Головна
 

FAZ: Українське тріо

1 грудня 2008, 11:37
0
4

«Пекельне тріо» української політики – Ющенко, Тимошенко, Янукович! Зараз вони ділять «владний пиріг» на трьох, проте цей час добігає кінця – щонайменше через рік хтось із них зійде зі сцени, - пише Конрад Шуллер в німецький Frankfurter Allgemeine Zeitung.

З одного боку, в залі пленарних засідань Верховної Ради депутати трощили окуляри, а колишній міністр транспорту Рудковський заявив був на колишнього міністра надзвичайних ситуацій Шуфрича в поліцію, бо той начебто з криком "Коля, коли ти сидів у тюрмі, я тобі допомагав" натовк Рудковському пику. Коаліція виборчих блоків Прем’єр-міністра Тимошенко та Президента Ющенка розвалилася через люте суперництво їхніх лідерів. Стабільною більшістю і не пахне. Замість того справджується правило, що кожна з трьох головних сил у парламенті ("блакитні" з російськомовного сходу й обидва посварені крила "помаранчевого", або "демократичного", табору) може зірвати будь-яке голосування, поламавши в дріб високому зібранню його приладдя для голосування. Таким чином, важковагові рішення

Коаліція виборчих блоків Прем’єр-міністра Тимошенко та Президента Ющенка розвалилася через люте суперництво їхніх лідерів. Стабільною більшістю і не пахне.

можливі тільки за домовленістю – якщо ніяка фракція зненацька не передумає. Єдиним обмеженням цієї політики колотнеч видається принцип, який Президент Ющенко сформулював минулого тижня в розмові з цією газетою: "Я гарантую Вам, ми не посилатимемо танків до парламенту. Ніхто в парламент не стрілятиме".

З другого боку, українська демократія врешті-решт, усупереч усьому, породила важливі рішення. По-перше зараз ясно, що дочасні парламентські вибори, якими президент Ющенко ще недавно хотів позбутися своєї одвічної суперниці, Прем’єрки Тимошенко, відбудуться тепер уже не так скоро. Блок Юлії Тимошенко у вирішальний момент знову й знову виводив з ладу парламентську систему для підрахунку голосів, а тимчасом міжнародна економічна криза докотилася й до України. Тож Ющенко, мабуть, домізкувався, що його супротивниці (та вірогідній конкурентці у перегонах на президентських виборах наприкінці 2009 року) очікувані потрясіння можуть завдати більше шкоди як главі уряду, аніж опозиціонерці. У будь-якому разі його Секретаріат дає зрозуміти, що з виборами раптом уже ніхто не поспішає. Через те пані Тимошенко очевидно залишатиметься при владі, хай і без більшості.

По-перше зараз ясно, що дочасні парламентські вибори, якими президент Ющенко ще недавно хотів позбутися своєї одвічної суперниці, Прем’єрки Тимошенко, відбудуться тепер уже не так скоро.

По-друге, в листопаді парламентові над Дніпром вдалося подужати щонайменше одну вирішальну постанову. Рада ухвалила пакет економічних заходів, який дозволив Україні як першій постраждалій від світової фінансової кризи країні виклопотати у Міжнародного валютного фонду (МВФ) грошову допомогу на 16,4 мільярдів доларів. Оскільки "помаранчеві" партії (Ющенко, пані Тимошенко) були й цій справі однодумцями, та й "блакитні" (Янукович) з "індустріального крила" палко жадали грошей МВФ, то згаданий пакет законів спромігся отримати більшість голосів у Раді. Чим – не без підстав – пишався Григорій Немиря, заступник і близький радник пані Тимошенко, коли наголосив цій газеті, що з усіх країн-прохачів Україна найпрудкіше виконала умови МВФ.

При цьому докорінно змінилися бойові порядки на головному полі битви країни, яка навдивовижу коливається між хаосом і спорадичною ефективністю. Після "Помаранчевої революції", коли повстання громадян під проводом Ющенка й Тимошенко повалило авторитарний, підтримуваний з Росії режим Президента Кучми, на певний час запанувало строге розмежування між переможним "західним" табором й олігархічно структурованою Партією регіонів на чолі з кучмівським приймаком Януковичем. Нині ця колись чітка розподільна лінія більше не визначає поле бою. З одного боку, колишні "антидемократи" зі сходу набули поважності. Вони неодноразово й без явних фальсифікаційних маневрів брали участь у виборах і, бувало, зазнавали й поразки. Водночас блиск "демократів" сильно зблякнув. Блок Тимошенко постійно паралізував парламент, а Ющенко раз у раз атакував нелюбі йому суди – усе це нашкодило образові "помаранчевих". Еге ж, старе розрізнення між "демократами" та "олігархами" нині мало що пояснює.

На сьогодні з трьох проводирів України в найбільшій небезпеці опинився Ющенко.

Тому-то й Прем’єр-міністр Тимошенко, чия безкомпромісна риторика проти "бандитів" попереднього режиму була довго основою її успіху на виборах, останньою почала відмовлятися від бойових гасел революційної доби. Відчайдушним пошуком більшості у примхливому парламенті вона дотримується, як це назвав заступник Немиря, концепції "спільної відповідальності" після краху її коаліції з Ющенком. Мається на увазі уряд на основі непостійної більшості. Щоб добитися такої форми, Тимошенко навіть була готова на донедавна немислимий крок – прийняти у свій кабінет і "блакитних" політиків. "Прем’єр-міністр запропонувала відкрити уряд для всіх, хто готовий узяти на себе відповідальність", – сказав Немиря. Це, правда, ще не є коаліційною пропозицією традиційним "блакитним" супротивникам, але час від часу співпраця абсолютно можлива. Загалом, як запевнив Немиря, колірна приналежність революційних часів більше не грає ролі. На перший план виступила "пекельне тріо", як недавно охрестив один знавець конкурентів Тимошенко, Ющенка та Януковича.

Як довго триватиме ця фаза, мало б залежати від того, хто з трьох ватажків першим вичерпає свої резерви. В Україні політична влада спирається на підтримку конкуруючих фінансових олігархів, які для збільшення свого впливу перекроюють на свій лад партії та купують для почту місця у виборчих списках. Політики без успіху на виборах не приваблюють такі інвестиції і випадають.

На сьогодні з трьох проводирів України в найбільшій небезпеці опинився Ющенко. Підозрілі газові оборудки під його егідою, неспроможність завоювати симпатії на російськомовному сході й не в останню чергу його непохитне прагнення до НАТО призвели до того, що у жовтневому опитуванні лише 12% висловили довіру до президента, тоді як Янукович і Тимошенко отримали кожне понад 30%. Партійний блок Ющенка розпадається, його польові командири шукають нових опікунів. Тож фаза боротьби за шматок пирога на трьох може скінчитися щонайпізніше у 2010-му, після президентських виборів.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах