Головна
 

FT: Українські мільярдери загартовуються

4 листопада 2008, 17:51
0
5

Як і його російські колеги, український сталевий мільярдер Рінат Ахметов відчуває світову фінансову кризу на власній шкірі, пише Роман Олеарчик у британській The Financial Times.

По його холдинговій компанії "Метінвест" вдарило світове зниження попиту та цін на сталь. Обсяги виробництва у величезній металургійній промисловості України падають, кількість замовлень скоротилася. Сотні тисяч "синіх комірців" на заводах, якими володіє він та інші українські бізнесмени, бояться втратити роботу.

"Настали важкі часи", - каже пан Ахметов під час інтерв’ю Financial Times у Донецьку, найбільшому місті промислового східного регіону України.

Як можна очікувати, що іноземні банки та наші закордонні кредитори знову почнуть позичати, якщо над приватними підприємствами нависла така невизначеність?

Сидячи у ресторані розкішного готелю, який йому належить, він додав: "Рецесія вже настала".

Він не єдиний мільярдер, який зараз переживає важкі часи. Томаш Фіала, директор київського інвестиційного банку Dragon Capital зазначив: "В Україні приблизно з десяток мільярдерів", - додавши, що криза скоротила вартість їхніх активів удвічі. Вони не так багато позичали, як їхні російські колеги, проте мають "близько 10-20 мільярдів непогашеної заборгованості іноземним кредиторам", - додав він.

Уродженець Донецька, пан Ахметов казково розбагатів під час періоду, який називають "корумпованим капіталізмом", що настав після розпаду Радянського Союзу. Ахметов, якого вважають найбагатшою людиною України, скупив сталеливарні заводи, шахти, енергетичні компанії та інші активи за мізерними цінами.

Побоюючись рецесії та скорочень, мешканці Донецька сподіваються на те, що мільярдери – як пан Ахметов – допоможуть убезпечити їх від серйозних неприємностей.

У Росії більша частина статків виникла на експорті нафти та газу. Великі статки в Україні теж робляться на експорті, однак у випадку цієї країни – це експорт сталі. Україна – у десятці найбільших світових експортерів сталі.

У квітні компанія Dragon Capital оцінила статки пана Ахметова у 31 млрд. доларів (24 млрд. євро, 19 млрд. фунтів стерлінгів).

Доказом того, що пан Ахметов не один потерпає від кризи, є той факт, що Ігор Коломойський – ще один мільярдер та співвласник трьох експортнорієнтованих феросплавних заводів – зупинив виробництво 1-го листопада.

Ахметов казково розбагатів під час періоду, який називають "корумпованим капіталізмом", що настав після розпаду Радянського Союзу.

У 2007 році, 34-річний Костянтин Жеваго розмістив акції своєї компанії з виробництва залізної руди Ferrexpo на лондонській біржі. Ризикнувши, він використав чверть акцій Ferrexpo в якості застави для отримання позики з метою фінансування планів розширення. Проте ціна акцій різко впала цього року і інвестиційний банк скористався правом опціону та перепродав пакет акцій третій стороні, зменшивши частку Жеваго з 75% до 50%.

Позикодавці стали обережніше позичати українським мільярдерам з огляду на постійні політичні пертурбації. Перспектива рецесії та низьких цін на сталь змушують сумніватися у їхній спроможності обслуговувати борги. Проте у пана Ахметова кишені поки ще повні, переконаний пан Фіала.

Побоюючись рецесії та скорочень, мешканці Донецька сподіваються на те, що мільярдери – як пан Ахметов – допоможуть убезпечити їх від серйозних неприємностей. Він відмовився детально прокоментувати вплив рецесії на його бізнес, проте пообіцяв за всяку ціну уникнути скорочень персоналу.

Він наголосив на необхідності порятунку проблемних банків українським урядом, проте наполіг на тому, що "мені не потрібне особливе ставлення".

Український уряд запропонував фінансовий порятунок в обмін на пакети акцій, які потім можна буде продати.

Пан Ахметов найбільше стурбований політикою Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Вона пригрозила націоналізувати фабрики, які скорочують працівників або ж не виплачують зарплатні. Стурбованість пана Ахметова поділяє і Президент України Віктор Ющенко та екс-прем’єр-міністр Віктор Янукович, земляк та політичний союзник Ахметова.

"Коли політики найвищого рангу говорять про націоналізацію, це шкодить інвестиційному клімату. Як можна очікувати, що іноземні банки та наші закордонні кредитори знову почнуть позичати, якщо над приватними підприємствами нависла така невизначеність?" - застеріг він.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах