Головна
 

The Guardian: Нам справді хочеться зобов’язань НАТО?

25 листопада 2008, 10:36
0
5

Ми маємо бути обережними, поширюючи захисну парасольку НАТО на територію колишнього Радянського Союзу, - пише Джон Морріс, колишній міністр з питань розробки військової техніки та колишній генеральний прокурор Великої Британії, у статті в британській The Guardian.

Я не знаю, коли востаннє британський уряд обговорював роль, яку відіграє НАТО. Підозрюю, що ситуація не особливо змінилася, порівняно з 1970-ми роками, коли я був членом уряду – мала місце коротка доповідь міністра закордонних справ стосовно нещодавніх міжнародних подій і лише зрідка –поглиблена дискусія.

Я майже впевнений, що гарячкове рішення Девіда Мілібенда відвідати Київ наприкінці серпня не обговорювалося в уряді заздалегідь. Я вже відкрито ставив під сумнів мудрість цього рішення, незважаючи на те, що наміри були чи не найкращими.

Із наближенням грудневої зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО ми повинні, обіцяючи підтримати членство Грузії та України в НАТО, добре подумати: чи справді хочемо зобов’язатися виконувати статтю п’яту Північноатлантичного договору, що передбачає захист цих країн членами альянсу. Договір про створення НАТО суттєво пов’язав США та Канаду із Західною Європою – "один за всіх та всі за одного". Альянс був і залишається захисною парасолькою, що пов’язує всіх нас в одне ціле.

Жодна людина при здоровому глузді не захоче повертатися до "холодної війни", і останні зауваження президента Дмітрія Медвєдєва не лише не сприяють її уникненню, а й означають, що варто очікувати контрзаходів від Росії.

Я можу зрозуміти, чому росіяни переймаються через невпинну експансію НАТО на схід. Як можна продовжувати розширення альянсу, не провокуючи Росію? Вона почувається зрадженою Заходом, який відмовляється дотримуватися наданих на початку 1990-х років гарантій того, що альянс не розширюватиметься. Принципова домовленість про розташування баз протиракетної оборони в Чеській Республіці та Польщі була останньою краплею. Дивує те, що реакція у відповідь так забарилася.

Жодна людина при здоровому глузді не захоче повертатися до "холодної війни", і останні зауваження президента Дмітрія Медвєдєва не лише не сприяють її уникненню, а й означають, що варто очікувати контрзаходів від Росії.

Повідомлялося, що Мілібенд під час свого візиту в Київ заявив: "Перебуваючи тут сьогодні, я розумію, що це - європейська країна", додавши, що "як тільки Україна відповідатиме усім критеріям, її необхідно прийняти як повноцінного члена, і ми маємо допомогти їй у цьому".

Прийняття нових членів вимагає уважного розгляду питання про те, чи буде їхній вступ в інтересах чинних членів.

Справді. Обґрунтовувати членство з точки зору країни, яка подає заявку – це одна справа. Але прийняття нових членів вимагає уважного розгляду питання про те, чи буде їхній вступ в інтересах чинних членів. Саме інтереси Великої Британії та інтереси інших членів альянсу мають превалювати при розгляді цього питання.

Міністр закордонних справ мав рацію, нагадавши нам про обіцянку альянсу, надану на саміті в квітні, щодо можливого членства України та Грузії. Чиновники НАТО, здається, думають, що у декларації, прийнятій 3 квітня, перейдено Рубікон: "Сьогодні ми дійшли згоди, що ці країни стануть членами НАТО". На щастя, він не сказав, що Британія лобіюватиме надання цим країнам так званого Плану дій щодо членства в НАТО – що, як я розумію, буде початком процесу – коли міністри закордонних справ країн-членів НАТО зустрінуться в грудні.

Коли Західна Європа та Росія настільки економічно взаємопов’язані та взаємозалежні, пусті, небезпечні жести не можуть бути в інтересах жодної сторони.

Прем’єр-міністра було піддано несправедливій критиці за його мовчання на останній зустрічі з приводу цього питання і за те, що він "дозволив тактиці мовчання стати політикою". Я радше думаю, що його мовчання на знак непідтримки наступної стадії (ПДЧ – прим. перекл.) було серйозним кроком, що відповідало позиції уряду. Він був на роздоріжжі та усвідомив, до чого може призвести повна підтримка членства.

Я вважаю, що політику експансії слід призупинити: терміново необхідний глибокий аналіз цього питання британським урядом та рештою урядів країн-членів НАТО. Небезпечність заяв у відповідь на експансію, за якими не забаряться й дії, має бути очевидною; ми вже відчули це на собі у серпні – і останніми днями події отримали новий розвиток. Коли Західна Європа та Росія настільки економічно взаємопов’язані та взаємозалежні, пусті, небезпечні жести не можуть бути в інтересах жодної сторони.

Я захоплююся свободою, здобутою за ці роки країнами, які були під ярмом Росії. Було б злочином повертатися до періоду напруги

Дехто з нас пережив це. Коли я був молодим солдатом, час від часу моїм обов’язком було охороняти, разом із моєю військовою дивізією, нічний поїзд з Ганновера до Берліна з опущеними шторами, коли ми минали російську зону. Німеччина була розділена на дві частини і ми охороняли кордон та проводили масштабні навчання на теренах Німеччини. І це в мирний час.

Я захоплююся свободою, здобутою за ці роки країнами, які були під ярмом Росії. Було б злочином повертатися до періоду напруги; саме тому уряд Об’єднаного Королівства повинен добре обдумати вказівки, які дає нашим представникам на міжнародних переговорах.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах