Головна
 

Rzeczpospolita: Майбутнє України – в Європі. Інтерв’ю Віктора Ющенка

12 листопада 2008, 14:32
0
2

Єдиний шлях виходу з кризової ситуації в країні – нові парламентські вибори, каже Президент України Віктор Ющенко в інтерв’ю польській газеті Rzeczpospolita.

З: Урядова коаліція в Україні припинила своє існування, а дострокові парламентські вибори стоять під знаком питання. Як Ви збираєтесь вирішувати політичну кризу?

В: В Україні триває дискусія щодо того, в якому напрямку повинна рухатись наша країна. Податися назад у минуле чи прямувати в бік Європи? Власне ця дилема і призвела до розпаду попередньої коаліції. Коли один з наших союзників (Блок Юлії Тимошенко – прим.ред.) розпочав спроби створення нової більшості, прагнучи змінити курс, яким ішла наша країна, інші учасники коаліції розцінили це як політичну зраду. Тепер немає вороття до старої коаліції. Нема про що торгуватися, йдеться про засадничі суперечності. Ідея створення Блоком Юлії Тимошенко більшості з Партією регіонів та комуністами була неприйнятною для нашої сили. А пані Прем’єру (Юлії Тимошенко – прим.ред.) не вдалося сформувати нову більшість. Можливо, забракло відповідних привілеїв чи посад для майбутніх союзників. Тож нової коаліції не було створено. Можлива лише одна реакція на викликану пані Прем’єром перманентну кризу в нашій країні – нові парламентські вибори. Протягом найближчих тижнів ми маємо вирішити кілька питань. Очевидно, що проводити дострокові вибори напередодні Різдвяних свят було б нерозумно. Отже, найважливіше – ухвалити пакет антикризових заходів та прийняти бюджет на 2009 рік. Але бюджет повинен містити пункт про фінансування виборів.

З: Деякі російські політики застерігають щодо розпаду України. Вони прямо говорять, що Крим – російський. Як Ви на це реагуєте?

В: Із Росією ми підписали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство. Але з іншого боку, є також ухвала російського парламенту від 1993 року, яка підкреслює, що Севастополь – невід’ємна частина російської території. Над нашими взаємовідносинами ще треба багато попрацювати. Ми ще не закінчили узгодження кордонів, не провели делімітацію морського кордону, триває напруга навколо острова Тузла. Нелегким питанням також залишається виведення російського Чорноморського флоту з Криму в 2017 році, а Конституція України забороняє розташування на нашій території іноземної армії. Але ми можемо дійти згоди завдяки діалогу влади двох країн на різних щаблях, якщо Росія буде шанувати українську суверенність та українське право. Щодо нас, то гарні стосунки з Росією нам просто необхідні та ми вважаємо, що маємо для цього підґрунтя.

З: Що станеться, якщо в Україні до влади прийдуть проросійські сили, наприклад, Партія регіонів Віктора Януковича?

В: Однозначно проєвропейська партія в Україні – тільки "Наша Україна", а однозначно антизахідна – тільки комуністи. Інші угруповання не можна поділити на біле і чорне. У Блоці Юлії Тимошенко є люди, які рішуче підтримують прозахідну політику, але там є і противники такої політики. Так само і в Партії регіонів. Ця партія не позбавлена почуття патріотизму, прив’язаності до Батьківщини. У цій партії більшість зовсім не хоче повертатися до минулого. У ній багато бізнесменів, підприємства яких працюють не в Росії, а в Західній Європі чи США. Більше того, більшість українців мають проєвропейські настрої.

З: А як би Ви хотіли переконати тих, хто проти?

В: Польща під владою комуністів жила близько 40 років, а Україна – 73 роки. У нас є люди, які протягом 60 років читали "Правду" із купою побрехеньок про НАТО і Західну Європу. Важко зробити так, щоб вони раптом почали мислити інакше. Україна в 20 столітті шість разів проголошувала незалежність. П’ять разів наша незалежність тривала недовго: добу, дві, а найдовше – кілька місяців. Український народ існує протягом тисячі років, але не мав власної держави протягом 350 років. Тож я звертаюсь до кожного українця з питанням: як ти хочеш забезпечити стабільність та безпеку своїм дітям? У нас немає шансу самим захистити себе у військовому плані, тож відповідь може бути тільки одна: шляхом інтеграції до європейських структур безпеки. І тому я оптиміст. Років з 10 тому вступу до НАТО прагнули 8% українців, а зараз – 33%. Це – промовиста позитивна тенденція.

З: У Західній Україні ставлять пам’ятники Степану Бандері, вшановують пам’ять борців УПА, які під час Другої світової війни знищили на Волині та Східній Галичині тисячі поляків. Чи не думаєте Ви, що після періоду продемонстрованого польсько-українського єднання ми віддаляємося один від одного?

В: Зовсім ні! У нас дуже складна спільна історія. Щоб будувати на цій історії стосунки, нам потрібно дуже щиро ставитися до минулого. Ми повинні схиляти голови і просити одне в одного пробачення. Але тут не йдеться про те, щоб поляки чи українці забували свою історію і своїх героїв. Ні – хоч треба шукати компромісу. Історію ми повинні показувати чесно, з усіма гріхами та помилками. Це – добра основа для порозуміння.

Сімнадцять років тому Україна стала незалежною. Немає держави без народу, а народу без історії. А в історію незалежного народу входять і сторінки боротьби за незалежність. Тому сьогодні в Україні згадуються люди, які боролися за нашу незалежність. Два місяці тому на нашому телебаченні транслювали одну програму – вибирали десять найвідоміших українців. На третьому місці опинився Степан Бандера. І це не було наслідком жодних антипольських чи антиросійських настроїв, а його заслуг перед Україною.

Я думаю, що сьогодні чимало поляків вважають українців друзями, а переважна більшість українців бачить друзів у поляках. Серед моїх друзів – польський президент, прем’єр і маршалок Сейму, багато польських політиків і бізнесменів. Це – вже щось більше за політику.

Інтерв’ю проводилося спільно з Polsat News, Polskie Radio та AFP

Оригінал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах