Головна
 

FAZ: Як у часи Другої світової війни в Атлантиці?

2 жовтня 2008, 16:16
0
4

Драма із українським судном Фаїна показала усю серйозність ситуації біля узбережжя Сомалі. Міжнародні судноплавці чекають на ініціативи політиків, аби здійснити там те, що начебто вдалося у Малайзії, пише Геннінг Зітц у німецькій Frankfurter Allgemaine Zeitung.

Коли пірати захоплюють суховантажне судно, щоби вимагати за нього викуп – це серйозна халепа для команди та судновласників. Але коли пірати захоплюють судно із вантажем зброї, то ситуація набуває зовсім іншого виміру. Саме це сталося минулого четверга. Біля узбережжя Сомалі, де процвітає піратство, морські розбійники захопили український сухогруз Фаїна, що йшов під прапором Белізу.

Судно слідувало до Кенії із вантажем з 33 танків T-72, а також великою кількістю гранатометів та боєприпасів. Корабель ВМС США почав переслідувати захоплене судно та спостерігати за діями піратів. Очікується, що невдовзі до Африканського Рогу (територія, Північно-Східної Африки, що включає Джібуті, Сомалі, Судан і Ефіопію і у вигляді рогу виступає в Індійський океан.–прим.пер) прибуде російський фрегат Неустрашимый. Оскільки серед екіпажу захопленого судна є три росіянина, не виключається можливість застосування військової сили задля їх визволення. Речник піратів застеріг від такого розвитку подій: У нас достатньо сил, щоб достати їх всюди – де б вони не були. Ситуація на борту Фаїни, що повинна була стати на якір біля сомалійського міста Хобйо, напружена: російський член команди помер від серцевої недостатності. Між піратами дійшло до суперечки, що закінчилася стріляниною, під час якої загинуло декілька людей.

Драма свідчить про серйозність ситуації біля узбережжя Сомалі, що разом із Аденською затокою є частиною морського шляху із Європи через Суецький канал до Азії. Будь-який контейнеровіз, що полишає порти Гамбурга або Бремергафена, беручи курс на Китай, має пройти цю ділянку шляху. З початку року у цьому регіоні було скоєно напади майже на 60 кораблів, 25 з них було захоплено. Доповідь Міжнародного морського бюро показує, що напади відбуваються тут раз за разом. 19 вересня у Аденській затоці важкоозброєні пірати сіли на хвіст вантажному судну. Капітану вдалось перешкодити захопленню судна. 25 вересня пірати захопили вже згаданий корабель Фаїна. Через день після цього у Аденській затоці пірати обстріляли і захопили танкер, що перевозив хімічні речовини – про долю його команди досі нічого не відомо. 28 вересня у Аденській затоці три піратських човни погналися за великовантажним судном, але тому вдалося відірватися від погоні.

Чотири напади протягом одного тижня, два з них – успішні. Потенґал Мукундан, директор Міжнародного морського бюро (International Maritime Bureau, ІМВ - некомерційна організація, заснована у 1981 році для боротьби з усіма видами злочинів на морі - прим. пер.) називає піратство в Аденський затоці та в Аравійському морі бізнесом, що приносить мільйонів доларів, домогтися свого піратам вдається в 50% випадків. У Сомалі пірати роблять успішні кар’єри. Пірати їздять на дорогих машинах, живуть у шикарних будинках і святкують розкішні весілля. У той час як минулого року у Сомалі було зареєстровано три піратських угруповання, у цьому році діють щонайменше десять. Минулого року захоплення відбувалися здебільшого біля південного узбережжя Сомалі, цього ж року найнебезпечніші напади відбулися в Аденській протоці.

Пірати нападають з кораблів, що знаходяться на відстані до 250 морських миль (приблизно 460 км – прим. пер.) від узбережжя. Ми знаємо усі ці кораблі поіменно, здебільшого це невеликі рибальські човни, - пояснює Мукундан. Тому він радить військово-морським силам проникати на ці кораблі і конфісковувати зброю. Тоді пірати не зможуть нічого вдіяти і їм доведеться повернутися назад на узбережжя. Якщо вони знову з’являться там зі зброєю, їх знову слід взяти під контроль – і так поки вони не зникнуть. Але для систематичної боротьби із піратством західним державам не вистачає мотивації. Не існує надійної юридичної процедури, за якою держави, під прапором яких ходять кораблі, могли би переслідувати піратів. Відомий випадок, коли команда датського військового корабля затримала піратів, але, не знаючи що з ними робити, згодом відпустила.

Як слід чинити із піратами, на думку Мукундан, показав випадок із французькою яхтою Le Ponant у квітні 2008. Після звільнення заручників сили французького ВМС висадилися на сушу і там затримали сомалійських піратів. Невдовзі вони предстануть перед французьким судом. Це якраз те, що треба робити.

Але інші європейські держави мають з цим клопіт. На конференції Міжнародна морська безпека та оборона, що декілька днів тому за участю представників багатьох країн пройшла у Гамбурзі, і була присвячена безпеці мореплавства у часи тероризму і піратства, британський контр-адмірал Дейвід Кук відверто закликав індустрію судноплавства чинити комерційний тиск на політиків своїх країн. Так чи інакше, цей тиск відчувається вже зараз: внаслідок мільйонних збитків, понесених через виплати викупів, лондонське страхове товариство Lloyds в десять разів збільшило розміри страхових премій за кораблі, які пропливають біля Африканського Рогу.

Міжнародні закони щодо боротьби з піратством діряві, мов швейцарський сир - каже Уве Йеніш, фахівець з морського права з Університету міста Кіль. Але існують деякі можливості, що їх надає перш за все прийнята цього літа Резолюція ООН 1816, яка дозволяє переслідування піратів у прибережних водах таких бездіяльних держав як, наприклад, Сомалі. Але до рішучих дій вдаються лише ВМС таких країн, як США, Франція, Індія і Малайзія, німецькі ВМС - ні - пояснює Йеніш. Для цього необхідне внесення змін до конституції а також прийняття запланованого у ЄС мандату на боротьбу з піратством у Сомалі.

Прикладом того, як можна подолати піратство, стали Індонезія і Малайзія. Ще декілька років тому Малаккська протока, що розділяє ці держави, була одним з найнебезпечніших морських шляхів. Тож ці держави створили оснащену радарами систему спостереження за пресуванням суден, організували регулярне повітряно-морське патрулювання, провели ряд операцій та перевірок, а також кинули на боротьбу спецслужби. Внаслідок цього кількість піратських атак різко зменшилася. Зараз Малаккська протока вже не відлякую моряків.

Ідей від міжнародних мореплавців надходить достатньо. На гамбурзькій конференції було запропоновано запровадити військовий конвой для торгових суден – як у часи Другої світової війни. Знадобилося б два конвої на день. Також були представлені нові технічні розробки. Багатообіцяючою новинкою є Secure-Ship - металева огорожа по периметру корабля із пропущеним по ній струмом, яка захищатиме судно напругою у 9000 вольт. При контакті, який не є смертельним, спрацює сигнал тривоги, і загоряються прожектори. Окрім того, пропонується використовувати сліпучі прожектори, водяні пушки високого тиску, акустичні пушки, а також куленепробивні каюти.

Між тим, профспілки моряків у Індії та на Філіппінах відмовилися відправляти своїх членів у небезпечні подорожі до Африканського Рогу. Чому моряки третього світу мають ризикувати життям через європейських судновласників? Тож може статися, що нікому буде обслуговувати найхитріші пристрої безпеки.

Оригiнал статті
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах