Головна
 

Dagens Nyheter: Ми хочемо членства в ЄС. Інтерв’ю Юлії Тимошенко

24 листопада 2008, 15:31
0
6

Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко уперше прибула з візитом у Швецію в надзвичайно важкі для її країни часи. У інтерв’ю для Dagens Nyheter пані Тимошенко розповідала про стосунки з Москвою, НАТО та ЄС.

– Звісно, ми хочемо інтеграції до європейської системи колективної безпеки, але оскільки більшість українців сьогодні проти вступу в НАТО, членство в альянсі не є актуальним питанням, - заявила глава українського уряду Юлія Тимошенко у інтерв’ю для Dagens Nyheter. Проте вона сподівається на угоду про асоційоване членство з ЄС уже наступної осені.

Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко уперше прибула з візитом у Швецію в надзвичайно важкі для її країни часи. Зараз Україна переживає одночасно дві кризи – політичну та економічну. Цей візит, власне, мав відбутися ще у травні, але його перенесли на пізніший час у зв’язку з черговою політичною сваркою, на які, здається, ця слов’янська держава приречена.

Якщо в Україні й існують питання, щодо яких усі політичні сили мають однакові погляди, незважаючи на постійні інтриги та боротьбу за владу, то це – курс на інтеграцію в ЄС

Те, що вона прибула у Стокгольм, незважаючи на тривожну ситуацію у себе в країні, значною мірою продиктовано бажанням підтримати стосунки зі шведським урядом перед другою половиною 2009 року, коли Швеція головуватиме в ЄС. В Україні сподіваються, що саме Швеція прочинить для України двері "Євро-чекальні": сприятиме підписанню угоди про асоційоване членство. Наступний крок – набуття статусу країни-кандидата, хоч цей процес може затягнутися на багато років.

– Перебуваючи у цій далекій, чистій та із добре налагодженим життям країні, у мене таке відчуття, наче я у відпустці, – каже вона, посміхаючись, перед обідньою зустріччю зі своїм колегою прем’єр-міністром Фредеріком Райнфельдтом.

Увечері напередодні цієї зустрічі пані Тимошенко зустрічалася з міністром закордонних справ Карлом Більдтом та групою шведських бізнесменів. Зустріч з представниками ділових кіл має велике значення, як підкреслила пані Прем’єр-міністр, з огляду на те, що Швеція – один з найбільших інвесторів в Україні, а їх цій державі потрібно якомога більше.

Прославлена коса Юлії Тимошенко – на своєму місці, а сама вона провадить розмову м’яким розсудливим голосом. Ніщо не виказує у ній "залізну леді", якою вона завжди себе позиціонувала.

Якщо в Україні й існують питання, щодо яких усі політичні сили мають однакові погляди, незважаючи на постійні інтриги та боротьбу за владу, то це – курс на інтеграцію в ЄС і якомога раніші перспективи переговорів про членство.

В Україні сподіваються, що саме Швеція прочинить для України двері "Євро-чекальні"

– Співпраця зі Швецією є надзвичайно важливою з багатьох причин. "Східне партнерство", ініційоване Швецією, а зараз прийняте усіма країнами ЄС, фактично подарувало нам власний шлях до ЄС, дозволило нам здобути особливий статус. І наступної осені ми розраховуємо на нову угоду про асоційоване членство з Європейським Союзом, яка б охоплювала усі важливі аспекти наших відносин: зону вільної торгівлі, політичні відносини, і яка б відкрила шлях до майбутнього членства України в ЄС.

Вступ до ЄС підтримує не лише українська "еліта", але й більшість населення країни, а саме – понад 70% – на відміну від настроїв населення щодо НАТО. Росія ж висловила свою позицію більше, ніж зрозуміло; Москва чітко пояснила, що членство України в НАТО абсолютно неприпустиме.

– На даний час не більше ніж 22-25 % населення підтримує ідею членства України в НАТО, і на це є свої історичні причини. Звісно, Україна не може залишатися нейтральною, не входячи до тієї чи іншої структури колективної безпеки. Дуже важливо захистити наші кордони. Але важливіше для нас – зберегти територіальну єдність та цілісність, а питання НАТО – фактор, що роз’єднує країну і ділить її на різні частини. Для того, щоб ставлення до НАТО було таким же, як і до ЄС, нам треба пройти ще довгий шлях. Тому всі політичні сили в Україні погоджуються, що питання вступу у військові блоки повинне бути винесене на загальний референдум, чи це буде НАТО, чи інший військовий альянс.

НАТО – фактор, що роз’єднує країну і ділить її на різні частини. Для того, щоб ставлення до НАТО було таким же, як і до ЄС, нам треба пройти ще довгий шлях.

Стосунки з великим північним сусідом – одне з головних питань для кожного українського політика. Нещодавно Юлія Тимошенко перебувала у Москві на зустрічі з Володимиром Путіним, після чого її звинуватили у заграванні з Кремлем. Однак на запитання Dagens Nyheter про те, чи, на думку пані Тимошенко, Росія визнає Україну незалежною державою, вона відповіла, що після Помаранчевої революції 2004 року Москва зрозуміла, що настав час будувати рівноправні стосунки із Києвом.

– Росія – сильна і впливова держава. Тому Росії важко примиритися з незалежністю колишніх радянських республік. І, можливо, в Росії хочуть і далі вважати ці держави своїми сателітами. Колись українські лідери просили в Росії підтримки, але ці часи минули. Під час своєї зустрічі з представниками російської влади я помітила: з’явилося розуміння того, що ми дві незалежні держави, із власними національними інтересами. Нас багато що пов’язує: енергетика, машинобудування, літакобудівна промисловість, а тому розривати відносини нам не можна.

На суботу 22 листопада припадає річниця Помаранчевої революції, лідером якої була Юлія Тимошенко разом з теперішнім Президентом України Віктором Ющенком. З того часу стосунки між цими двома героями революції тільки погіршувалися, а помаранчева коаліція розвалювалася двічі. Пані Тимошенко визнає, що причиною цьому є політичні амбіції та взаємна конкуренція між політиками.

Під час своєї зустрічі з представниками російської влади я помітила: з’явилося розуміння того, що ми дві незалежні держави, із власними національними інтересами. Нас багато що пов’язує

– Наша партія вірить у ідеали Помаранчевої революції, і ми хочемо відновити існування коаліції. На перешкоді нашій співпраці стоїть, зокрема, наша політична система, яка штовхає нас на постійні перевибори. Тільки завершуються вибори до парламенту, як вже починаються вибори президента, і так далі. Якщо вибори й далі відбуватимуться що два роки, то політики ніколи не об’єднаються. Те, що ми з Президентом Ющенком зараз не разом, спричинено, звісно ж, майбутніми президентськими виборами, бо президент, на жаль, вважає мене радше своїм конкурентом, а не партнером. Інший фактор – це зміни до Конституції, які спричинили перетин повноважень президента та прем’єр-міністра, так що в домі виявилося два господарі. А це веде до хаосу в системі влади.

І наприкінці Юлія Тимошенко зауважила, що необхідно внести зміни до Конституції, аби перетворити Україну на парламентську республіку і обмежити владу президента. Але ж як щодо її власних планів посісти президентське крісло наступного року? Пані Тимошенко не спростувала наявність таких амбіцій, а сказала наступне:

Те, що ми з Президентом Ющенком зараз не разом, спричинено, звісно ж, майбутніми президентськими виборами, бо президент, на жаль, вважає мене радше своїм конкурентом, а не партнером.

– Я хочу й далі працювати, щоби навести лад в своїй країні. Ось такі мої справжні амбіції. А на якій посаді, чи на якому місці я це зможу робити – життя покаже. І саме це завжди було моєю метою, незалежно від того, чи я була віце-прем’єр-міністром, прем’єр-міністром, головою парламентського комітету чи кимось іще.

Світова фінансова криза дуже потужно вдарила по Україні, значною мірою через обвал світових цін на товари, що складають кістяк українського експорту, – продукцію хімічної промисловості, сільського господарства та машинобудування, а це – галузі-стовпи української економіки.

Юлія Тимошенко зауважила, що необхідно внести зміни до Конституції, аби перетворити Україну на парламентську республіку і обмежити владу президента.

– Впродовж 17 років в Україні не було проведено жодної серйозної економічної реформи. І сьогодні ми розплачуємося за це стагнацією. Але я не хочу, щоб фінансова криза зламала Україну. Криза повинна підштовхнути нас до глибоких структурних реформ.

Юлія Тимошенко прагне диверсифікувати джерела інвестицій, тож вона вітає масштабні іноземні інвестиції, і, насамперед, у розбудову інфраструктури. Причину повільного поступу у цій сфері вона вбачає у відголосках радянського способу мислення.

– Бюрократія надзвичайно сильна, впливова та корумпована. Я прагну обмежити силу бюрократії та лібералізувати бізнес-клімат. Я борюся за це з того часу, як стала політиком, і скажу вам, що це не легко. Це потужна система, і зламати їй хребта дуже важко.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах