Головна
 

Ъ: Українська політика стає фінансовою

22 жовтня 2008, 03:47
0
4

Верховна Рада України, поновлена в своїх повноваженнях Президентом Ющенком, вчора відновила роботу для прийняття пакету законопроектів щодо подолання наслідків світової фінансової кризи для України. Втім, затвердження антикризових заходів так і не відбулося: засідання Ради було зірвано фракцією Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ). Таким чином, головним пунктом у протистоянні Президента Ющенка та прем'єра Тимошенко стала програма виходу з кризи. Напередодні грудневих парламентських виборів кожна зі сторін намагається зіграти роль рятівника національної економіки, пише КоммерсантЪ


Новий указ Президента України Віктора Ющенка, який призупиняє дію його попереднього указу про розпуск Верховної Ради і проведення дострокових виборів 7 грудня, був опублікований вчора в Офіційному віснику Президента України і, таким чином, набув чинності. В указі не сказано про те, на який період поновлено повноваження парламенту. Нагадаємо, що оживити Раду Віктора Ющенка змусила необхідність прийняття пакету антикризових заходів, у тому числі зміни до бюджету на 2008 рік, які в понеділок увечері були розглянуті на засіданні ради національної безпеки та оборони (РНБО). 

Однак затвердження антикризового пакету, заради якого Віктор Ющенко продовжив життя Раді, вчора так і не відбулося. Як з'ясувалося, ні розгорнутих пропозицій Президента Ющенка, оформлених у вигляді законопроектів, ні аналогічних документів уряду Тимошенко в Раду не надійшло. Єдиним документом, який міг би претендувати на те, щоб називатися антикризовим, був законопроект про зміни в держбюджеті, внесений депутатом Ксенією Ляпіною з фракції пропрезидентського блоку "Наша Україна - Народна самооборона" (НУ-НС). 

Законопроект передбачає збільшити максимальну суму компенсацій вкладникам ліквідованих банків з 50 тис. до 150 тис. гривень (приблизно від $ 10 тис. до $ 30 тис.), а також спрямовувати кошти від приватизації в стабілізаційний фонд. У свою чергу, кошти стабілізаційного фонду передбачається використовувати для розвитку внутрішнього попиту на товари, вироблені українськими підприємствами, і для надання фінансової допомоги системоутворювальним банкам та підприємствам, які відчувають фінансові труднощі. 

Втім, навіть цей єдиний антикризовий документ підтримки у депутатів не знайшов: за проголосував лише 201 з 424 депутатів. Після перерви робота парламенту і зовсім була зірвана. При вході в зал, голова Верховної Ради Арсеній Яценюк виявив, що депутати фракції БЮТ будують біля парламентської трибуни барикаду з стільців. "Вже напрацювалися, як завжди", - з сарказмом кинув колегам з БЮТ пан Яценюк. "Якщо ви думаєте, що такі дії будуть підтримувати електоральні рейтинги, то вони будуть тільки знижувати їх. Поки не перестанете блокувати трибуну, я в цей зал не ввійду", - був змушений перервати роботу Ради спікер. 

Різкій критиці піддав недавніх колег з помаранчевої коаліції і лідер фракції НУ-НС В'ячеслав Кириленко. "Спочатку прем'єр на всю країну заявляє про те, що вона готова до конструктивної роботи, але вже наступного дня її команда блокує трибуну парламенту лише для того, щоб інші фракції, і Наша Україна як ініціатор, не змогли прийняти рішення, яке здатне зупинити кризу в країні", - прокоментував дії БЮТ пан Кириленко. 

Втім, головний опонент лідера фракції НУ-НС, лідер фракції БЮТ Іван Кириленко негайно відбив цю атаку, перевівши стрілки на президентський табір. Тему економічної кризи він в черговий раз використав для того, щоб повторити тезу Юлії Тимошенко про необхідність відмови від дострокових виборів. "Коли горить будинок, треба тушити пожежу, а не з'ясовувати, хто старший в домі. Вже всім зрозуміло, яким диким абсурдом і божевіллям в цій ситуації виглядають позачергові парламентські вибори", - обурювався Іван Кириленко. 

Між тим, вчорашні дії та заяви представників ворогуючих сил в Раді показали, що менше ніж за два місяці до парламентських виборів, перенесених Віктором Ющенком з 7 на 14 грудня, програма виходу з економічної кризи стає ключовим питанням політичної боротьби в Україні. І Президент Ющенко, і прем'єр Тимошенко прагнуть постати в очах нації у вигляді рятівників національної економіки, одночасно звинувативши опонента в некомпетентності та політиканстві. 

План з врегулювання кризи Президента Ющенка, який обговорювався в понеділок на засіданні РНБО, зокрема, передбачає радикальний перегляд бюджетної політики, який повинен дати змогу сформувати бездефіцитний бюджет, подолати кризу банківської ліквідності, гарантувати вклади фізичних осіб, виділивши на це 1 млрд. гривень, скоротити держапарат на 20%. 

Примітно, що однією з головних причин кризової ситуації в економіці Президент Ющенко вважає занадто м'яку бюджетну політику кабінету Тимошенко, в результаті якої за вісім місяців нинішнього року середня заробітна плата в Україні зросла на 41% при реальному зростанні доходів на 9,6%. 

У відповідності до затверджених на засіданні РНБО заходів в рамках держбюджету-2009 передбачається формування спеціального стабілізаційного фонду за рахунок грошей, отриманих від приватизації та продажу облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Зі слів пана Ющенка, мова може йти про кілька мільярдів гривень. Джерела Ъ в Секретаріаті Президента повідомили, що сума стабфонду повинна становити 50 млрд. гривень. "Добре розуміючи, що ринок позик сьогодні закритий, ми виходимо з того, що першим кроком до фінансування стабілізаційного фонду повинні бути кошти від приватизації", - заявив на засіданні Ради безпеки Віктор Ющенко. 

У свою чергу, прем'єр Тимошенко переконує співвітчизників у тому, що їх спасіння сьогодні знаходиться в її руках. При цьому вона робить наголос на те, що нинішні негаразди є наслідком несприятливої зовнішньої кон'юнктури, а не прорахунків її кабінету. "Гігантська хвиля кризи не розрізняє ні кордонів, ні націй. Але уряд України усвідомлює ступінь і глибину цієї кризи. Ми робили і робимо все, щоб пом'якшити удар для України", - заявила Юлія Тимошенко у неділю ввечері в телезверненні до нації. 

Примітно, що в понеділок, коли Президент Ющенко проводив засідання РНБО, присвячене виходу з кризи, прем'єр Тимошенко вела переговори з місією МВФ на чолі з Джейлою Пазарбашіоглу, що вивчає питання про надання Україні стабілізаційного кредиту. За підсумками зустрічі прес-служба уряду заявила, що переговори пройшли успішно і є велика ймовірність, що Україна отримає цю масштабну фінансову допомогу. Нагадаємо, що розміри допомоги, на яку може розраховувати Україна, визначаються її квотою в МВФ ($ 2 млрд.). За правилами МВФ країна може отримувати кредитну підтримку в розмірі до 300% квоти, тобто у разі з Україною приблизно до $ 6 млрд. Водночас за надзвичайних обставин можливе підвищення межі запозичень. 

Між тим, питання про те, чи є умови, в яких опинилася економіка України, надзвичайними, залишається предметом суперечок експертів. На думку аналітика ІК Dragon Capital Віталія Ваврищука, в даний час більш доречно говорити не про економічну кризу, а про тенденції до уповільнення темпів зростання виробництва. "Спостерігається зростання економічного дисбалансу, є проблеми зі зниженням попиту на продукцію металургії та машинобудування на зовнішніх ринках, також знижується рівень доходів населення. Тому 2009 рік буде складним роком, однак економіка буде показувати зростання і в майбутньому році", - вважає пан Ваврищук. 

У свою чергу, на думку аналітика ІК Сократ Михайла Сальникова, українська криза має дещо іншу природу, ніж світова, - в українській банківській системі не так багато поганих кредитів. "Зараз знижуються світові ціни на сталь, ціни на газ. Це буде сприяти тому, що і металургія, та машинобудування, основи нашої економіки, будуть сповільнювати зростання", - погоджується з Віталієм Ваврищуком Михайло Сальников. 

Водночас директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин вказує на те, що напередодні позачергових виборів міркування про економічну кризу стрімко перетворюються в інструмент політичної боротьби. "В даний час є ризики, але основні ризики лежать не стільки у фінансовій сфері, скільки в тому, що криза використовується для зведення політичних рахунків", - зазначає пан Юрчишин. На думку експерта, якщо розколота політична еліта зуміє переступити через свої особисті амбіції та ухвалити 41 антикризовий закон, то Україна цілком зможе уникнути фінансово-економічних і соціальних потрясінь.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах