Головна
 

ВН: Умовна відлига

3 грудня 2008, 09:37
0
3

НАТО відновлює діалог з Росією, пише журналіст Олександр Самохоткін у сьогоднішньому номері газети Время новостей.

Сьогодні у Брюсселі в рамках зустрічі глав МЗСів країн - членів НАТО відбудуться засідання комісій НАТО-Україна та НАТО-Грузія. Однак представники Києва і Тбілісі не отримають від співрозмовників бажаний План дій щодо членства (ПДЧ) в альянсі. Вчора по завершенні першого дня міністерської зустрічі генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер заявив, що альянс підтверджує обіцянку прийняти в майбутньому в свої ряди обидві країни, "коли вони будуть відповідати стандартам НАТО". "Рішення щодо ПДЧ прийнято не було", - повідомив генсек. Замість цього Північноатлантичний альянс запропонує Україні та Грузії новий формат відносин у рамках "річної національної програми". Схеффер підкреслив, що формула ПДЧ у відношенні обох країн не скасовується.

Одночасно натовські міністри домовилися відновити контакти з Росією, які були призупинені 19 серпня через конфлікт навколо Південної Осетії. Генсек повідомив, що отримав мандат на "умовне і поетапне" відновлення діалогу з Росією. Яап де Хооп Схеффер сказав, що альянс пропонує провести неформальне засідання Ради Росія-НАТО на рівні послів з метою відновлення політичного діалогу з Москвою. На цій зустрічі натовці хочуть обговорити з російською стороною "питання, у яких наші думки не співпадають". За словами Дмитра Рогозіна, неформальне засідання може відбутися до кінця року.

Москва також зробила свій крок назустріч альянсу - новий головний військовий представник Росії у НАТО генерал армії Олексій Маслов вилетів вчора в Брюссель. Джерело у російському Міноборони заявило журналістам, що "тим самим Росія посилає НАТО сигнал про свою готовність відновити з нею співробітництво, перерване альянсом в односторонньому порядку через серпневі події на Кавказі". Пост головного воєнного представника Росії у НАТО залишався вакантним з липня. За словами джерела у військовому відомстві, генерал Маслов зосередиться на проблемах боротьби з тероризмом і наркоторгівлею, боротьби з розповсюдженням зброї масового знищення, розширення НАТО, розміщення елементів протиракетної оборони США у Польщі і Чехії, ситуації в Афганістані, а також на російській ініціативі створення нової архітектури європейської безпеки .

"У принципі з поновленням роботи Ради Росія-НАТО не має проблем, - заявила в понеділок у Лондоні держсекретар США Кондоліза Райс. - Але існують певні види діяльності, наприклад військові контакти, які виглядають проблематично, поки російські війська займають територію Грузії або знаходяться у сепаратистських регіонах" . За словами Райс, альянс повинен "дуже уважно відслідковувати, що роблять росіяни: чи виконують зобов'язання щодо припинення вогню, чи йдуть в курсі своїх зловмисних рішень визнати від’єднанні від Грузії регіони".

Серпневий конфлікт навколо Південної Осетії ускладнив відносини Росії і НАТО, однак його побічним ефектом стало усвідомлення Заходом можливих негативних наслідків прискореного прийняття до лав альянсу Грузії та України. Цей крок вважають невчасним старі члени НАТО - Бельгія, Франція, Іспанія, Італія, Люксембург, Норвегія та Німеччина. Представник МЗС ФРН Єнс Плетнер заявив вчора, пославшись на думку "багатьох членів НАТО", що обидва претендента, незважаючи на "серйозний прогрес", ще не готові до вступу в альянс через невирішені внутрішні проблеми в Україні та зовнішньополітичні у Грузії. "Ми бачимо прагнення, в тому числі США, відмовитися від інституту ПДЧ і вважаємо, що такий розвиток має бути обдуманим дуже серйозно", - додав дипломат.

Нагадаємо, що пані Райс 26 листопада, фактично визнавши непідготовленість цих країн до членства в НАТО, обіцяла, що США не будуть домагатися надання їм ПДЧ, але при цьому зазначила, що вірить у "політику відкритих дверей НАТО", у якого для прийому нових членів "є й інші шляхи".

Перед брюссельською зустріччю держсекретар США висловила впевненість, що хоча серед країн-членів "є тактичні розбіжності", ніхто з них не хотів би "блокувати вступ України та Грузії". На думку пані Райс, цей процес можна було б прискорити шляхом активізації роботи спільних комісій НАТО з цими країнами. Примітно, що український міністр закордонних справ Володимир Огризко сказав на днях, що цільовий план дій Україна-НАТО на 2009 рік "відповідає змісту ПДЧ на 95%". Він зауважив: "Є шлях ПДЧ, а є шлях без ПДЧ."Так" або "ні" нашого приєднання до ПДЧ нічого не змінить. Ми досягнемо своєї мети". Тим часом президент Грузії Михайло Саакашвілі у статті, опублікованій вчора в газеті "Уолл-стріт джорнел", закликав Захід "не вести справи з Росією, як раніше".

Бажаючи переконати Захід у корисності військового союзу з Києвом, президент України Віктор Ющенко заявив: "Є всі підстави заявляти, що членство України в НАТО зміцнить роль і можливості цього альянсу в забезпеченні безпеки. Ми готові і в змозі нести спільну відповідальність. Це було продемонстровано в операціях з підтримання миру в Хорватії, Боснії та Герцеговині, Косово, Афганістані та інших гарячих точках ". При цьому пан Ющенко підкреслив: "Ми, у кінці кінців, не розглядаємо ні одну з країн в якості держави, яка могла б виступити з реальними загрозами по відношенню до нас". На днях глава його секретаріату Віктор Балога висловився у тому сенсі, що Київ вже змирився з тим, що Україну найближчим часом в НАТО не приймуть.

"Європі потрібен російський газ, а не баталії на стороні України і Грузії", - сказав Время новостей голова аналітичного відділу Інституту політичного і військового аналізу Олександр Храмчихин. За його оцінкою, "із закінченням" холодної війни "альянс неухильно роззброюється, різко скоротивши чисельність збройних сил у всіх країнах, за винятком Греції та Туреччини". Головним фактором став "загальноєвропейський пацифізм, який зовсім виключає ведення будь-якої війни, тим більше проти Росії".

На думку експерта, "погляд на НАТО з території колишнього Радянського Союзу залишається "радянським" - Північноатлантичний альянс продовжують сприймати як потужну військову силу, хоча такий він давно не є". Поки одні країни продовжують побоюватися НАТО, інші, навпаки, виходячи з радянських же стереотипів, прагнуть опинитися під захистом "всемогучого" блоку. Наш співрозмовник зауважив, що в Україні і у Грузії "очевидно, вважають, що командувати альянсом продовжують Штати". "Але дії відходячої адміністрації США ніякого значення не мають. До того ж всі рішення у НАТО, відповідно до свого статуту, приймаються консенсусом", - зазначив експерт.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах