Головна
 

The Economist: Валютний колапс в Україні

8 грудня 2008, 14:50
0
3

В Україні борються, щоб зупинити падіння курсу гривні, - аналізують валютну кризу в Україні фахівці Economist Intelligence Unit, в матеріалі, опублікованому інтернет-порталом британського тижневика The Economist.

Курс української валюти стрімко падає внаслідок погіршення перспектив для економіки країни та фінансових проблем. Тепер, коли МВФ має визначальний вплив при прийнятті рішень, неринкові вирішення проблеми малоймовірні; натомість основна ціль – досягти плавного зниження курсу валюти на противагу різкому. Зрештою, нижчий курс валюти буде сприятливим для економіки. Однак період пристосування буде тяжким, і це може викликати політичні імпульси, що діятимуть на противагу обмеженням з боку МВФ.

Падіння в прірву

Курс гривні впав 27 листопада до 7,38 грн. за 1 дол. США, що на той час стало найнижчим рівнем за весь час існування, тобто курс гривні знизився приблизно на 38%, порівняно з 4,60 грн. за 1 дол. США, станом на перший тиждень липня. Національний банк України (НБУ, центральний банк) намагався підтримати курс гривні за допомогою інтервенцій на валютному ринку, але після того, як валютні резерви лише за один місяць – жовтень – зменшилися на 15% – до 31,9 млрд. дол. США, банк не може собі дозволити подальшу підтримку.

Недовіра до української валюти не дивує. Цього року рівень інфляції суттєво зріс, становлячи більше 30% у річному вимірі в другому кварталі та 26% у третьому кварталі. Промисловість – у стані "вільного падіння". Місячне зростання виробництва впало на 0,5% у серпні та на 4,5% у вересні; та навіть з огляду на це, скорочення промислового виробництва на 19,8% в жовтні порівняно з аналогічним місяцем попереднього року стало величезним шоком для України. Уповільнення зростання економіки та погіршення перспектив збільшення обсягів експорту та цін на експортні товари, а також світова кредитна криза змусили звернути увагу на те, що Україна потребує величезного зовнішнього фінансування. Фінансові надходження майже вичерпалися.

"На вагу сталі"

У Росії також відбувається серйозне падіння курсу валюти щодо долара. У випадку Росії причиною цього є ціна на нафту, яка різко знижується, починаючи з липня, та невизначеність ситуації у короткостроковій перспективі. Нафтогазова промисловість – основний двигун економіки, а також – основний фактор, що визначає настрої ринку; тому падіння ціни на нафту, починаючи з другого півріччя, супроводжувалося падінням фондового ринку Росії.

Для України найважливіша сировина – це сталь. Чорна металургія забезпечує 40% експортних надходжень та 25% промислового виробництва. Так само як у випадку нафти в Росії, доходи від продажу металу істотно впливають на стимулювання всієї економіки. Із кінця 2007 року до середини цього року гривня здебільшого тяжіла до зростання. Ця тенденція була стабільною, поки ціни на основні товари металургійної промисловості України зростали. Ціни на сталеві заготовки, за даними Metal Bulletin, зросли з близько 540 дол. США за тону наприкінці 2007 року до 800 дол. США за тону на початку березня та до 1 200 дол. США за тону на початку липня. Ціни на сталеві сляби та рулони гарячекатаної сталі рухалися в такому ж напрямку: на перші – з 550 дол. США за тону наприкінці 2007 року до 1 100 дол. США за тону наприкінці липня та на останні – з 620 дол. США за тону до 1 130 дол. США за тону.

Однак у серпні ціни почали падати. Ціна заготовок впала на 25% всього за місяць, і, станом на 24 листопада, знизилася на 23 порівняно з найвищим показником всередині року. Ціни на сляби та рулон гарячекатаної сталі так само впали. Ще гірше те, що світовий попит на сталь у липні почав стрімко зменшуватися, і як результат – різке скорочення промислового виробництва та гарантоване зменшення надходжень від експорту (90% сталеливарної продукції йде на експорт). За прогнозами одного з провідних українських металургійних комбінатів, його виробництво у першому кварталі 2009 року порівняно з минулим роком скоротиться на 75%.

Курс гривні слідував за цінами на продукцію металургів. Згідно з даними Bloomberg, курс гривні станом на перший тиждень липня становив 4,60 грн. за 1 дол. США. До кінця вересня він сягнув 5 грн. за 1 дол. США. Протягом жовтня курс неухильно тяжів до 6 грн. за 1 дол. США, але найбільше коливання курсу почалося наприкінці листопада. Із 6,12 грн. за 1 дол. США станом на 21 листопада, курс української валюти різко впав до 7,38 грн. за 1 дол. США станом на 27 листопада.

Дефіцит балансу поточних операцій донедавна складав, за оцінками, близько 6,7% ВВП цього року. Різке падіння надходжень від експорту сталі, з одного боку, дедалі більше позначатиметься на дефіциті балансу поточних операцій. З іншого – майже неминуче суттєве подорожчання імпортного газу у 2009 році загрожує його подальшим збільшенням. При різкому зменшенні доступності кредитів незрозуміло, як Україна зможе фінансувати свій дефіцит балансу поточних операцій протягом наступних місяців. МВФ прогнозував дефіцит балансу поточних операцій на рівні 2% ВВП наступного року – виходячи з припущення, що це – максимум кредитних коштів, які Україні вдасться залучити.

Кероване падіння курсу?

На початку листопада Україна домовилася про позику обсягом 16,4 млрд. дол. від МВФ, першочергово маючи на меті відновити банківський сектор та забезпечити його спроможність сплатити величезний зовнішній борг. Програма МВФ також спрямована на те, щоб привести державні фінанси України та валютну політику до більш стабільного стану. Враховуючи те, що великі профіцити бюджету практично нереальні, знецінення валюти неминуче. МВФ та НБУ сподіваються забезпечити контрольоване зниження курсу валюти, уникнувши таким чином хаосу, який може зайти надто далеко, завдавши додаткової та непотрібної шкоди. Водночас МВФ хоче, щоб Україна відмовилася від контролю за валютним ринком.

Тепер, коли НБУ призупинив свої спроби обмежити зниження курсу валюти, найважливіше питання полягає в тому, до якої межі може знизитися курс валюти. 27 листопада заступник глави НБУ Олександр Савченко заявив, що курс валюти на рівні близько 7 грн. за 1 дол. США цілком прийнятний у теперішніх фінансових умовах України. Однак за десять днів до того НБУ заявляв, що курс на рівні 5,6-6,0 грн. за 1 дол. США цілком реальний аж до середини 2009 року, а після цього курс гривні знову зміцниться. Банкіри та інші учасники ринку дедалі більш вірогідним вважають курс на рівні 7,5-8,0 гривень за 1 дол. США.

На лінії вогню

Знецінення валюти призведе до серйозної дестабілізації. Імпортери майже не в змозі убезпечити себе від валютних ризиків у країні. Як результат – у жовтні деякі імпортери фармацевтичної продукції підняли ціни, щоб покрити зростання витрат, але лише тимчасово – поки уряд не наказав повернути ціни до рівня станом на 1 жовтня. Коли наслідки листопадового здешевлення гривні пошириться на всю економіку, чимало підприємств, які імпортують готову продукцію або фактори виробництва, будуть змушені підвищити ціни. Це призведе до зростання інфляції та зменшить рівень споживання або – якщо уряд встановить масштабний контроль за цінами – загрожуватиме зростанням кількості банкрутств та скороченням інвестицій у майбутньому.

Так само як і бізнес, українці, які виплачують кредити в іноземній валюті, одразу ж відчують на собі вплив девальвації. За даними НБУ, цілих 50% позик в Україні деноміновані в доларах. Падіння курсу валюти завдасть позичальникам додаткового удару у той час, коли економічне зростання падає, рівень безробіття зростає, а зростання реальної зарплатні незабаром різко зменшиться (або матиме місце навіть зменшення реальної зарплатні). Щомісячні виплати за кредитом на машину вартістю 12 тисяч дол. США, взятим на 7 років у 2006 році під 11,5%, наприклад, зростуть з 966 гривень за серпневим курсом валюти до 1 460 гривень, якщо курс гривні стабілізується на рівні 7 гривень за 1 дол. США.

Найбільш реальним способом захисту людей, що мають доларові кредити, окрім подовження строку їх сплати, могло б бути підвищення процентних ставок для того, щоб підтримати курс валюти. Однак, вірогідно, це погіршить загальну ситуацію. Компанії вже стикаються з процентними ставками на рівні 30-50%, коли звертаються до місцевих банків по кредити. Уряд суворо протистоятиме спробам підвищити процентні ставки. За словами першого заступника глави НБУ Анатолія Шаповалова, уряд прагне понизити базову процентну ставку з 12% до 8%. Однак, вірогідно, збільшення процентних ставок з метою зменшення рівня інфляції певного моменту може бути вимогою МВФ до України, та, скоріше за все, це можливо тільки після покращення ситуації з ліквідністю.

Неминучі труднощі

Зниження курсу гривні неминуче, враховуючи критичну ситуацію зі станом платіжного балансу України. Однак падіння гривні повинно дати поштовх до зростання конкурентоспроможності економіки, розширивши можливості для експортерів (коли зовнішній попит відновиться) та виробників імпортозамінних товарів. Однак спочатку Україна змушена буде пройти через труднощі періоду пристосування. Болісність цього процесу залежить від того, як низько впаде курс гривні; наразі найбільша загроза полягає в тому, що пересічні українці втратять довіру до валюти, що спричинить ще більше падіння курсу. Як повідомлялося, у жовтні громадянами було вилучено 9 млрд. гривень з банків, і це свідчить про те, що з ризиком цього вже не можна не рахуватися. І не буде дивним, якщо уряд Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, який часто втручається в економіку, незабаром вдасться до суттєвіших обмежень щодо зняття коштів з рахунків у банках.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах