Головна
 

NYT: На саміті НАТО США пом'якшило своє ставлення до Росії

3 грудня 2008, 11:00
0
8

В умовах, коли вплив адміністрації Буша стрімко зменшується, американська сторона у вівторок погодилася схвалити обмежене відновлення діалогу між НАТО і Росією, хоча Москва продовжує окупувати сепаратистські грузинські території Південну Осетію і Абхазію, пише кореспондент Стівен Ерлангер.

З огляду на швидке зменшення впливу адміністрації Буша, Сполучені Штати у вівторок погодилися підтримати обмежене відновлення діалогу НАТО з Росією, незважаючи на продовження Москвою окупації грузинських сепаратистських регіонів Південної Осетії та Абхазії, захоплених під час серпневої війни.

Це стало поступкою з боку держсекретаря США Кондоліззи Райс на останньому для неї саміті НАТО. У відповідь, Німеччина погодилася дозволити НАТО прискорити роботу із підготовки України та Грузії до можливого членства, відклавши прийняття будь-яких подальших рішень з цього питання після початку роботи нової адміністрації Барака Обами.

У той час як міністри країн-членів НАТО дебатували, в іншому місці в Брюсселі у вівторок Європейський Союз відновив переговори із Москвою щодо стратегічного партнерства, які були на три місяці заморожені у знак протесту проти дій Москви у Грузії та відмови донині повернути війська на довоєнні позиції.

В НАТО пішли за прикладом Євросоюзу. "Союзники погодилися на рішенні, яке я б розцінив як поступове відновлення стосунків із Росією за певних умов", - повідомив репортерам генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер після саміту у вівторок. Проте він наполіг на тому, що таке рішення не несе в собі схвалення "застосування Росією непропорційної сили" у серпні чи окупації нею грузинської території.

Водночас, відзначив він, міністри закордонних справ знову підтвердили, що Грузія та Україна з часом можуть стати членами НАТО. За його словами, НАТО погодилось "максимізувати та посилити свої зусилля" із підготовки цих країн до членства, на даний час – радше за допомогою відповідних комісій НАТО, аніж Плану дій щодо членства (ПДЧ), наданню якого Україні та Грузії опиралися Німеччина та інші європейські країни на квітневому саміті в Бухаресті.

Міністри погодилися зберегти програму ПДЧ, проте вирішили відкласти питання про те, як чи коли Україна та Грузія зрештою стануть членами альянсу. Компромісу дійшли на зустрічі американського, французького, британського та німецького міністрів, його запропонував міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер. У комюніке йтиметься про ПДЧ, як того вимагали німці, але "без остаточного рішення" щодо того, чи буде його застосовано у випадку Грузії та Україні, як того забажали американці.

Прибувши на саміт НАТО, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що "ми повинні шукати способів повернутися до діалогу із Росією, оскільки саме під час складних фаз у наших стосунках ми потребуємо засобів для ведення дискусій".

Міністр закордонних справ Італії Франко Фраттіні заявив, що "прийшов час поновити переговори" із Росією, додавши, що, на його думку, рішення потрібно прийняти не пізніше квітня, коли НАТО збереться для святкування 60-ої річниці.

Пані Райс, котра тільки-но грала Брамса на роялі у Букінгемському палаці британській королеві Єлизаветі ІІ, натякнула на гнучкість Америки, коли заявила, що "в принципі" не має нічого проти відновлення переговорів із Росією на нижчому рівні. Проте вона зазначила: "Нам варто бути дуже уважними до того, що росіяни роблять і чи дотримуються своїх зобов’язань".

"Окремі види співпраці, наприклад, контакти у військовій сфері, видаються мені проблематичними, - продовжила вона, – у час, коли російське міністерство перебуває на грузинській території у сепаратистських регіонах" Південної Осетії та Абхазії, які Росія в односторонньому порядку визнала незалежними державами.

Пані Райс хотіла узгодити формулювання підсумкового комюніке НАТО, яке оприлюднять у середу, ще перед своїм від’їздом у вівторок із наспіх спланованим візитом до Індії, щоб висловити солідарність Делі та спробувати послабити кризу у відносинах із Пакистаном.

Сполучені Штати, котрі на квітневому саміті в Бухаресті активно просували надання офіційного Плану дій щодо членства Грузії та Україні, на нинішньому саміті стверджували, що цей план – неважливий. Натомість, за словами американців, Грузії та Україні протягом років потрібна буде суттєва допомога з підготовки до членства у НАТО, і підготовча робота може розгорнутися в рамках комісій НАТО – комісії "Україна-НАТО", заснованої у 1997-му році, та "Грузія-НАТО", заснованої після серпневої війни.

Проте Німеччина та пан Штайнмаєр, котрий наступного року боротиметься за посаду канцлера як голова Соціал-демократичної партії, заявили, що НАТО не повинне надмірно заохочувати Грузію та Україну і ще більше провокувати Росію. Попри те, що Німеччина не схвалювала надання ПДЧ у Бухаресті, тепер вона наполягає, щоб Грузія та Україна пройшли через формальну програму ПДЧ перед тим, як розглядатимуться їхні заявки на членство в альянсі.

Німеччина прагне впевнитися у відсутності "короткого шляху" до НАТО, зазначив німецький чиновник, додавши, що Берлін не хоче усувати необхідності одностайного голосування щодо ПДЧ шляхом надання Грузії та Україні по суті ПДЧ без офіційної програми.

За словами пані Райс, "коротких шляхів до членства у НАТО" не буде. Проте Вашингтон та його прибічники, особливо Британія, стверджують, що НАТО повинне продовжувати надавати допомогу, байдуже як її назвуть, у підготовці Грузії та України до можливого членства у НАТО, яке їм пообіцяли у квітні. Компроміс, якого досягли у вівторок, дозволить на ділі розпочати роботу із Грузією та Україною через комісії, залишаючи рішення щодо ПДЧ на майбутнє. "Ми не відмовляємося від рішення щодо ПДЧ для Грузії та України, - заявила пані Райс у вівторок увечері. – Ми доручили комісіям активізувати роботу з допомоги цим країнам отримати членство у НАТО".

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Мілібенд спростував припущення про те, що Росія спричинилася до розколу в НАТО. "Я не згоден із тим, що НАТО – розділене, – заявив пан Мілібенд. – НАТО єдине у твердженні, що верховенство права, а не сили – шлях до вирішення проблем у регіоні. Попри існування спокуси влаштувати "бурю та натиск", ніякої власне "бурі та натиску" немає".

НАТО також намагається досягти консенсусу щодо тону спілкування із самою Росією – після заклику Москви переглянути роль європейських структур безпеки, включно із НАТО, народжених ще на початку "холодної війни". Президент Франції Ніколя Саркозі та німці схвалили російську пропозицію, проте Сполучені Штати, Британія та інші переконані, що нинішні структури – НАТО, Організація з безпеки та співробітництва в Європі та інші інститути, засновані на ґрунті Гельсінкських угод 1975-го року – функціонують добре.

Оригінал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах