Головна
 

Die Welt: НАТО капітулює перед Росією

9 грудня 2008, 10:11
0
4

Вступ Грузії та України у НАТО знову відклали. На саміті міністрів закордонних справ альянсу минулого тижня Німеччина найбільше виступала проти пришвидшеного прийняття двох претендентів, чого так бажали США і більшість східноєвропейських урядів, - пише Ріхард Герцінґер у німецькій Die Welt.

За допомогою річних програм Україна і Грузія, однак, повинні поступово підготуватися до приєднання. Але цей компроміс навряд чи зможе приховати глибокі суперечності, які виникли в НАТО. Російська окупація частин Грузії влітку мала б бути достатнім застереженням, аби хутко взяти під захисну парасольку НАТО молоді демократії колишніх радянських республік. Такої думки американці та майже всі східні європейці. Проте більшість західноєвропейських урядів, насамперед урядовці Берліна, керуються протилежною логікою: вони опираються вступові України та Грузії зі страху, що Росія може через це роздратуватися ще більше та стати на шлях іще лютішої конфронтації.

Інтеграційні механізми альянсу привели колишні радянські сателіти до політичних та суспільних стандартів Заходу.

Підсвідомо вони тим самим визнають карикатуру, яку Росія Путіна малює на гадану агресивну роль НАТО. За московською версією, розширення НАТО на схід від 1990-х мало на меті "оточення" Росії, яке після інтеграції Грузії та України в альянс стало б узагалі нестерпним. Насправді ж після розвалу радянської імперії НАТО передусім перетворився на центральний інструмент стабілізації втраченої рівноваги в Європі – тобто став агентом безпеки, а не напружень. Інтеграційні механізми альянсу привели колишні радянські сателіти до політичних та суспільних стандартів Заходу. Вони істотно сприяють стримуванню націоналістичних образ та запобіганню надзвичайних дій проти колишніх російських гнобителів. Стабільні, процвітаючі та передбачувані сусіди – це в ж інтересах безпеки самої Росії.

Надання ПДЧ – це найкращий спосіб демократично стабілізувати Грузію та Україну.

Жодного іншого шляху НАТО не планує й для Грузії та України. План дій щодо членства, який передує цілковитому приєднанню до НАТО, виходить далеко за межі самих лише військових аспектів і передбачає досягнення значного поступу в демократії, розбудові державних інституцій, дотриманні прав людини та захисті меншин. Надання ПДЧ – це найкращий спосіб демократично стабілізувати Грузію та Україну. Через те безглуздо призупиняти процес прийняття німецькими аргументами, начебто обидві країни спершу мусять стати достатньо стабільними.

Розрив, який пролягає крізь НАТО в питанні поводження з Росією та серйозно загрожує єдності альянсу, не зникне так просто навіть за нового президента США Барака Обами. Адже розширення на схід було не винаходом ери Буша, а постало як проект-хизування демократичної адміністрації Білла Клінтона. Тому важко уявити, щоб нова демократична адміністрація сприйняла трактування цієї історії успіху як провокаційного, нібито антиросійського хибного шляху.

Тертя в західному союзі тепер посилює іще й президент Росії Дмитро Медведєв своєю претензією на нову європейську "систему безпеки"

Тертя в західному союзі тепер посилює іще й президент Росії Дмитро Медведєв своєю претензією на нову європейську "систему безпеки" – й знаходить тут вдячного слухача в особі міністра закордонних справ ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра. Звісно, немає нічого поганого в тому, щоб виробити нові довгострокові форми співпраці з Москвою у сфері політики безпеки. Та було б фатальною помилкою в довірі до російської готовності кооперувати, яка приховується за погрозливими жестами Москви, поставити на кін НАТО. Надто важке його теперішнє становище – але й надто довго ще він буде затребуваний як гарант безпеки, свободи та стабільності.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах