Головна
 

Европа-Экспресс: Поганий помаранчевий мир

6 жовтня 2008, 02:45
0
2

Колишній американський посол в Україні стурбований безладом. Коаліції в Києві поки що не складаються ні в кого ні з ким. Так що зберігається надія на те, що Президент з прем'єром будуть працювати разом. Аналіз політичної ситуації в Україні публікує німецьке видання Европа-Экспресс.

Загальновідомо: коли дипломат йде у відставку, його мова ллється вільніше. Особливо в тих випадках, коли колишній чиновник стає експертом і, не розкриваючи державних таємниць, ділиться враженнями про країну, в якій працював. А якщо він розповідає про наболіле, то слухати його особливо цікаво і повчально.

Стівен Пайфер працював послом США в Україні в застійні кучмівські роки. Спеціаліст з СНД, він сьогодні є експертом в Інституті Брукінгса у Вашингтоні. Погляд його на події, що відбуваються нині в Києві, тривожний і гіркий. 

У бесіді з кореспондентом радіо Свобода Пайфер говорить не тільки від себе. Людина, яка є досить поінформованою і яка не втратила зв'язків у Білому домі, він фіксує чимале розчарування американців від постійних скандалів, які сколихують київський олімп. При цьому він ухиляється від відповіді на запитання, хто є організатором. Розчарування тотальне, оскільки політична боротьба, яку ми спостерігаємо, створює ситуацію, коли Україна не здатна провести внутрішні реформи і розвивати відносини із Заходом.

Халепа дуже велика. 'Здавалося б, - зауважує Пайфер, - серпневий конфлікт між Росією та Грузією мав стати подією, яку в Україні сприймуть дуже серйозно. Ми сподівалися, що українські політики скажуть: давайте зупинимося на хвилину й подумаймо, що зробити для того, щоб відгородити Україну від російського тиску. А натомість розбірки серед української еліти лише посилилися. Всупереч порадам американської адміністрації, яка намагалася заохотити Ющенка і Тимошенко до спільних дій. 

Можна додати: російський чинник як раз і став приводом для чергового з'ясування стосунків. В оточенні Ющенка різко посилилася шпигуноманія, аж до того, що український прем'єр була оголошена російським агентом. Закінчилася справа повноцінною кризою, розпадом помаранчевої коаліції та загрозою розпуску Верховної Ради.

Оглядаючи український політичний краєвид, експерт не соромиться у висловлюваннях. Наприклад, до місця вживається слово безлад. Звертаючись безпосередньо до Ющенка, колишній посол попереджає: якщо Президент розпустить парламент, то шанси на отримання Плану дій щодо членства в НАТО в грудні будуть нульовими.

Звичайно, це не означає, що Америка виступить проти ПДЧ для Києва. Однак Білому дому стане важче сперечатися із старою Європою, яка готова приєднати Грузію і Україну до Плану коли завгодно, але тільки не зараз. І чим пізніше - тим краще. Як можна припустити, щось подібне Віктору Андрійовичу, тільки в більш м'якій формі, говорив і президент Буш, коли вони зустрілися 29 вересня. І Ющенко, напевно, з ним погоджувався: ситуація в Україні і справді складна, ще складніше становище непопулярного Президента. Однак ця ситуація розвивається за законами політичних криз у країнах з нестійкою демократією: скандали почасти визначені самою історією незалежної України, розколотою, як мінімум, на три частини. На три основні партії, які майже на смерть пересварилися один з одним за минулі чотири роки. При цьому розпуску Ради сьогодні не без підстав побоюються всі - і партія влади, і БЮТ, і Янукович. Для Ющенка це може обернутися навіть відставкою. У разі, якщо його нестійкі соратники з НУ-НС, які частково вже переметнулися до Юлії Тимошенко, проваляться на виборах. З іншого боку, не слід забувати і про адміністративний ресурс, який поки що знаходиться в руках Президента. Навіть відносний успіх його партії сильно вдарить по опонентах, і тут багато чого буде залежати від того, скільки голосів вони зберуть. Тобто Тимошенко і Янукович приречені жорстко конкурувати між собою.

Реальний же спосіб не доводити справу до розпуску Ради і нових виборів - це парламентська коаліція, все одно яка, лише б існувала. Однак, як не складай цей пазл, поки що виходять тільки нові скандали і розбірки. Жодна з трьох провідних українських партій нормально співпрацювати з іншими не може. Візьмемо найбільш обговорюваний сьогодні варіант - коаліція БЮТ з Партією регіонів. Вони разом проголосували нещодавно за пакет законів, які обмежують владу Ющенка. Їх обох, Тимошенко і Януковича, на Банковій називають агентами Москви. Однак солідарна робота у цих агентів виходить погано. До того кепсько, що переговори про коаліцію між ними були перервані. По-перше, проти них історія. Звичайно, політики - народ цинічний, але все-таки важко забути про те, з яким гнівом Тимошенко боролася чотири роки тому проти кремлівського ставленика Януковича. Особисті відносини між ними відтоді не поліпшилися - надто вже різні люди. А якщо ти зневажаєш або навіть ненавидиш свого партнера, то яка ж може вийти коаліція?

Є й ризики суто політичні. Погодившись взяти в союзники Януковича, Леді Ю може втратити майже весь свій електорат на заході країни. А якщо вона всерйоз збирається балотуватися в президенти в 2009 року, то ця втрата стане фатальною. Навпаки, міф про російських агентів в такому разі набуде плоті і крові. Цю карту прихильники Віктора Андрійовича зможуть тоді розіграти по повній програмі. А голосів на сході України, якщо буде балотуватися і Янукович, Тимошенко збере небагато. Союз Ющенка з Януковичем є ще більш проблематичним. По-перше, Віктор Андрійович вже робив цю ставку і добре пам'ятає, чим справа кінчився. По-друге, у Партії регіонів, на відміну від БЮТ, служать люди несентиментальні. Вони навряд чи побажають простягнути руку допомоги потопаючому Президенту. Навпаки, будуть зі злорадством спостерігати політичну смерть того, хто не дав їм прийти до влади в 2004 р. Нарешті, і у самого Януковича негативний досвід політичної взаємодії з Ющенком. Він розраховував неквапливо, в солідній манері задушити партнера в союзницьких обіймах, але був вчасно вигнаний разом зі своїм кабінетом. Що залишається? Політично природний, але, на жаль, практично майже нездійсненний союз НУ-НС з БЮТ. Той самий союз, що сьогодні знову розвалюється на очах. Дійсно, на радість кремлівських спостерігачів, але з причин, від Москви мало залежних. Як вище вже зазначалося, такі розриви - прояв молодої, незрілої, нестабільної демократії. Ще точніше кажучи, демократії безвідповідальної.

Мабуть, безвідповідальність - це найбільш точне слово. Адже, по суті, вбивши чотири роки на міжусобні бійки, розбірки й скандали, помаранчеві зрадили своїх виборців. Тих, хто готовий був життя своє віддати за них на Майдані. Тих, хто плакав від щастя в той день, коли Янукович не дочекався чергового привітання від Путіна. Про них у Києві явно забули, захопившись війною, і ця забудькуватість — найбільша помилка, вчинена колишніми героями помаранчевої революції. 

Втім, помилки в політиці для того і робляться, щоб їх виправляти. Між тим ситуація, що склалася в Україні, сприяє виправленню помилок. Зокрема, Президент, згідно з Конституцією, може, але не зобов'язаний розпускати Раду. Тобто у Віктора Андрійовича і Юлії Володимирівни зберігається шанс повернутися за стіл переговорів і відновити свої дискусії, намагаючись при цьому стримати тон. А оскільки на вибори не хоче йти ніхто, парламент може поки що засідати і в колишньому складі. Без правлячої коаліції, у ситуації розбірок, які в підсумку не кінчається нічим. Проте і цей поганий мир все-таки кращий за недобрі сварки, які поки що є основним змістом політичного життя в Україні.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах