Головна
 

NYT: Поєдинок в НАТО зосередиться навколо Грузії та України

2 грудня 2008, 16:44
0
3

Цього тижня міністри закордонних справ країн-членів НАТО зберуться у Брюсселі, і США сперечатимуться із Німеччиною з приводу того, на якій відстані тримати Грузію та Україну, - пише Стівен Ерланґер у The New York Times.

Дебати нібито повинні точитися навколо механізмів, за допомогою яких Грузія та Україна певного часу повинні стати членами альянсу. Проте реальні дебати розгорнуться навколо відносин із Росією, особливо після її короткої війни із Грузією в серпні. І ці стосунки із Москвою тісно зав’язані на внутрішній політиці – як у Німеччині, так і в Сполучених Штатах.

Адміністрація Буша, котра підтримувала тісні стосунки із Грузією та прозахідними політиками в Україні, не хоче йти на поступки Росії, яка, на думку американців, знову поводиться агресивно. Натомість вона прагне, щоб з НАТО надіслали чіткий сигнал: Москві не вдасться залякати альянс та отримати право вето щодо членства країн у ньому.

Таким чином, головним завданням для держсекретаря США Кондоліззи Райс на останньому для неї засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО буде наповнити змістом надану у квітні невизначену обіцянку НАТО стосовно того, що Грузія та Україна одного дня стануть членами альянсу. Адміністрація, котра починала із фундаментальних цілей – трансформація Близького Сходу, поширення демократії, викорінення Аль-Каїди – завершує свій термін найбільш амбітною ціллю.

Після саміту цього тижня наступний відбудеться у квітні, коли організація відзначатиме 60-ту річницю, і на якому Франція повинна повторно повноцінно інтегруватися до військового крила альянсу. Проте на той час за американські стосунки із НАТО вже відповідатиме новообраний президент Барак Обама та його пропонований держсекретар Гілларі Родем Клінтон.

Певним натяком на погляди пані Клінтон щодо членства в НАТО Грузії та України може слугувати висунення нею разом із сенатором від Арізони Джоном МакКейном кандидатур грузинського президента Михаїла Саакашвілі та українського Віктора Ющенка на отримання Нобелівської премії миру в січні 2005-го року за їхню роль "в очолюванні рухів за свободу" та "надзвичайну відданість мирному розв‘язанню конфліктів".

Однак не всі члени НАТО поділяють цей ентузіазм.

За словами німецьких та американський дипломатів, Німеччина прагне надіслати до Москви месидж про примирення, сповільнюючи процес приєднання до НАТО Грузії та України і схвалюючи заклик російського президента Дмітрія Медвєдєва до переговорів щодо нової "європейської архітектури безпеки".

Наразі німецький уряд наполягає, щоб Україна та Грузія пройшли низку тривалих етапів, відомих як План дій щодо членства, або ж ПДЧ, перед тим, як розглядатиметься питання про розширення НАТО.

На попередньому саміті НАТО в Бухаресті (Румунія) Німеччина та Франція блокували неочікуваний порив пана Буша та декількох нових членів НАТО, які мають досвід життя під радянським пануванням, надати Грузії та Україні ПДЧ негайно. Німеччина та Франція зазначили, що Україна – політично розділена і ні вона, ні Грузія ще не готові.

Вони також заявили, що ПДЧ для України розлютить Росію, котра вважає Україну невід‘ємною частиною свого духовного та фізичного ландшафту, а ПДЧ для Грузії може дестабілізувати ситуацію на Кавказі.

Пан Буш завзято боровся, проте програв після того, як, за повідомленнями, розлютив федерального канцлера Німеччини Ангелу Меркель, котра вважала, що отримала від нього обіцянку не вимагати ПДЧ для двох країн.

Франція та Німеччина пішли на компроміс, погодившись, що Україна та Грузія одного дня можуть стати членами альянсу, проте не вказали, коли саме. Вони погодилися із Вашингтоном, що питання ПДЧ розглянуть ще раз на зустрічі, котра пройде цього тижня.

Але то було до серпневої війни в Грузії, коли Росія захопила анклави на території суверенної Грузії – Південну Осетію та Абхазію, а потім визнала їхню незалежність. Роблячи це, Росія послалася на визнання Вашингтоном незалежності Косова, яке було відірване від Сербії за допомогою військової сили без резолюції ООН.

Усвідомлюючи – багато міністрів європейських країн переконані в тому, що пан Саакашвілі сам розпочав конфлікт між Росією та Грузією або ж необачно потрапив до російської пастки, американські дипломати тепер натякають на те, що етап ПДЧ – це не так вже й важливо.

Натомість адміністрація Буша стверджує, що НАТО може підготувати Україну та Грузію до членства іншими способами, зокрема, за допомогою комісії "Україна-НАТО", котра була створена 11 років тому, та комісії "Грузія-НАТО", організованої після серпневої війни.

Деніел Фрід, помічник держсекретаря США з питань Європи та Євразії, минулого тижня заявив у Вашингтоні про те, що "ПДЧ ніколи не був самоціллю" і що "це не єдиний спосіб потрапити до альянсу". Він наголосив на тому, що подібні плани були створені лише після того, як до НАТО приєдналися перші країни колишнього радянського блоку у 1999-му році.

Франція видається задоволеною американським формулюванням, котре не виглядає як поступка Москві та не надто прискорює членство Грузії та України.

Проте Німеччина розізлилася, розглядаючи американську позицію як "ПДЧ без ПДЧ" або ж товару без етикетки – за словами одного німецького чиновника, котрий говорив, згідно дипломатичної практики, на умовах анонімності. Німеччина наполягає на тому, щоб ПДЧ залишався обов‘язковою умовою членства та звинуватила Вашингтон у спробі "обійти" бухарестський компроміс.

Високопоставлений американський чиновник, котрий також погодився говорити лише на умовах анонімності, зазначив, що зараз всі погоджуються з тим, що пройде "не один рік", перш ніж Грузія та Україна будуть готовими до НАТО; і навіть тоді кожна країна-член НАТО повинна буде ратифікувати розширення.

"Я не зовсім розумію, чого хочуть німці", - зазначив він. Американський чиновник додав: "Вони чіпляються за ПДЧ, проте відмовляються його надати. Якщо вони нададуть його, тільки коли країна реально буде готова стати членом НАТО, то для чого на ньому наполягати? За їхніми словами, вони хочуть зберегти його як останню перешкоду. Ми кажемо: "Давайте перестанемо крутитися як білка в колесі, якщо всі вже реально погодилися, та займемося ділом".

Оригiнал статті
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах