Головна
 

РИА Новости: Страсті голодомору

22 грудня 2008, 16:06
0
5

За словами постійного представника Росії при ООН Віталія Чуркіна Росії вдалося заблокувати спроби України домогтися розгляду та прийняття Генеральною асамблеєю ООН резолюції про визнання голодомору геноцидом українського народу, пише політичний оглядач РІА Новини Петро Романов.

Цієї резолюції Україна пана Ющенка (в політичному сенсі Україн, як відомо, кілька) домагалася наполегливо і давно. Росії вдалося заблокувати зусилля української дипломатії внести це питання до порядку денного ще попередньої 62-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, тепер провалилася та сама спроба і на 63-й сесії. Нарешті зневірені українські представники в ООН почали збирати підписи хоча би під декларацією з цього питання, але й тут програли Москві з рахунком 160:30.

Не думаю, однак, що тему на цьому повністю вичерпано. І вже точно не для України. Там вже існує Закон про голодомор, де його назвали геноцидом українського народу. Нарешті, за вказівкою Ющенка, місцеві слідчі органи роботу по голодомору в Україні у 1932-33 роках вже провели і незабаром слідчі документи надійдуть у Верховний суд. Більш того, як вважає чимало експертів, після розгляду справи у Верховному суді, сама Україна або окремі українські громадяни зможуть подати відповідні позови вже в європейські інстанції. А відповідати - теоретично, якщо європейські судові інстанції не переконають російські доводи, які вже неодноразово переконали ООН, доведеться Росії, як правонаступниці СРСР. Такий от розклад.

Про те, що в 33-му в Україні відбулася страшна трагедія, а жертви голодомору заслуговують найповажнішого вшанування - безперечно. Я читав й промови українського Президента, і закон про голодомор - з багато чим згоден. Не погоджуюся лише, коли в розмову про голодомор влізає політиканство і не дуже грамотний, однак радикальний український націоналізм. Ось ця суміш - щирою людського болю, відвертого політиканства і неграмотної войовничості пригнічує в розмовах про голодомор найбільше.

Ну, те, що в цій біді в значній мірі, крім самої природи, винна марксистсько-ленінська ідеологія, не сумніваюся. Не сумніваюся і в тому, що радянська влада боролася з селянством найрізноманітнішими способами, зокрема, голодом. Однак, до чого тут геноцид українського народу?

Голодомор в Україні вирвано з історії, він грішить в географії і в ідеології. Насправді страшна біда 33-го це лише епізод грандіозної селянської війни, або "зеленого шуму", як його іноді називають історики. В тому числі і закордонні. Прочитайте чудову книгу італійського дослідника Андреа Граціозі "Велика селянська війна в СРСР", який називає ці події, і, на мій погляд, абсолютно слушно, найбільшою селянською війною в європейській історії.

Однак почалася ця війна, якщо бути точним, задовго до революції 1917 року. Як підкреслює той же Граціозі, багато лідерів селянських заколотів 1918-1921 років від Махна до Антонова вперше заявили про себе ще в 1905-1907 роках. А українське ГПУ в 1930 році зазначало, що опір колективізації часто очолюють ті ж села, що бунтували і до революції.

Та й продрозверстку придумали зовсім не більшовики, вона почалася ще за царизму з початком Першої світової війни, потім тривала за Тимчасового уряду, а вже потім цей "цінний досвід" перейняли і посилили більшовики. Але в принципі в російських та українських селах продзагони зустрічали з рогачкою ще за царя-батечка, і за Керенського, і за червоних комісарів.

Те ж саме стосується і регулярних на території колишньої Російської імперії голодоморів. Чомусь в Україні вибірково пам'ятають лише голод 1933 року. Між тим, голод на Поволжжі був нітрохи не страшнішим. Взагалі, якщо бути точним, то приблизно в той же період голодували на півдні Білорусі, в Поволжі, в Центрально-Чорнрземній області, голодували козачі області Дону і Кубані, Північний Кавказ, де голод почався ще в 1931 році, а також Північний Казахстан, Південний Урал і Західний Сибір. Крім того, голод тоді був і на Західній Україні, яка входила до складу Польщі. Назвати такий великий провал в українській пам'яті дрібною неточністю важко, набагато логічніше запідозрити в навмисній та вибірковій забудькуватості.

Те ж саме стосується і методів боротьби радянської влади з селянством. Начебто тамбовських селян - так зване "антонівське повстання" - товариш Тухачовський не придушив, використовуючи заборонені задушливі гази! Інакше кажучи, все, що вдасться згадати про Україну, можна перенести і на російську землю. Хіба що українських селян тільки газом не травили. На всіх не вистачило, все витратили на росіян.

Так, це правда, що в колгоспи заганяли, і голодом, намагаючись остаточно знесилити селянство, щоб поставити його на коліна. От тільки національність селянина більшовиків не цікавила зовсім, тому тиснули, душили і морили голодом всіх, а не лише українців.

Це вже безграмотність ідеологічна. Більшовики і нацисти здійснили чимало злочинів, але з різних причин. Нацисти створили расову теорію і знищували за неправильну форму черепа, так званих "расово неповноцінних" - ось це і є геноцид. Більшовики були інтернаціоналістами і знищували за абсолютно іншими, перш за все соціальним ознаками. Якщо в Україні хочуть судити марксизм-ленінізм і сталінізм зокрема, так і кажіть. Тільки до чого тут тоді росіяни?

Про те, що Україна хотіла б вимагати матеріальної компенсації з Росії, в офіційних документах, зокрема, в Законі про голодомор, не йдеться. Принаймні я, такого в офіційних українських паперах ніде не бачив, а от українські націоналісти-радикали сповнені надій, що все буде саме так, і не інакше. Вони переконані, що український голодомор світ прирівняє до Холокосту.

Тобто, інакше кажучи, нащадки тих, кого недодусили газом під Тамбовом зобов'язані, на думку українських націоналістів, виплачувати компенсацію спадкоємцям тих, кого недоморили голодом. На мій погляд, це вже верх цинізму.

Дуже цікаву цитату прислали по Мережі з українського "Дзеркала тижня" від 19.10.08 м. Цитую дослівно: "Україна неодноразово заявляла, що не пов'язує визнання Голодомору геноцидом з міжнародно-правовою відповідальністю Російської Федерації і не буде висувати до неї жодних претензій. Однак це не виключає право фізичних осіб - нащадків жертв Голодомору висувати претензії до РФ як до держави, яка вважає себе наступницею СРСР".

А ось це і є те саме лукаве політиканство, про яке я говорив вище. І офіційна влада України ніби не при чому, і гроші з російських все одно здеремо.

Не добре це. Не по-людські.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах