Головна
 

Нова газета: Емісія нездійсненна

24 грудня 2008, 13:30
0
5

Як девальвація національної валюти України перетворилася в політтехнологічний прийом у війні уряду і Президента, досліджував Андрій Капустін у російському виданні Новая Газета.

25 грудня виповниться рівно три місяці з того дня, як у Аденській затоці сомалійські пірати захопили судно Фаїна з вантажем українських танків та іншого військового добра для Танзанії. На борту, крім чотирьох громадян Росії і одного - Латвії, перебували сімнадцять громадян України. Сума викупу за цей час коливалася між трьома і тридцятьма мільйонами доларів. Однак моряки досі в полоні.

Приблизно в цей же час - в середині вересня - у заручниках опинилися й інші українські громадяни - близько 45 мільйонів чоловік. Їх захопили кілька груп, які мають прямий стосунок до влади України. Сума викупу також не визначена. Але на відміну від Аденської затоки на берегах Дніпра збір грошей йде цілком успішно. Лідирує в отриманні викупу Національний банк України.

Гривня, цілком твердо стояла на ногах у вересні, до Нового року знецінилися більш ніж у два рази. При цьому списувати все на світову кризу було б нечесно. Зокрема й те, що за оцінками міжнародних експертів, українська валюта стала абсолютним лідером за темпами падіння.

Навесні 2008 року керівництво Національного банку заявило про зміцнення гривні і початок зниження курсу долара США. Громадяни почали здавати слабкі долари, переводячи трудові депозити в міцніючу гривню. Водночас країна захопилася грою під назвою "Візьми валютний кредит": ЗМІ тріщить від рекламних закликів їздити в кредит у відпустку, купувати квартири, машини і побутову техніку. Банки позичали гроші за кордоном і пускали їх і в ріст. Також в банках крутилися великі гроші, які завезли в Україну з-за кордону валютні спекулянти, яких спокусили високі депозитні ставки. До вересня 2008 року сума, яку позичили за кордоном у вигляді коротких кредитів, досягла майже 20 мільярдів доларів (золотовалютний резерв України - наприклад - становить 38 мільярдів).

Коли до України докотилася економічна криза, в банках вишикувалися черги бажаючих зняти гроші, а Нацбанк заборонив достроково повертати депозити населенню. Населення здригнулося, тому що банківська система, незважаючи на багаторічні політичні чвари, весь цей час залишалася островом стабільності. А потім в обмінних пунктах за долар почали просити спочатку п'ять з половиною гривень, потім шість, пізніше шість з половиною і, нарешті, сім. Люди задумалися, як платити відсотки по валютних кредитах.

Влада розповідала про те, як ситуацію врятують 16 мільярдів доларів, які МВФ погодився виділити Україні, а Нацбанк лякав співвітчизників, вимагаючи повернути усі валютні платежі вчасно, незважаючи на гривню, яка увійшла в пік. До цього моменту здригалося вже не тільки населення, але й комерційні банки. Їм теж потрібно було готуватися до повернення коротких валютних кредитів. Так що на міжбанківських торгах долар зростав як на дріжджах. Щоправда, банкіри чудово пам'ятали про те, що є заначка. Адже буквально впродовж місяця населення зняло з депозитів близько восьми мільярдів доларів.

Почалася операція з вилучення грошей у населення: валюта практично зникла з обмінних пунктів, а банки переважно працювали на скупку (водночас ввели протизаконне обмеження на продаж і почали брати не менш протизаконний відсоток від суми операції у вигляді оплати за касову операцію). Керівництво Нацбанку тільки розводило руками, а його голова Володимир Стельмах заявив, що курс гривні стабілізується лише в тому випадку, якщо населення поверне назад вилучені депозити.

У середині минулого тижня долар в обмінниках продавали вже по десять з половиною гривень, а євро майже по п'ятнадцять. Це викликало різке загострення відносин між Президентом Віктором Ющенком і прем'єр-міністром Юлією Тимошенко. Але, власне ющенко-тімошенківська війна і є другою стороною медалі українського фінансового колапсу. Точніше, першою. Оскільки війна точиться за трон. А Нацбанк - це просто один із видів зброї, яку наразі використовує глава держави. "Наразі" - це тому, що, після того, як долар подолав психологічний бар'єр десять гривень за долар, Тимошенко пішла в атаку, захотівши голову голови Нацбанку. Яку не можна одержати без згоди Президента. Але оскільки Віктор Ющенко дуже хоче залишитися на другий термін, йому необхідно вивести з гри головного суперника - прем'єр-міністра. Одним з найбільш ефективних способів сьогодні є повна дискредитація роботи уряду. А різкі коливання курсу гривні в поєднанні зі зростанням безробіття і плутаниною в російсько-українських газових переговорах є найкращим механізмом дискредитації.

При цьому ніхто не стверджує, що Ющенко - це абсолютне зло, а Тимошенко - нітрохи не менше добро. Але Ющенко в минулому голова Нацбанку і батько української гривні. Масла у вогонь підлив голова наглядової ради Нацбанку Петро Порошенко, який ухвалив рішення, що керівництво Нацбанку відмовило раді у наданні інформації про рефінансування комерційних банків. Так що заява Тимошенко про те, що Нацбанк провів емісію на 42 мільярда гривень, з яких майже вісім мільярдів направив для підтримки банку Надра, конкретна і реальна. Та ще й з уточненням, що за цим банком стоїть пан Фірташ, співвласник компанії РосУкрЕнерго. Ту саму, через яку донедавна в Україну надходив російський газ. Власне ту, яку Тимошенко вивела з гри після зустрічей з Володимиром Путіним. А Фірташ пов'язаний давніми контактами як з Ющенком, так і з Януковичем. На думку інформованих ЗМІ, саме Фірташ зірвав створення парламентської коаліції Блоку Юлії Тимошенко та Партії регіонів, яку очолює Янукович.
Відповідно логічна в кризовий період поступова девальвація національної валюти перетворилася у звичайний політтехнологічний прийом. І взагалі вже не дивувала політична заява головного банкіра країни про те, що "вже в грудні цього року країна може опинитися в ситуації внутрішнього дефолту", завдяки "бездарній діяльності уряду в управлінні економікою". Так само як і гнівна тирада Тимошенко про те, що Ющенко повинен не тільки відправити у відставку голову Нацбанку, але й піти слідом за ним. Зважаючи на тео, що всі ці спічі звучали в прямому ефірі двох провідних національних каналів, можна не сумніватися, що: а) війна класу VIP продовжуватиметься і б) переможців не буде.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах