Головна
 

FAZ: Партійна тактика в часи фінансової кризи

22 жовтня 2008, 15:51
0
2

Задля боротьби із кризою український Прем’єр-міністр вимагає утворення коаліції усіх партій, Ющенко відмовляється і наполягає на проведенні позачергових парламентських виборів. Обоє змагаються за головування у «помаранчевому таборі», пише Конрад Шуллер у німецькій Frankfurter Allgemeine Zeitung.

В українського Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з’явився новий улюблений реквізит: до вибіленої коси, дизайнерського одягу і Audi Q7 із затемненими вікнами, що у поєднанні випромінюють відданість давньоукраїнським традиціям та новоукраїнській мрії про розкіш, тепер додався телефон. Співробітники Тимошенко вже багато днів поширюють фото, на якому вона у своєму робочому кабінеті, оздобленому в стилі козацького бароко, із невинним поглядом тримає в руці слухавку. Цей телефон, наголошують, – не звичайний, а "всім телефонам телефон", "гаряча лінія", що з‘єднує її кабінет із кабінетом Президента Ющенка, який у часи Помаранчевої революції був її союзником, але відтоді вже дано перетворився на ворога.

Президент переслідує перш за все ту ж мету, що і Тимошенко: здобути першість серед спільного для них електорату

Декілька днів тому вона запросила до свого кабінету журналістів, аби в їхній присутності провести телефонну розмову. Поки камери працювали, було виразно чути довгі гудки на тому кінці дроту. У кабінеті Президента телефон все дзвонив і дзвонив, і коли продзвонив вже досить довго, Прем’єр ("із жалем", як запевняє її прес-служба) поклала слухавку. Месидж цілком прозорий – в той час як вона турбується про відновлення "помаранчевої коаліції", Президент навіть не підходить до телефону.

У неділю ввечері Тимошенко зіграла ще одну дію вистави "Ніхто не допомагає мені, коли я рятую батьківщину". У телевізійному зверненні вона закликала, аби вберегти країну від "знищення", відмінити позачергові парламентські вибори, призначені Президентом на початку місяця внаслідок тривалого конфлікту всередині коаліції. Тільки маючи уряд, в якому панує єдність, Україна може захиститися від потрясінь на фінансових ринках, аргументувала Прем’єр-міністр. Криза "уже стукає у наші двері, але ми можемо їй не відчиняти", – вигукнула вона з тим колоритним поєднанням драматизму та болю, яке вона так добре опанувала. З огляду на загрози, які йдуть з фінансових ринків, Тимошенко повідомила, що готова утворити із усіма парламентськими силами "широку" коаліцію - від якої вона раніше з відразою відмовлялася: із прихильниками президента, а також із партіями, що користуються підтримкою на російськомовному сході і яких вона раніше називала "бандитами" та "антидемократами". У понеділок вона навіть натякнула, що задля порятунку країни в рамках нової коаліції готова відмовитися від прем’єрського крісла.

Спостерігачі у Києві інтерпретують пропозицію Прем’єр-міністра як чергову спробу показати, борючись за лідерство у "демократичному таборі", що саме Ющенко є руйнівником єдності "помаранчевого" руху.

Спостерігачі у Києві інтерпретують пропозицію Прем’єр-міністра як чергову спробу показати, борючись за лідерство у "демократичному таборі", що саме Ющенко є руйнівником єдності "помаранчевого" руху. Як захисниця єдності демократичних сил, згідно з її розрахунком, вона має виграти президентські вибори 2010, залишивши "небоєздатного" Ющенка поза грою. Фінансова криза, яка нещодавно могутньою хвилею прокотилася також і по Україні, дає їй зручний привід назвати призначені Ющенком дострокові вибори безвідповідальною і ризикованою примхою. І справді, українську банківську систему довелося стабілізувати за допомогою державного втручання. Окрім того, у час, коли ціни на головну статтю експорту країни - сталь, впали, ціни на природній газ - головну статтю імпорту - протягом останніх років стрімко зросли.

У неділю ввечері Тимошенко зіграла ще одну дію вистави "Ніхто не допомагає мені, коли я рятую батьківщину".

І все ж на спробу прем’єр-міністра переконати його скасувати розпуск парламенту Президент відповів залізною відмовою. У його Секретаріаті повідомили, що Президент вважає запропоновану коаліцію "неефективною" у боротьбі із фінансовою кризою. Він залишається при своєму рішенні про дострокові вибори, навіть якщо дату їх проведення перенесено з 7 грудня на 14-те. При цьому абсолютно очевидно, що Президент переслідує перш за все ту ж мету, що і Тимошенко: здобути першість серед спільного для них електорату – у "демократично орієнтованій" Західній Україні. Але, на відміну від Тимошенко, він не вдає, що готовий до примирення. Його головною метою є усунення Прем’єр-міністра з посади, навіть якщо внаслідок цього до влади зможуть прийти їхні спільні вороги зі Східної України. Скоріше за все, він намагається позбавити Тимошенко "адміністративного ресурсу" перед президентськими виборами. Цей "ресурс", тобто можливість, обіймаючи посаду Прем’єр-міністра, роздавати "передвиборчі подарунки", а також контролювати потужних фінансових магнатів, в Україні все ще вважаються ключем до перемоги на виборах. Аби вибити його у Тимошенко з рук, Ющенко, згідно з усіма опитуваннями, йде на великий ризик – він може зазнати катастрофічної поразки на дострокових парламентських виборах.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах