Головна
 

The Herald: Нам бракує волі, щоб впоратися із найсерйознішою загрозою з усіх

9 січня 2009, 09:15
0
1

Українці, мабуть, справді не погасили свою заборгованість, і росіяни тепер вичавлюють з цього конфлікту максимум можливого. Але це вже призводить до драматичних наслідків, і в цьому сенсі ситуація досить повчальна, - пише Гаррі Рід у британській The Herald.

Німеччина отримує з Росії майже половину споживаного газу. Вчора його поставки різко скоротилися. Італія отримує з Росії приблизно третину споживаного газу. Вчора він поступав із серйозними перебоями. Британія отримує з Росії приблизно 2% споживаного газу. Тому найпростіше було б зробити висновок, що нинішня сварка між Росією та Україною нас не стосується. Нам не потрібно про це турбуватися. Можливо, газопостачання низки країн Європи і виявилося під загрозою, але нас це не торкнеться.

Справа, однак, набагато складніша. Почнемо з того, що на початку цього року прогнозувалося падіння цін на газ. Тепер вони майже точно підвищаться.

Проблема 'Газпрому' з Україною дійсно має комерційний характер, навіть при тому, що найбільша корпорація Росії знаходиться фактично під безпосереднім контролем Кремля.

Інший привід для занепокоєння - надійність нашого власного газопостачання в середньостроковій перспективі. Наша країна вже не забезпечує себе 'блакитним паливом'. Чималу частину споживаного газу ми імпортуємо з Норвегії: ця країна знаходиться поблизу Британських островів, стабільна, і пов'язана з нами дружніми політичними відносинами - хоча і не входить в ЄС. (Який-небудь цинік міг би зауважити: якщо б вона була в складі ЄС, наші відносини не були б настільки дружніми). Але оскільки сукупні запаси природного газу в Північному морі виснажуються з тривожною швидкістю, хто може гарантувати, що нам незабаром не знадобиться російське 'блакитне паливо', без якого вже не може обійтися більшість держав Європи?

Крім того, ми напрочуд легковажно дивимося на проблему нашого енергопостачання. 'Золотий вік' нашого північноморського нафтогазового достатку тепер заднім числом виглядає періодом колосальних втрачених можливостей. Ми виграли джекпот, і просто протринькали всі гроші.

Значну частину наших доходів від північноморської нафти ми витратили марно. Те 'чорне золото', яке ще залишається під його водами - а його там чимало - видобувати буде все складніше і дорожче. Що ж стосується газу, то масштабний перехід на це паливо у виробництві електроенергії дозволив лише тимчасово вирішити - якщо взагалі вирішити - проблему.

Держави світу стикаються з різними загрозами, і проблема енергопостачання займає серед них аж ніяк не останнє місце.

Одна це справа минулого. Зараз ми ще можемо зробити деякі розумні кроки.

По-перше, Великобританії необхідно терміново вкласти адекватні кошти в розширення системи газосховищ. Це вимагає політичного рішення, але чи вистарчить нашим політикам сміливості прийняти його в розпал фінансової кризи? Проблема полягає в тому, що об’єми існуючих сховищ дозволяють створити запаси 'блакитного палива' максимум на два тижні. Для порівняння: Франції газу, який знаходиться в сховищах вистачить на 18 тижнів, Німеччині - на 15 тижнів.

Водночас, як і дуже багато інших країн Заходу, ми надзвичайно залежні від електроенергії. Кілька днів масштабних відключень електрики не просто створять нам найсерйозніші незручності та завдадуть економічних збитків, але поставлять під загрозу безпеку, і навіть життя британських громадян. Однак уряди Британії та Шотландії не мають навіть нічого схожого на сформовану політику в галузі постачання енергоносіїв.

У цьому контексті не так вже й важливо, який характер має суперечка між Україною і Росією - комерційний чи політичний. Він важливий для нас як застереження - дуже жорстке застереження про потенційну ненадійність нашого енергопостачання в майбутньому.

Відсутність енергетичної безпеки нітрохи не менш серйозна загроза нашому способу життя, ніж тероризм.

Суть 'холодної війни' полягала у співвідношенні військової могутності та загрози її застосування. Найважливіший аспект ситуації, що склалася після її закінчення, полягає в наступному: Радянський Союз розпався, але його військова міць - включаючи гігантський ядерний арсенал - більш-менш збереглася. Справа в тому, що при всьому значенні військової сили, вона вже не є головним джерелом могутності на міжнародній арені. Держави світу стикаються з різними загрозами, і проблема енергопостачання займає серед них аж ніяк не останнє місце.

Особисто я вважаю, що проблема 'Газпрому' з Україною дійсно має комерційний характер, навіть при тому, що найбільша корпорація Росії знаходиться фактично під безпосереднім контролем Кремля.

Підозрюю, що українці справді не погасили свою заборгованість, і росіяни тепер вичавлюють з цього конфлікту максимум можливого. Але це вже призводить до драматичних наслідків, і в цьому сенсі ситуація досить повчальна. Вона показує, наскільки швидко можуть руйнуватися геополітичні допуски. Туреччина, наприклад, сьогодні з усіх сил намагається отримати поставки іранського газу. У Словаччині називають те, що відбувається безпрецедентною надзвичайною ситуацією загальнонаціонального масштабу.

Також споруджуються нові трубопроводи по дну Балтійського та Чорного морів, але наскільки вони безпечні? Крім того, в Центральній та Східній Європі є чимало нерозроблених газових родовищ, однак енергокомпанії, схоже, не горять бажанням зайнятися їх експлуатацією.

Істина в тому, що більшість країн Європи надзвичайно і небезпечно вразливі в питанні енергопостачання. Заходи, що дозволяють країнам-імпортерам енергоносіїв, в тому числі Британії, вирішити цю проблему, досить легко визначити, але набагато важче реалізувати. Я кажу про диверсифікацію поставок, розробку стійких джерел енергії, можливо, розвитку ядерної енергетики, підвищення безпеки постачання, створення нових нафтопереробних потужностей і різке збільшення об’ємів сховищ.

Найголовніше - це зниження енергоспоживання. Але щоб це стало реальністю, тільки зусиль політиків недостатньо: свій внесок повинен зробити кожен з нас, однак волі для цього нам бракує. Наразі, принаймні.

Оригінал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах