Головна
 

Gazeta Wyborcza: Українці хочуть експортувати електроенергію до Польщі

16 грудня 2008, 22:22
0
4

Українці у пошуках збуту! Внаслідок часткової зупинки металургійного виробництва, в Україні зменшився попит на електроенергію. Українські компанії шукають нові ринки збуту електроенергії, зокрема – у Польщі, – пише Рафал Засунь у Gazeta Wyborcza.



Компанія найбагатшого українця Ріната Ахметова – "Донбаська паливно-енергетична компанія" ("ДТЕК") – хоче експортувати електроенергію до Польщі. «Ми готові долучитися до фінансування будівництва лінії електропередач між Польщею та Україною», - розповідає Gazeta Wyborcza представник "ДТЕК" Віталій Бутенко.

У п’ятницю Бутенко відвідав Варшаву та провів переговори з польськими компаніями. «Я не хотів би наразі повідомляти, з ким я зустрічався, - пояснює він Gazeta Wyborcza. – Ми говорили про лінії електропередач між Польщею, Білоруссю та Україною. Наразі ці лінії в плачевному стані – на кордоні з Україною працює тільки одна лінія «Замосць-Добротвір», але її потужність невелика».

Набагато більші перспективи має лінія із високою напругою, 750 кВ, що з’єднує Жешув та Хмельницький. Потужність лінії – 1300 мВ, але вона не працює. PSE-Operator – державне підприємство, яке нещодавно перебрало усі східні лінії електропередач від іншої державної компанії – «Польської енергетичної групи» – також хотіла б запустити її в роботу, збудувавши там так звану вставку постійного струму.

"ДТЕК" – це, поряд з металургійним гігантом «Метінвест», одна з перлин корони донецького олігарха Ріната Ахметова. Компанія має кілька теплових електростанцій, що працюють на вугіллі, та вугільних шахт. У 2007 році дохід компанії складав близько 9 млрд. грн. або більше 4 млрд. злотих.

«Ми хочемо експортувати електроенергію в Польщу, розглядаємо можливість участі в проекті будівництва інтерконектора між Польщею та Україною», - каже Бутенко. Він не приховує, що розглядати варіант із Польщею компанію змусила криза, яка суттєво позначилася на українських підприємствах. «Металургійні заводи – локомотив української економіки та основні споживачі електроенергії – зупинили роботу більше половини печей. Криза призводить до значного скорочення попиту на електроенергію. Внаслідок цього Україна матиме можливість експортувати свою продукцію, - каже Бутенко. – У майбутньому ми збираємося створити в Польщі дочірню компанію, яка зможе продавати цю електроенергію».

Будівництво лінії електропередач може тривати від трьох до п’яти років і коштуватиме близько 500 млн. злотих. «За участі приватного сектора будівництво піде швидше. Найкраще було б створити міжнародний консорціум, який цим займеться», - переконує віце-президент "ДТЕК".

PSE-Operator також зацікавлений у будівництві лінії електропередач, бо попит на електроенергію в Польщі зростає, а за кілька років ми матимемо проблеми, адже у кількох системних електростанцій закінчується термін експлуатації і їх треба буде зупиняти. «На нещодавній зустрічі президентів в Донецьку ми розмовляли з українським оператором енергетичної мережі «Укренерго», - каже віце-президент PSE-Operator Єжи Андрушкєвіч. Але українці хочуть будівництва не лінії постійного струму, а так званого синхронного об’єднання, тобто повної інтеграції з енергетичною системою Західної Європи, яка називається СКПЕ. Це дозволило б їм відокремитися в енергетичному плані від Росії, але цей проект вимагав би щонайменше десять років і мільярди доларів. Українці бояться, що якщо буде збудовано лінію постійного струму, то ніхто не захоче будувати синхронне об’єднання. «Тепер будівництво вставки – це єдиний спосіб інтеграції України до європейської енергетичної системи, який економічно та технічно можна реалізувати», - переконує Бутенко. PSE-Operator погоджується з цією думкою, але скоріше за все рішення в цій справі не будуть підтримані на урядовому рівні обох країн.

Оригiнал матерiалу:
http://gospodarka.gazeta.pl/gospodarka/1,33181,6068223,Ukraincy_c…


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах