Головна
 

FT: Російсько-українські газові переговори: обстановка розпалюється

17 грудня 2008, 12:17
0
2

Три ключові питання, навколо яких йде суперечка - це ціни, українська заборгованість, і посередники, пишуть Стефан Уегстіл і Роман Олеарчик у сьогоднішньому номері британської газети The Financial Times.

Кожен рік Росія з Україною обіцяють завершити свої газові переговори до початку зими. І вже четвертий рік поспіль, коли підходить 1 січня - термін закінчення контракту, виявляється, що угоди так і не було досягнуто.

"Ми вже у який раз проводимо Новий рік, очікуючи підписання, - розповідає один з газових трейдерів. - Я роблю гроші, але вже втомився робити їх таким чином".

Напруженість особливо посилилася у цьому році у зв'язку з російським вторгненням до Грузії, вакуумом влади в українській політиці та глобальною економічною кризою, яка все сильніше тисне на Газпром - російську газову компанію, контрольовану державою, - змушуючи його серйозно підняти ціни.

Окрім того, прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко має намір реалізувати досягнуту зі своїм російським колегою Володимиром Путіним домовленість і усунути зі сфери торгівлі газом корумпованих посередників. У першу мова йде про RosUkrEnergo, спільному підприємстві Газпрому та українського газового мільярдера Дмитра Фірташа. Сама компанія, зареєстрована у Швейцарії, заявляє, що вона повністю прозора і розраховує зберегти свою колишню роль.

Заступник голови правління Газпрому Олександр Медведєв попередив Європейський Союз, що країнам поки що далеко до угоди. Це змушує Європу побоюватися перебоїв з поставками, аналогічних тим, що були викликані ціновими сперечаннями 2005-2006-го і - у меншому ступені - березня 2008-го. Газпром постачає 25 відсотків, споживаного ЄС газу, в основному через Україну.

Три ключові питання, навколо яких йде суперечка - це ціни, українська заборгованість, і посередники. Після 2003 року ціни на газ для колишніх союзних республік перевищили 50 доларів за 1000 кубометрів. Сильніше за все підвищення вдарило по Україні та Грузії - країнах, які намагалися вирватися з політичної орбіти Москви.

На наступний рік Газпром запланував чергове серйозне підвищення ціни на газ для України - з 179,50 доларів за 1000 кубометрів до 400 - приблизно стільки платить Німеччина. Українська державна газова компанія Нафтогаз хоче зафіксувати ціну на рівні 250 доларів, не в останню чергу тому, що гривня вже впала в цьому році по відношенню до долара на 30 відсотків і може продовжити падіння. На тлі майбутньої економічної рецесії у 2009 році, Київ побоюється, що підвищення газових цін може серйозно позначитися на країні і без того потребує підтримки Міжнародного валютного фонду.

Україна хотіла б замінити договірну ціну довготривалою угодою, прив'язаною до світових цін на нафту. Це дозволило б припинити суперечки і призвело б до зменшення газових цін у кінці 2009-го, коли середні ціни на нафту за шість місяців, які можуть послужити основою прив'язки, як очікується, повинні різко впасти. Тим часом, у Росії темпи економічного зростання впали з 7 відсотків до 3. Держава витрачає свої величезні валютні резерви на підтримку рубля і кредитування банків. У таких умовах, з новою формулою ціни чи без неї, Газпром не має наміру знижувати експортні ціни.

Він також наполягає на погашенні Україною невиплаченої заборгованості за газ у розмірі 2,4 мільярдів доларів - сума, яку Україна оскаржує. МВФ стверджує, що у Києва є можливості її виплатити. Однак, в Україні ходять чутки, що Москва хоче замість цього отримати активи, у першу чергу частку в величезній трубопровідній мережі України. Ця мережа сильно зношена, і має потребу в інвестиціях, для чого Україні можуть знадобитися партнери. Однак продавати її іноземцям, особливо російським, було б політично неприйнятним.

У центрі суперечок знаходиться RosUkrEnergo. Своїм м'яким підходом до дій Москви щодо Грузії, пані Тимошенко, як бачимо, завоювала приязнь пана Путіна і в результаті може домогтися свого в питанні щодо посередницької компанії.

У RosUkrEnergo є контракт на постачання всього імпортованого Україною газу, обсягом 55 мільярдів кубометрів у рік, який вона купує у країнах Центральної Азії і транспортує через трубопроводи Газпрому. Збитки в 1 мільярд доларів щорічно, які вона на цьому несе, покриваються прибутком від другого контракту, на поставку 15 мільярдів кубометрів через територію України в Євросоюз. Навіть з урахуванням плати за транзит це вкрай вигідно. У минулому році до податків прибуток компанії склав 867 мільйонів доларів з суми продажу в 9,9 мільярдів.

США критично ставляться до такого стану речей, однак ЄС зберігає обережність. Як вважає співробітник Вашингтонського Центру стратегічних міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies) Едвард Чоу (Edward Chow), головне питання полягає в тому, за що ж RosUkrEnergo отримує газ на мільярди доларів. "Що вона (RosUkrEnergo) робить такого, що Газпром і Нафтогаз не здатні робити самі? " - запитує пан Чоу.

Навіть якщо RosUkrEnergo відтіснити від імпорту газу до України, вона все одно може залишитися великим гравцем на газовому ринку, якщо збереже свій контракт на транзит. Холдингова компанія пана Фірташа Group DF також активно вкладає кошти у внутрішній розподільний ринок України і в Центральну Європу. У свою чергу, пані Тимошенко буде намагатися досягти своєї мети при будь-якому результаті переговорів.

Оригінал статті: Heat rises in Russia-Ukraine gas talks

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах