Головна
 

Gazeta Wyborcza: Як тримається Україна?

3 листопада 2008, 16:37
0
2

Після тривалих колотнеч український парламент прийняв пакет антикризових заходів, які дадуть змогу отримати допомогу вартістю 16,5 мільярдів доларів від МВФ. Але пакет – це лише початок, фонд вимагає радикальних і суворих реформ. Як передбачають економісти, найгірший період припаде на кінець року, пише Рафал Засунь у польській Gazeta Wyborcza.

"На вулицях не видно ознак кризи, - сміється журналіст популярного економічного тижневика Славік. – За єдиним винятком – у Києві пустішають будівельні майданчики, бо будівництво першим опинилося в скрутному становищі". "Наразі єдина незручність – це обмеження на отримання великих сум з банкоматів, - додає журналістка того ж тижневика Лєна. – Але, наприклад, моя приятелька не змогла отримати своїх заощаджень з банку і обміняти їх на долари. І тепер вона дуже цим переймається".

Із такою проблемою зіткнулися тисячі українців, що не вилучили своїх грошей до того, як Національний банк України (НБУ) заборонив комерційним банкам достроково видавати депозити. Як тільки розгорілася криза, курс української валюти – гривні – почав стрімко падати. Ще у вересні в обмінних пунктах можна було купити долар менше ніж за 5 гривень, а в середу курс сягнув 7 гривень. Люди масово забирали гроші з банків – за кілька днів з рахунків зняли понад 3 млрд.дол.

НБУ намагався врятувати курс гривні, викинувши на інтервенцію близько 5 млрд.дол., але побоювався, що валютні резерви, які налічують десь більше 30 млрд.дол., будуть недостатніми. НБУ звернувся по допомогу до МВФ, а фонд обіцяв 16,5 млрд.дол. Але не просто так – МВФ висунув вимогу до українського парламенту прийняти пакет антикризових законів.

Занурені в марні політичні суперечки, українські політики сварилися через цей пакет законів понад тиждень. Атмосферу підігрівала перспектива дострокових виборів, які Президент Віктор Ющенко призначив на грудень. Врешті, глава НБУ Володимир Стельмах звернувся до депутатів із драматичним закликом: "Якщо пакет не прийняти, країні загрожує повний крах", - застеріг він.

У суботу ввечері Верховна Рада остаточно прийняла пакет законів. Серед іншого, пакет передбачає гарантування вкладів до 150 тисяч гривень, створення стабілізаційного фонду, до якого зараховуватимуться у повному обсязі кошти від приватизації об’єктів, та державні гарантії для банків. Парламент також зобов’язав уряд розробити збалансований бюджет на 2009 рік.

У четвер і п’ятницю курс гривні припинив падіння, але що буде далі – цього ніхто передбачити не може. МФВ обіцяв виділити перший транш кредиту одразу після прийняття пакету.

За неофіційними даними, в обмін на допомогу Міжнародний валютний фонд зажадав проведення радикальних реформ. Україна повинна ліквідувати дефіцит бюджету, який наразі складає близько 1% ВВП, зменшити рівень інфляції, обмежити соціальні витрати і припинити дотувати газ, який споживає населення та компанії.

Усе це має повернути країні стабільність. За останні кілька років темпи зростання економіки складали 7-8% річних, але політики, підкидаючи гроші виборцям, підняли рівень інфляції до 26%. Загрозливого масштабу набуває також величезний дефіцит балансу поточних операцій, який складає понад 7% ВВП.

"Найгірше буде протягом найближчих кількох місяців", - розповідає Gazeta Wyborcza Олег Бабур – віце-президент інвестиційного банку "Сократ". У листопаді та грудні у банків виникнуть проблемами з позичальниками. "Понад 50% кредитів люди брали в іноземній валюті. Падіння курсу гривні спричинить збільшення процентних платежів, і банки побоюються, що люди припинять сплачувати кредити. Наразі 3% боржників не виплачують кредитів, за кілька місяців їх може вже бути 10%", - сказав Gazeta Wyborcza Андрій Безп’ятов – заступник глави інвестиційного банку Dragon Capital. Сильним ударом для України було також падіння світової кон’юнктури на сталь. Металургія забезпечувала Україні понад 20% ВВП та роботу для 0,5 мільйона людей. Зараз металургійні підприємства призупиняють виробництво. 25 000 робітників відправили у примусові безоплатні відпустки, 82 000 людей працюють тільки 2-3 дні на тиждень. До того ж, виникнуть проблеми із початком опалювального сезону – міста не можуть отримати кредити, щоб заплатити за газ та вугілля, необхідні для опалювання.

Чи виконають вимоги МВФ українські політики і почнуть реформи? "Немає іншого виходу, - каже Безп’ятов. – Якщо вдасться обмежити соціальні видатки і ми почнемо інвестувати ці гроші у розвиток інфраструктури, то виграє вся країна. Збалансований бюджет також не повинен стати проблемою. Політики обіцяють багато, але до складу найбільших партій входить чимало підприємців, які розуміють складність ситуації". Але Бабур налаштований більш песимістично: "Бюджет без дефіциту – наразі це ілюзії, принаймні не в умовах вічної передвиборчої кампанії".

Що означає криза в Україні для Євро-2012? У четвер усіх схвилювали слова заступника глави Нацагенції з підготовки до чемпіонату Євгена Вілінського. "80% об’єктів, які необхідно побудувати, не будуються", - заявив він. Наступного дня Вілінський пояснив, що він виступав на конференції девелоперів і його заява стосувалася лише будівництва готелів. Водночас на думку майже всіх українських економістів, саме Євро може допомогти мінімізувати згубні наслідки кризи.

"Усі нас питають, як допомогти металургійним заводам, - сказав кілька днів тому найбагатший українець і металевий магнат Рінат Ахметов. – Але допомагати треба не заводам, а їхнім клієнтам – виробникам машин і будівельникам. У нас має бути будівельний бум – треба звести мости, побудувати дороги, аеропорти. Євро-2012 – це великий шанс".

Частина українських економістів вважає, що зараз будувати стадіони чи аеропорти буде навіть легше – у зв’язку з кризою падають ціни на будівельні матеріали, робочу силу, адже зростає рівень безробіття. Банки "прикрутили кран" із кредитами, і будівельні компанії вже не можуть розраховувати на інтерес до страшенно дорогих помешкань і торгових центрів у Києві чи Донецьку. "Вони перейдуть на менш прибуткові, але більш певні у скрутному становищі державні контракти – прогнозує Олександр Спасиченко з консалтингової компанії "Бонум Груп". У 2007 році передбачалося, що Україна повинна виділити на дороги та аеропорти 25 млрд.дол. "Тепер можна заощадити 6-9 млрд.дол.", - каже Спасиченко.

Чи може ЄС якось допомогти Україні? "Найбільше, звичайно, стали б у пригоді гроші, - сміється Андрій Безп’ятов. – Але необхідно також прискорити переговори щодо створення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною".

Українська економіка великою мірою залежить від експорту – здебільшого сталі, добрив та збіжжя. Водночас ЄС, який в цілому – найбільший торгівельний партнер України – періодично обмежує імпорт з Дніпра митами та квотами. Після підписання угоди про створення зони вільної торгівлі, ця проблема зникне.

Оригiнал статті
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах