Головна
 

НГ: Владна суперечка в інтер’єрі кризи

23 грудня 2008, 01:52
0
5

Криза змусить українських політиків бути більш прагматичними! Стосується це всіх сфер життя, в тому числі – і зовнішньої політики Києва, – пише директор київського Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов у російському виданні «Независимая газета»



У новий, 2009 рік Україна входить із 20-відсотковим спадом економіки, кризою виконавчої влади та не вирішеною проблемою газових поставок. Експерти називають низку причин, які зумовили незахищеність українського суспільства перед загрозою економічного падіння. Серед них – політичний розкол, який так і не був подоланий після Помаранчевої революції, експортно-орієнтований характер економіки, слабкість внутрішнього ринку, відсутність імпортозамінних виробництв, низький рівень технологічної модернізації промисловості. У цій низці чи не найпомітнішим фактором можна вважати нестійкість влади, яка з незначними перервами спостерігається від початку цього десятиліття.

Мерехтлива коаліція

Листопадова заява президента РФ Дмітрія Медвєдєва про негайне проведення розрахунків з Україною за газ, без чого "Газпром" відмовився укладати угоду з постачання на 2009 рік, була сприйнята українськими політиками як сигнал для припинення внутрішніх суперечок. Під час перемовин між Партією регіонів та Блоком Юлії Тимошенко намітилася можливість формування коаліційного уряду. Своєю чергою, Президент Віктор Ющенко та його Секретаріат сприйняли переговори між БЮТ і ПР як пряму загрозу для себе. Ющенко заявив, що він не допустить узурпації влади Тимошенко і Януковичем, і розцінив їх можливий альянс як загрозу політичному устрою. Переговори Юлії Тимошенко і Віктора Януковича були зірвані, одначе Віктору Ющенку також не вдалося реалізувати свій сценарій перестановок у виконавчій владі.

9 грудня у відносинах основних парламентських фракцій намітився новий поворот. Після декількох раундів переговорів Блок Юлії Тимошенко, частина формально пропрезидентської фракції "Наша Україна – Народна Самооборона" і Блок Володимира Литвина зуміли домовитися про створення нової коаліції. Обраний спікером Володимир Литвин негайно оголосив про створення нової парламентської більшості та пообіцяв підтримку уряду Тимошенко. Сумарно фракції БЮТ, НУ – НС і Блоку Литвина у парламенті справді мають 248 голосів. Тим не менш заявлена парламентська коаліція залишається нестабільною і може розраховувати на стійку підтримку лише 211 – 215 депутатів за необхідних 226 голосів. Прем’єрство Тимошенко підтримує лише половина фракції НУ-НС, частину якої стійко контролює Секретаріат Президента.

Хоча парламент почав працювати та приймати економічні закони, це не гарантує стабільності виконавчої влади. Основні політичні угрупування продовжують свою гру. Істотною проблемою залишається затвердження бюджету на 2009 рік, що навряд чи можливо без визначення цін на газ, оцінки глибини економічного спаду та прогнозування курсу гривні. У цьому сенсі, якщо парламент не зможе прийняти бюджет на наступний рік, Президент отримає додатковий привід для проведення дострокових виборів Верховної Ради. Втім, як і у тому разі, якщо нинішня коаліція не зуміє виконати всіх процедурних умов для своєї легалізації.

Очевидно, спад в економіці та загострення соціальних проблем – далеко не найкращий фон для масових політичних кампаній. Оскільки відносно спокійний період вже упущено, цілком ймовірне перенесення виборів на кінець 2009-го або початок 2010 року, коли парламентська кампанія може бути суміщена з виборами Президента.

Економічний спад

Експортний характер економіки зробив неминучою тривалу економічну рецесію. У жовтні ВВП скоротився на 2,1 % порівняно з показниками жовтня 2007 року. У листопаді спад склав 14,4%, що знизило сумарне економічне зростання за підсумками 11 місяців 2008 року до 3,6 %. Спад у промисловості веде до подальшого падіння реального ВВП, яке у першому кварталі 2009 року може скласти від 7 до 10%. Це призведе до зниження реальних доходів державного бюджету за високого рівня інфляції, який оцінюється у 22-25%.

Апарат Президента цілком адекватно оцінює перспективи рецесії. За песимістичним сценарієм, у 2009 році надходження до державного бюджету можуть скоротитися на третину, що підштовхує до встановлення режиму жорсткої економії. Девальвація гривні дозволяє погасити бюджетний дефіцит із використанням кредиту МВФ (16,8 млрд. дол.). У цьому разі резервів центрального банку ледве вистачить на погашення зовнішніх боргових зобов’язань. Із них 6,8 млрд. дол. складають борги банків, 3,1 млрд. дол. – боргові зобов‘язання держави, 9,8 млрд. дол. – борги підприємств. Якщо напочатку 2010 року світова економічна ситуація почне суттєво покращуватися, Україна у принципі зможе уникнути дефолту. Якщо цього не відбудеться, фінансовий крах стає цілком реальним.

Проблеми, що виникли, диктують необхідність сильної виконавчої влади, здатної діяти за осмисленим планом та приймати непопулярні рішення. Але саме з цієї точки зору ситуація виглядає чи не безнадійною. Жодна з владних структур не готова взяти на себе відповідальність. Уряд Тимошенко не здатний знайти спільну мову з апаратом Президента й зосередитися на економічному регулюванні. Щодо самої Юлії Тимошенко, то складається враження, що за відсутності позитивних результатів роботи уряду вона має намір використовувати кризу як привід для активної пропаганди з прицілом на президентські вибори та завоювання влади у повному обсязі.

Важливим бонусом у цій грі могло б стати укладення угоди щодо газу на вигідних для України умовах. Тим не менше, за останніми оцінками, "Нафтогаз України" може погасити лише 30-40 % вартості газу, поставленого в Україну у жовтні – грудні 2008 року. Для повного вирішення питання може бути використаний кредит МВФ, що потребує згоди центрального банку та фактичного схвалення збоку Ющенка.

Економічний спад в Україні відображається і у сфері зовнішньої політики. Жодна з цілей, яких домагалися апарат Президента України та МЗС, досягнута не була. Гра на загострення відносин із Росією призвела лише до більш обережного ставлення збоку країн Європи, включаючи відмову від запрошення до Плану дій щодо членства в НАТО і нечіткість формулювань, які стосуються відносин між Україною та ЄС.

Активна зовнішньополітична риторика Києва в основному згорнута. Проявом більш конструктивного підходу до відносин з Росією стали підвищення статусу посла України Костянтина Грищенка (він тепер уповноважений вести прямі переговори з російською стороною з гострих питань) та призначення міжвідомчої стратегічної групи з українсько- російських відносин. В умовах кризи спроби Києва загострити двосторонні відносини, яким явно потрібний комплекс оздоровчих заходів, стануть рідшими. Щодо подальших перспектив, криза неминуче призведе до суттєвих перестановок у владі та зробить українську політику більш прагматичною.

Сергій Толстов – директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень (Київ).

Оригiнал матерiалу:
http://www.ng.ru/courier/2008-12-22/11_ukraina.html…


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах