Головна
 

FT: Непідхожа парочка, об’єднана спільною потребою у допомозі

24 жовтня 2008, 09:06
0
2

Угорщина та Україна – перші жертви світової фінансової кризи в Східній Європі – навряд чи до пари одна одній. Але їх мимохіть зблизила боротьба за збереження фінансової стабільності, йдеться в матеріалі британської Financial Times.

Угорщина та Україна – перші жертви світової фінансової кризи в Східній Європі – навряд чи до пари одна одній. Але їх мимохіть зблизила боротьба за збереження фінансової стабільності, йдеться в матеріалі британської Financial Times.

Перша – одна з найбагатших країн серед нових членів Європейського Союзу, із довгою історією сучасної незалежної держави. Друга – вважається однією з найбідніших країн Європи, це країна, яка народилася після розвалу колишнього Радянського Союзу і досі шукає свого місця у світі.

Неприємності Києва переважно викликані нещодавнім бумом інвестицій у приватному секторі, спричиненому активним кредитуванням.

Але їх мимохіть зблизила боротьба за збереження фінансової стабільності. Учора Угорський центральний банк підняв процентну ставку на 300 базисних пунктів до 11,5%, намагаючись зміцнити курс валюти, у той час як Україна вела переговори з Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо отримання позики.

Об’єднані спільною потребою отримати допомогу, ці дві країни зіткнулися з різними економічними проблемами: основне джерело ускладнень Будапешту – багато років надмірних державних запозичень, у той час як неприємності Києва переважно викликані нещодавнім бумом інвестицій у приватному секторі, спричиненому активним кредитуванням.

В Угорщині закордонні інвестори були готові викупити величезний державний борг, адже переконані, що ця країна як майбутній член єврозони – надійна ставка. Усередині країни виборці не скаржилися, тому що позики дозволяли державі зберегти щедрі соціальні виплати, і не в останню чергу – субсидіювали доступ до прославлених угорських курортів. Співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту зросло до більш ніж 60%, що набагато перевищує співвідношення в сусідніх з Угорщиною країнах Центральної Європи. Економічне зростання та іноземні інвестиції – рівню яких в цьому регіоні колись заздрили – уповільнилися, але, за рахунок збільшення боргу та дефіциту балансу поточних операцій, рівень життя в країні продовжував зростати.

Іноземні та місцеві компанії вкладали величезні кошти в усе: від сталеливарних комбінатів до квартир – і зростання ВВП досягло минулого року 7,6% річних.

Однак якщо державні запозичення сприяли зростанню процентних ставок на кредити у форинтах, то фізичні особи масово почали брати кредити, особливо – іпотечні, в іноземній валюті під менші процентні ставки. Більшість банків в країні належать західноєвропейським транснаціональним установам, що забезпечило доступ до євро, і доля кредитування в іноземній валюті в країні підскочила до 85%.

Економісти попереджали про можливі проблеми, і врешті прем’єр-міністр соціаліст Ференц Дюрчань вжив заходів у 2006 році, коли дефіцит бюджету побив рекорд і досягнув 9,2%. Визнавши, що політики "говорили неправду" про фінансову ситуацію, він урізав державні видатки, але не настільки, щоб це сильно позначилось на угорцях.

Коли світовий шторм накрив Угорщину, стало зрозуміло, що заходи пана Дюрчаня є абсолютно недостатніми. Опинившись у скруті у своїх країнах, чимало банків з іноземними власниками скоротили позики, деноміновані в іноземній валюті, а OTP – крупна угорська фінансова група – урізала видачу кредитів в іноземній валюті. З огляду на те, що коливання ринків було неконтрольованим, уряд звернувся до Європейського центрального банку із проханням відкрити для країни кредитну лінію на 4 мільярди євро (5 мільярдів доларів або 3,1 мільярд фунтів) і попросив про допомогу МВФ. Було урізано запланований на наступний рік дефіцит бюджету з 3,2% до 2,9%. Прогнозується, що економічне зростання впаде з близько 2% цього року до 1,2% - найнижчий показник, не беручи до уваги країни Балтії.

Тепер економіка зазнала подвійного удару – ціни на сталь та продукти хімічної галузі, які забезпечують більшу частину експорту країни, швидко падають, а фінансова криза закриває доступ до іноземного кредитування.

Але Кріштіан Сабадош – представник консалтингової компанії по зв‘язках із громадськістю Political Capital – каже, що угорці досі не усвідомлюють, що щедра державна допомога нічим не підкріплена: "За опитуваннями, люди розуміють, що економічна криза позначиться на Угорщині, але набагато менше людей усвідомлюють, що вона вплине особисто на них".

В Україні криза – результат інвестиційного буму, який почався після Помаранчевої революції 2004 року. Іноземні та місцеві компанії вкладали величезні кошти в усе: від сталеливарних комбінатів до квартир – і зростання ВВП досягло минулого року 7,6% річних. Економічне зростання забезпечувало швидке збільшення надходжень до бюджету за рахунок податків, що дозволяло уряду – незважаючи на постійні політичні колотнечі – виконувати бюджет з профіцитом. Однак обсяг кредитування фізичних осіб збільшився приблизно на 60% - переважно за рахунок іноземних позик, що призвело до зростання рівня інфляції.

Тепер економіка зазнала подвійного удару – ціни на сталь та продукти хімічної галузі, які забезпечують більшу частину експорту країни, швидко падають, а фінансова криза закриває доступ до іноземного кредитування. Дефіцит балансу поточних операцій швидко зростає з 4% ВВП минулого року до близько 10% 2008 року – і, можливо, такою ж ситуація буде і в 2009 році – це вдвічі більше за дефіцит балансу поточних операцій в Угорщині.

Звиклі до політичної кризи в країні, українці не виглядають занепокоєними через розмови про економічний шок.

Тим часом, у розпал світової кризи банки та компанії можуть втратити можливість рефінансувати зовнішні позики. Київ сподівається, що МВФ допоможе закрити фінансову діру, яка утворилася через дефіцит балансу поточних операцій. Але падіння економіки здається неминучим. Президент Віктор Ющенко оголосив про прийняття пакету надзвичайних заходів для підтримки банків та промисловості, а також зменшення державних видатків. Національний банк України забезпечив підтримку ліквідності банків для їх порятунку.

Наразі темпи росту обсягів кредитування швидко сповільнюються, як загалом і вся економіка. МВФ прогнозує, що рівень зростання ВВП впаде з 6,4% цього року до 2,5% 2009 року. Тімоті Еш – глава відділу з дослідження ринків, що розвиваються, банку Royal Bank of Scotland, каже, що в перспективі Україну вже найближчим часом очікує "різке падіння курсу валюти з негативними наслідками для економіки".

У Києві, як і в Будапешті, мало що вказує на наближення краху економіки. Звиклі до політичної кризи в країні, українці не виглядають занепокоєними через розмови про економічний шок. Але в східній Україні, де розвинена металургійна промисловість, робітники стурбовані, особливо щодо "Промінвестбанку" – місцевої фінустанови, яка зіткнулася з проблемою ліквідності. Люди, що мають рахунки в цьому банку, вишиковуються в черги, іноді вистоюють годинами, лише для того, щоб дізнатися, що готівки немає. Як каже один із шахтарів "Як можна купити їжу на наступний тиждень, щоб прогодувати свою сім’ю, якщо ми не можемо отримати свою зарплату? Це трохи лякає".

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах