Головна
 

The Guardian: Крим: розколотий півострів – база російських військових кораблів і гордість України

17 вересня 2008, 11:45
0
8

У Криму напруженість зросла із початком війни в Грузії, а також у зв‘язку з планами Києва вступити у НАТО, - пише кореспондент британської The Guardian Люк Гардінг.

З висоти свого величезного пам’ятника, що здіймається над Севастополем, Володмир Ленін замріяно поглядає на Чорне море.

У гавані літні жінки в купальниках у квіточку занурюються в теплу воду бузкового кольору. У далині поблискує сірий російський крейсер «Москва», на фоні високих гір із засніженими вершинами. Місто-порт Севастополь на скелястому південному узбережжі Криму – історичний притулок російського Чорноморського флоту. Після розпаду Радянського Союзу Україна дозволила Росії орендувати військову базу в Севастополі до 2017 року.

Але після війни в Грузії минулого місяця півострів опинився в центрі спекуляцій. Поширився страх, що Крим – як Південна Осетія і Абхазія, сепаратистські регіони Грузії, визнані незалежними Москвою – може стати мішенню для російських амбіцій.

На початку цього місяця українські урядовці звинуватили Москву у тому, що вона в Криму видає паспорти етнічним росіянам, які складають більше половини двохмільйонного населення півострова. Київ боїться, що суперечка з приводу оренди бази може бути використана для розпалення сепаратистських настроїв – і до відокремлення Криму від України шляхом референдуму.

На вулицях Севастополя настрій демонстративно проросійський. Мешканці міста запекло протестують проти українського Президента Віктора Ющенка і його планів щодо вступу в НАТО. Минулого тижня кілька сотень місцевих мешканців зібралися, щоб привітати крейсер «Москва» після поверненням із Грузії. Вони розмахували російськими прапорами і плакатами, на одному з яких було написано: «Ми пишаємося вами».

«Більшість населення тут підтримує присутність Чорноморського флоту», - каже Анатолій Каленко, глава Ради ветеранів Севастополя і колишній капітан атомного підводного човна. На думку Каленка, місцеві мешканці опиратимуться будь-якій спробі вигнання російського флоту, особливо, якщо кораблі НАТО займуть базу замість росіян.

«Ми категорично не хочемо інших кораблів тут. Ні американських, ні французьких, ні турецьких, - сказав він. – У Британії давні традиції мореплавства. Ми поважаємо це і пам’ятаємо Нельсона. Але, чесно кажучи, ми і вас не хочемо тут бачити».

Його Рада не підтримує сепаратизм, пояснив він, але протистоїть будь-якій спробі прибрати радянські меморіали, що прикрашають круті вулички міста. На його стіні прикріплена карта СРСР, а над столом - висить портрет Леніна. Громадська думка проти НАТО, каже він, адже це «агресивний» військовий блок.

Навіть перед війною минулого місяця напруженість зростала. У травні – у річницю російської перемоги над нацистською Німеччиною – мер Москви Юрій Лужков відвідав Севастополь і сказав, що той «був і має знову стати російським містом». Розлючений уряд України звинуватив його у підриванні територіальної цілісності і заборонив Лужкову в’їзд в Україну.

У Севастополі траплялися серйозні сутички між українськими націоналістами і проросійським місцевим населенням. У липні Міністр оборони України урочисто відкрив меморіальну дошку у пам’ять про нетривале проголошення незалежності України в 1918 році. Хтось прибрав її із набережної, неподалік від пам’ятника російському військовому герою адміралу Нахімову, і викинув у море.

Багато політиків півострова визнають, що хотіли б, щоб Крим увійшов до Російської Федерації. «Це міф, що Україна – не частина Росії. Ми в нього не віримо», - каже Олег Роділов, проросійський депутат ВР Автономної Республіки Крим, що засідає у столиці регіону, Сімферополі. На його думку, було б неправильно звинувачувати його в «сепаратизмі».

«Для вас Україна і Росія апріорі різні держави. Для нас це – апріорі єдина держава», - сказав він. За його словами, культурні, мовні зв‘язки і православна релігія зробили з України та Росії неподільне утворення. Обидві країни також слов’янські. «Ми не вважаємо, що є якась різниця. Ми були разом 350 років».

Російськомовні жителі кажуть, що півострів – популярний туристичний центр в Радянські часи – опинився у складі України помилково. Радянський керманич Нікіта Хрущов передав Крим Українській Радянській Республіці в 1954 році. Росія визнала сучасні кордони України в Договорі про дружбу від 1997 року. Однак у квітні російський прем’єр-міністр Володмир Путін презирливо назвав Україну «навіть не справжньою державою».

Націоналістично налаштовані кримські депутати тепер порівнюють Крим із Косовим – колишньою сербською провінцією, незалежність якої цього року визнав майже весь Захід. На думку Леоніда Грача – проросійського депутата-комуніста – Крим проголосить свою незалежність, якщо Ющенко і далі наполягатиме на своїх планах приєднати Україну до НАТО.

«Якщо Ющенко проголосить, що Росія – ворог, Крим цього не прийме, - сказав Грач. – Це означає, що Україна розділиться. У Криму почнеться війна – можливо навіть світова війна». За словами Грача, Україна повинна відмовитись від НАТО, укласти договір про дружбу і співпрацю з Росією і продовжити термін оренди бази для російського Чорноморського флоту.

Ніхто не сумнівається, що організувати переворот в Севастополі буде легко. Російський прапор вже майорить у місті над багатьма елегантними, а також класичними для «сталінської епохи» будівлями, які належать Чорноморському флоту. Місцевим жителям потрібно буде лише пов‘язати кількох українських урядовців. Український уряд не захоче повертати місто силою, адже боятиметься спровокувати масштабний військовий конфлікт з Росією.

«Я би не дуже сумувала, якби Україна розділилася. Усе стало би на свої місця знову», - каже Раїса Телятнікова. Телятнікова – глава Севастопольської російської громади – однієї з неурядових організацій, що поширюють російську культуру і мову і, як кажуть критики, «погляди Москви».

Телятнікова заперечує, що її організація – це «кремлівський фронт». «Це – наша земля. Мій батько і дядько воювали за цю територію під час Великої Вітчизняної Війни [Другої світової війни]. Чому ми маємо залишати її? – каже вона. – Ніхто не питав нас, чи хочемо ми жити в Україні. Ніхто з нас не збирається нікуди йти».

Немає безпосередніх свідчень того, що Росія, як припускає Київ, видає паспорти етнічним росіянам, які живуть в Криму. Але Москва збільшує свій вплив: прапор прокремлівської партії «Єдина Росія» можна побачити в офісі Раїси, який знаходиться над танцювальним клубом і по-сусідству зі школою акторського мистецтва. На початку цього літа партія погодилася фінансувати газету російської громади – невеликий, але підступний крок.

Російські урядовці вчора наполягали, що кількість кримчан, які подають заяву на набуття російського паспорту «майже не змінилась». Володимир Лисенко, який працює в російському консульстві в Сімферополі, сказав, що близько 13 тисяч росіян живуть і працюють у Севастополі. «Росія не висуває жодних претензій на Севастополь. Ми не розуміємо заяв західних політиків, які кажуть, що Україна «буде наступною».

Оптимісти вважають, що розмови про російське відвоювання Криму в України надмірно роздуті. Третя етнічна група в Криму – це татари, нащадки тюркського населення півострова, налаштовані дуже проукраїнськи. Мустафа Джемілєв – депутат, який підтримує Ющенка, вважає, що Росія не намагатиметься завоювати Крим, подібно до того, як робила це в Грузії.

«Ця ідея – нонсенс. Україна – не Грузія і не Чечня – Україна набагато могутніша», - сказав він.

Довідка

Сучасні етнічні проблеми в Криму сягають далеко в історію. Півострів – із його виноградниками, горами і глибокими природними гаванями – завжди був привабливим для загарбників. Тут побували скіфи, греки, турки-османи, росіяни, британці та французи, останні бомбардували Севастополь в 1854-1855 роках під час Кримської війни. Нацисти також окупували Крим перед тим, як Червона Армія визволила територію. Але саме російський вплив став найбільш довготривалим. Катерина Велика анексувала Крим в 1783 році після того, як відбила його в оттоманських турків. Із того часу Севастополь став символом російського героїзму. У місцевому музеї Чорноморського флоту демонструються експонати із бурхливого минулого порту, зокрема, гітара, на якій грав моряк, що брав участь у Севастопольському повстанні в 1905 році на броненосці «Потьомкін».

Оригiнал статті:
http://www.guardian.co.uk/world/2008/sep/16/ukraine.russia…

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах