Головна
 

Rzeczpospolita: Президент і роковини геноциду

24 листопада 2008, 11:00
0
3

Мешканці прикордонних районів Польщі вважають, що Лех Качинський більше дбає про стосунки з Україною, аніж про вшанування історії Польщі -– пише Ярослав Стружик у Rzeczpospolita.

Президент Лех Качинський пообіцяв, що відвідає заходи з нагоди 75-х роковин Голодомору  - штучно викликаного радянською владою в 1932-1933 роках голоду – про це Rzeczpospolita довідалася з українських джерел, що відповідають за організацію урочистих заходів.

Про те, що Лех Качинський у суботу збирається до України, повідомив учорашній номер польського Nasz Dziennik. Новина викликала бурю протестів серед жителів прикордоння. "Це – чергове розчарування. Пан президент більше дбає про жертв чужої держави, а про наших забуває", – каже Rzeczpospolita Ева Сємашко – автор книги про різанину на Волині. Вона зазначає, що не мала б нічого проти участі президента у заходах до роковин Голодомору, якби не бачила того, як він поставився до 65-х роковин трагедії на Волині.

Ми почувалися так, ніби нам дали ляпаса по обличчю. Замість того, щоб бути з нами, президент поїхав на фестиваль української культури

Жителі прикордоння звертають увагу на те, що президент не приїхав на липневі урочисті заходи. Тоді ж Лех Качинський відмовився від патронату над заходами, а до учасників урочистостей надіслав лист, в якому, згадуючи події на Волині, жодного разу не вжив слова "геноцид".

"Ми почувалися так, ніби нам дали ляпаса по обличчю. Замість того, щоб бути з нами, президент поїхав на фестиваль української культури", – скаржиться Rzeczpospolita Зиґмунт Моґіла-Лісовський, голова Товариства шанувальників Волині і Полісся.

"Неможливо побудувати єднання з Україною на брехні. Тому президент повинен був зайняти однозначну позицію. А цього не сталося", – вважає Щепан Сєкєрка, голова Товариства увіковічення жертв злочинів українських націоналістів.

Прикордонні жителі не приховують, що позиція президента може зашкодити йому на майбутніх виборах. "Ми ж були прихильниками Леха Качинського. Через те, як він до нас поставився, він утратив дуже багато голосів на сході Польщі. Чимало людей уважають президента прибічником українських націоналістів", - підкреслює Моґіла-Лісовський.

На думку наближених Леха Качинського, такі оцінки для нього дуже образливі. "Пан президент як перша особа на цій посаді провадить історичну політику, відзначаючи всі зусилля у боротьбі за незалежність поляків", - каже Rzeczpospolita міністр канцелярії президента Ришард Леґутко. Він нагадує, що Лех Качинський почав нагороджувати орденами багатьох осіб, що мали заслуги перед Польщею і яких до цього часу оминали увагою. "Він також надав набагато більшого значення річницям таких подій, як Варшавське повстання, здобуття незалежності в 1918 році чи 17 вересня". – додає Леґутко.

На думку професора Анджея Хойновського – спеціаліста з історії Польщі ХХ століття – жителі прикордоння мають право на роздратування. Однак він захищає позиції Леха Качинського. "Зовнішня політика, яку провадить пан президент щодо України чи Литви, має далекоглядний характер і приносить непогані результати".

В оцінці позиції Леха Качинського розділилися депутати. "Президент повинен поїхати в суботу до України, але спочатку йому варто вшанувати пам‘ять жертв різанини на Волині", - вважає Францішек Стефанюк з "Польської селянської партії" (PSL).

"Я не бачу зв’язку між візитом для участі в заходах до роковин Голодомору та заходами в пам’ять про різанину на Волині", - каже депутат від партії "Право і справедливість" (PiS) Павел Коваль. Він звертає увагу на те, що жертвами Голодомору були не тільки українці, а й поляки. –"Політиці в сфері історії найкраще пасує злагода, набагато більше, ніж жорсткі висловлювання", - додає він.

Трагедія українців і поляків

Голодомор – страшний голод 1932-1933 років під час колективізації в СРСР; особливо трагічний на території Української РСР (де, за різними підрахунками, загинуло від 3,5 до 7 млн. чоловік). Влада в Києві звертається, зокрема, до ООН та Європейського Союзу із закликом визнати Голодомор геноцидом. Як колись зробили окремі країни Європи, зокрема, і Польща. Але проти цього виступає Росія.

Волинська різанина – атаки на поляків збройного формування Української Повстанської Армії. Різанина почалася на Волині в листопаді 1942 року. Наприкінці 1943 року трагічні події відбулися в Східній Галичині та на Люблінщині. Приводом до антипольської акції слугували закиди про співпрацю польського підпілля з радянськими партизанами. За підрахунками польських істориків, під час різанини загинуло від 80 до 100 тисяч осіб.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах