Головна
 

Die Presse: Жахливі сценарії для проблемних дітей Європи

4 листопада 2008, 11:52
0
3

Фінансова та економічна криза особливо болісно вдарила по трьох країнах: Україні, Угорщині та Росії, - пише Буркгард Бішоф в австрійській Die Presse.

Жирні роки позаду – цей месидж з усією силою досяг країн Центральної та Східної Європи. Світова фінансова криза разом із супутнім збільшенням кризи реального сектору економіки боляче б’є по регіону, хоча і проявляється в різних країнах по-різному. Точно відомо одне: становище у жодній з країн не є настільки добрим, щоб вона могла уникнути кризи.

Особливо сильно вдарила криза по трьох країнах: Україні, Угорщині та Росії. Румунія, Болгарія, Албанія, Хорватія, Сербія, Естонія та Латвія – теж потенційні кандидати, котрі знаходяться в очікуванні особливо важких часів. Польща, Словаччина та Чехія повинні би також змиритися з відчутними ударами, однак на даний момент вони виглядають менш ураженими кризою.

Україна пережила декілька економічно сприятливих років. Проте уряд використовував кошти не для модернізації економіки, а для соціальних виплат та фінансування імпорту

Україна та Угорщина опинилися у настільки скрутному становищі, оскільки переживають подвійну кризу: протягом довгого часу триває політична криза, спричинена пересвареною та безвідповідальною політичною елітою. До цього додаються ще й фінансові та економічні пертурбації. Ані в Києві, ані в Будапешті, здається, навіть з огляду на економічні "штормові попередження", еліта не виявляє готовності поступитися своїми владними амбіціями та припинити суперечки, щоб разом шукати вихід із кризи.

Як наслідок – стрімка втрата довіри населення. Також ясно, до чого подібний стан справ може призвести: до радикалізації електорату, який за наступної нагоди підтримає екстремістські сили. В Україні, наприклад, політичні спостерігачі передбачають, що на наступних парламентських виборах націоналістична партія "Свобода" та ортодоксальні комуністи з Блоку Вітренко отримають суттєвий приріст кількості голосів.

Україна та Угорщина опинилися у настільки скрутному становищі, оскільки переживають подвійну кризу: протягом довгого часу триває політична криза, спричинена пересвареною та безвідповідальною політичною елітою.

Україна пережила декілька економічно сприятливих років. Проте уряд використовував кошти не для модернізації економіки, а для соціальних виплат та фінансування імпорту з метою забезпечення населення. Існує багато ознак того, що Україна може стати найбільшим "проблемним дитям" Європи, оскільки тут до всього ще й змагаються за вплив Росія та Захід. Ця країна знаходиться в стані економічного занепаду та політичного розколу. Значною мірою вищесказане стосується й Угорщини. Проте дана країна має величезну перевагу: вона є членом ЄС і може розраховувати на його допомогу для подолання кризи.

Як і в Києві, в Будапешті егоїстична політична еліта теж не змогла стати пліч-о-пліч для зведення бар‘єрів на шляху економічної кризи, а тепер змушена випрошувати у світу екстрені кредити. В Угорщині також існує велика загроза радикалізації, оскільки тут конфліктують не тільки президент із прем’єр-міністр та лідером опозиції – як у Києві, тут розкол між соціалістами та націонал-консерваторами проходить через усе суспільство.

Подібний стан справ може призвести: до радикалізації електорату, який за наступної нагоди підтримає екстремістські сили.

Росії також дісталося від кризи, однак Москва завдяки 560 млрд. доларів нагромаджених валютних резервів може подолати найгірші її прояви. Курси акцій впали більш ніж на 70%, олігархи збідніли десь на 240 млрд. доларів. Іноземні борги російських підприємств оцінюють приблизно в 510 млрд. доларів.

Досі російське керівництво применшувало масштаби кризи, і, насамперед, звинувачувало Захід за її наслідки. Проте зловтішання та пошук "офірного цапа" не можна назвати прийнятними заходами з подолання кризи. І російське населення це відчуває. Вже находять повідомлення про те, що люди починають запасатися олією та макаронами.

Тепер у Росії голоси тих, хто вбачає у кризі шанс послабити державний контроль над економікою для проведення структурних реформ та модернізації економіки, навряд чи будуть почуті. Тут рефлекси російської еліти діють радше в протилежному напрямку: більше державного втручання в економіку. Деякі спостерігачі висловлюють побоювання, що правлячий тандем Медвєдєв/Путін може навіть шукати порятунку в моделі диктатури, притаманній країнам, що розвиваються.

Політична радикалізація, пошук порятунку у нових формах диктатури – такими є жахливі сценарії, що можуть розгорнутися унаслідок нинішньої кризи та є ймовірними для країн Центральної та Східної Європи. Все це вже було – і наслідком став світ, охоплений вогнем. Ймовірно, урок з історії всім відповідальним політикам у Європі пішов би сьогодні на користь.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах