Головна
 

Die Welt: ЄС повинен вивісити у Криму свій прапор

24 грудня 2008, 11:03
0
1

На Сході перехідні суспільства наново міняють масть. Суперечка за ціну на газ не може залишити Західну Європу холодною, - пише Ґергард Ґнаук у німецькій Die Welt.

Ще Дід Мороз не рушив у дорогу. Ще є час до Нового року і потім до православного Різдва. Хто в новорічну пору схоче глянути на три великі країни у Східній Європі, тому цього року доведеться докласти особливі зусилля, аби щось збагнути. Цього разу так: із року в рік? Чи радше так: на Сході щось нове?

Москва та Київ знову сперечаються за ціну на газ, і після зимового газового конфлікту три роки тому західні європейці вже знають, що ця суперечка – у переносному значенні – не може їх залишити холодними. Знову російський монополіст погрожує закрутити кран, якщо йому негайно не заплатять. Німеччина отримує третину свого

Захід – ЄС, США, ОБСЄ – повинен на українському півострові Крим, де більшість населення росіяни і базується російський Чорноморський флот, показати свою присутність.

природного газу з Росії, більшість якого постачається через українські трубопроводи. А що Дід Мороз таким шляхом дочалапає до Німеччини – після запевнень газового постачальника про це аж так можна не боятися. І все ж цей спір є постійною неприємністю. Водночас він є сейсмографом на вимірювання становища східних сусідів ЄС.

Війна і криза

І тут цього року можна розповісти щось нове. Війна і криза – два нові надзвичайно важливі чинники. Ситуація заплутана, і хто з неї вийде сильнішим, невідомо. Незадовго до того, як фінансова криза вдарила по-справжньому, Росія – вперше після розвалу Радянського Союзу – дала сусідові військовий урок. Передусім це шалений успіх для прем’єра Путіна: на Грузії, маленькій, беззахисній сусідці з запальним президентом, Москва показала для всіх наочний приклад. Малі витрати, великий ефект. Але потому настала фінансова криза разом з іншими бідами. Ціни на нафту полетіли в безодню, валютні резерви Росії поплили туди ж. Нова самосвідомість Москви ось-ось і може похитнутися, навіть перетворитися на нервозність хворого чоловіка, який згадує про втрачену силу.

Нова самосвідомість Москви ось-ось і може похитнутися, навіть перетворитися на нервозність хворого чоловіка, який згадує про втрачену силу.

На початку 90-х із Росії розходилися важливі імпульси демократизації. А "запізнілі нації" Україна й Білорусь тоді ниділи в глибокому сні. Та незабаром усе змінилось, як у калейдоскопі. Нині, парадоксальним чином, Білорусь дає помірковані причини для надії. Авторитарний президент Лукашенко проводить згори донизу обмежену лібералізацію. Тимчасом як у Росії розганяють дубинками навіть економічно мотивовані протести, у Білорусі віднедавна можна виходити на демонстрації (ніхто, правда, не йде). Мізерна демократична опозиція визнала, що існування Лукашенка – це свого роду гарантія державного суверенітету, тим паче що той під час війни в Грузії явно тримався на відстані від Москви. Але й в Лукашенка в економічному плані зв’язані руки: недавній мільярдний кредит з Росії сказав про все цілком промовисто.

В Україні все навпаки: чотири роки після вражаючої мирної мобілізації у Помаранчевій революції тут панує тривога. Саморозтерзання колишніх революціонерів Президента Ющенка та Прем’єр-міністра Тимошенко, здається, ще далеко не скінчене. Багато металургійних заводів зупинилися, економіка останнім часом згорнулася на 14%, газети закриваються, і почалися масові звільнення. Мабуть, у жодній країні Європи так не розгулялася криза, як у цій. Коли мине політичний параліч і чи консенсус щодо мирного вирішення конфлікту витримає подальшу поляризацію – про це знають хіба що зірки.

Оголошено швидкі дії

Коли все ж Дід Мороз проходитиме повз нас, то на цей випадок оголошено швидкі дії. Із рідкісною одностайністю міністри закордонних справ Райс і Штайнмаєр вказали на важливий виклик: Захід – ЄС, США, ОБСЄ – повинен на українському півострові Крим, де більшість населення росіяни і базується російський Чорноморський флот, показати свою присутність. Ось як можна це розтлумачити: процес має бути тривалим і на рівні інституцій, у формі місії спостерігачів або консульства. Якраз у такому потенційно конфліктному місці профілактика краща за лікування. Німецька економіка вже зробила внесок у стабілізацію. Мережа METRO щойно відкрила в Криму свій гіпермаркет і створила 300 робочих місць.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах