Головна
 

Der Spiegel: Віктор Ющенко. Позбавлений влади Президент

3 листопада 2008, 15:22
0
2

Його вважали ледь не святим, під час Помаранчевої революції мільйони скандували його ім'я: «Ю-щен-ко»! Але неймовірний аванс довіри, який отримав колись український Президент - тепер у минулому. Напередодні третіх за три роки виборів рейтинг його блоку складає менше п‘яти відсотків, - пише Алєксандр Швабе у статті для інтернет-порталу впливого німецького тижневика Spiegel.

Його вважали ледь не святим, під час Помаранчевої революції мільйони скандували його ім'я: "Ю-щен-ко"! Але неймовірний аванс довіри, який отримав колись український Президент - тепер у минулому. Напередодні третіх за три роки виборів рейтинг його блоку складає менше п‘яти відсотків, - пише Алєксандр Швабе у статті для інтернет-порталу впливого німецького тижневика Spiegel.

Його обличчя було вкрите рубцями, його доля – невідома. Чи переживе лідер опозиції отруєння діоксином? Дні демократичного піднесення в Україні під час Помаранчевої революції наприкінці 2004 року були також годинами хвилювання за те, чи переживе носій надій зусилля по силовому зміщенню корумпованої, розбитої державної системи, збудованої старими комуністами та олігархами.

Віктор Ющенко пережив це зусилля. Через чотири роки після замаху, його обличчя знову набуває нормальних рис, дев’ять десятих отрути, яку він з’їв із супом, вже виведено із організму. Але із одужанням Президента його німб мученика зникає. Президент втратив свою популярність, його світлий образ – магію випромінювання.

Знову – у четвертий раз за три роки уряд розпався. Кожна нова парламентська криза все більше ослаблює Президента. Цього разу Ющенко призначив дострокові парламентські вибори попри запеклий опір іншої "ікони революції" - Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Третього вересня він оголосив про вихід свого виборчого блоку "Наша Україна" із коаліції з Блоком Юлії Тимошенко (БЮТ). На початку жовтня він заявив:"Я офіційно оголошую припинення діяльності парламенту і призначаю дострокові парламентські вибори".

Раніше Прем’єр-міністр спільно із Партією Регіонів екс-прем’єра Віктора Януковича проголосувала за законопроекти, що повинні обмежити президентську владу – пізніше вона відкликала ці рішення. Коментатори говорили про "кастрацію" Президента жінкою з білою косою.

Крім того, ставало дедалі очевиднішим, що Тимошенко вже не підтримує з усіх сил прозахідний курс Ющенка. Аби здобути голоси виборців на сході та півдні країни, у російськомовному Донбасі та у Криму, вона узяла курс на загравання із країною, яка колись оголошувала її навіть в розшук через сумнівні ґешефти. На відміну від Ющенка, вона не засудила дії Росії у Грузії.

Призначені спочатку на 7 грудня вибори було перенесено на 14 число цього ж місяця. Публіці у черговий раз було представлено дивну виставу. Депутати від Блоку Юлії Тимошенко заблокували парламент, аби перешкодити виділенню коштів, необхідних для проведення виборів. Спікер парламенту намагався перевести на іронію звичні для України силові методи реалізації політичної влади – разом із блокадами справа в парламенті часом доходить і до бійок – і зауважив: "От тепер ми перейшли до нормального формату роботи".

Менш нормальним є те, що політична еліта країни загрузла у внутрішньополітичних чварах у той час, коли країна відчула всю силу світової фінансової кризи. Великі банки знаходяться на межі краху, українська валюта - гривня - стрімко втрачає у ціні, біржові курси знаходяться у режимі вільного падіння. Часами ринок акцій "просідав" на 70% порівняно з піковим значенням. Прогноз МВФ щодо росту економіки на 2009 рік з 6,4% було скориговано до 2,5%, і зараз уряд просить МВФ про фінансові вливання обсягом у мільярди доларів. Окрім того, після війни на Кавказі стосунки з Росією є вкрай напруженими. І на додачу до всього, російський енергетичний гігант "Газпром" на порозі зими погрожує більш ніж у два рази підняти ціни на поставки природного газу в Україну.

Викрадення літака і невдала телефонна розмова

Боротьба за владу між Президентом і Прем’єр-міністром переростає у фарс. Сутичка пропонує чимало цікавого: окрім парламентської блокади – захоплення урядового літака і невдало інсценовану телефонну розмову.

Коли на початку жовтня Тимошенко мала вилетіти до Москви на зустріч зі своїм російським колегою Владіміром Путіним, зарезервований для неї урядовий літак не змогли знайти – Ющенко нашвидкуруч конфіскував його для перельоту всередині країни, не поінформувавши про це Тимошенко. Коли вона нарешті прибула до Москви словенським чартерним літаком, Путін пожартував, що тепер "мазурики" крадуть вже й літаки.

Нещодавно Тимошенко запросила до свого робочого кабінету журналістів, аби показати їм, чим насправді займається Президент. Щоб продемонструвати, наскільки мало у теперішній скрутній ситуації Президента мало хвилює доля країни, вона із задоволеним виглядом взяла слухавку, знаючи що Ющенко не відповість на її дзвінок, оскільки вона викликає у нього лише лють.

Нерішучий Президент вже давно програв телегенічній красуні змагання щодо впливу своїх виступів на громадськість. Не допомагає і те, що він вважає себе оплотом демократії у цій політично стурбованій країні: "Як Президент я гарантую, що Україна не зійде з демократичного шляху".

Як рятівник став потерпілим

Але виборці більше не вірять йому, країною шириться песимізм. Видання Independent нещодавно навело висловлювання одного бізнесмена, який під час Помаранчевої революції ночами стояв на холоді у Києві на Майдані Незалежності, у тривожній непевності, чи не стане він жертвою старої державної влади : "Ющенко і Тимошенко мали всі можливості, і такі люди, як я, продовжували їх підтримувати, незважаючи на ганебні публічні сварки і той факт, що вони не дотримали своїх обіцянок посадити до в’язниці злочинців, які обібрали цю країну. Але цього разу з мене досить, і я не думаю, що взагалі голосуватиму. У мене також багато друзів, які думають так само. Я більше не вірю, що політики змінять країну на краще. Кожна людина має турбуватися про себе і свою родину".

Згідно з результатами опитувань, виборчий блок Ющенка "Наша Україна" у кращому випадку дотягує до п’ятивідсоткової позначки. На місцевих виборах у Києві партія не набрала і трьох процентів. Людина, яку ще чотири роки тому багато людей вважала ледь не святою, людина, що обіцяла звільнення від старих пут диктатора Леоніда Кучми, від корупції та цензури, і мала привести країну до оновлення, де б панували прозорість та справедливість, ця людина сьогодні сама потребує порятунку.

Багато хто звинувачує його у тому, що корупція процвітає і надалі. Йому закидають, що він так і не посадив за грати жодного політичного злочинця - з тих, що після розпаду Радянського Союзу, користуючись безсоромними методами, стали мільярдерами за рахунок народу. Не розслідувано навіть замах на його власне життя. Кажуть, що Ющенко знає злочинців, але через свій політичний опортунізм не хоче їх переслідувати.

Партії як програма вільних інструментів влади

Але чому ж тоді, незважаючи на те, що опитування показують надзвичайно низький рейтинг його партії, 54-річний Президент все ж вирішив провести дострокові вибори? Для цього він має три підстави:

Навіть якщо результат його виборчого блоку буде вкрай поганим, він все рівно залишиться Президентом.

На цих виборах Партія регіонів під проводом Віктора Януковича може стати найпотужнішою парламентською силою і висунути свого кандидата на пост Прем’єр-міністра. Тоді Юлія Тимошенко втратить свою посаду, і у 2010 не зможе виступити проти нього на президентських виборах з поста Прем‘єра.

Тимошенко, на правах молодшого партнера, доведеться укладати угоди зі старою владою, хоча протягом останніх років вона невпинно висловлювала свою відразу до світу ненаситних олігархів (якому вона, до речі, завдячує своєю кар’єрою). Це би послабило довіру до неї – і посилило позиції Ющенка.

Політичний розрахунок вже давно взяв гору над ентузіазмом часів революції. Партії не вважають за необхідне дотримуватися своїх програм, а перетворилися натомість на угруповання за інтересами, що складаються з фінансово потужних лобістів та одержимих ідеєю влади представників сумнівної еліти. Замість політичного наступництва та стабільності панує хаос, що втілюється у безперервній зміні більшостей та урядів.

Ющенко безсилий протистояти йому. Ще у вересні 2005-го, через декілька місяців після Помаранчевої революції він втратив більшість у парламенті, через серйозні звинувачення у корупції розпустивши уряд, який тоді також очолювала Прем’єр-міністр Тимошенко. Через рік він сам зрікся ідеалів "помаранчевого руху", призначивши главою уряду Віктора Януковича, свого найзапеклішого супротивника, який намагався фальсифікувати вибори. У глави держави погані стосунки і з Тимошенко, і з Януковичем – і обоє успішно працюють над тим, щоб остаточно поховати його авторитет.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах