Київ «ретельно виконуватиме узяті на себе зобов'язання». Проте якщо в опалювальний період газу не вистачатиме Україні, проблеми з постачаннями до Європи будуть обов'язково.

Не варто також забувати і про той факт, що провести динамічні переговори з середньоазіатськими постачальниками про умови закупівлі газу поки не вдається, навіть не дивлячись на повну згоду з приводу переходу на європейські ціни. Туркменія, а услід за нею і Узбекистан не поспішають підписувати конкретні документи з «Газпромом». Тим більше не хочуть підписувати довгострокові контракти із зрозумілою для російського концерну формулою ціни.

Дмитро Медведєв на відміну від Володимира Путіна, який заслуховував звіт Олексія Міллера два тижні тому, крім української теми розпитував тільки про газифікацію. Доповідь глави «Газпрому» про перебіг газифікації практично не відрізнялася від відповідей на запитання прем'єра. Пан Міллер лише додатково повідомив: «Газпром» почав підготовку проекту інвестиційної програми майбутнього року, в яку ми закладаємо об'єм фінансування більше, ніж в попередні роки. Тому темпи газифікації, які були набрані за останні чотири роки, будуть збережені». А президент пообіцяв прийняти до губернаторів регіонів, що відстають в реалізації програм газифікації, дисциплінарні заходи. «Якщо потрібно буде ухвалити якісь адміністративні рішення або організаційні заходи, то вони будуть прийняті, тому що через немоторність керівників окремих регіонів населення страждати не повинно» - сказав пан Медведєв. Він також попросив главу концерну приділити особливу увагу «ситуації на Далекому Сході». За словами глави держави, «треба займатися і тим, щоб газ приходив в найвіддаленіші частини нашої країни».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах