Головна
 

WSJ: Газова війна Росії в епоху кредитної кризи

9 січня 2009, 10:53
0
2

Знову січень, знову Газпром сперечається: знову Україні відключено газ. Москва і Київ обмінюються звинуваченнями в неплатежах, крадіжках газу та політичному втручанні, - пише професор Алан Райлі на сторінкам американської The Wall Street Journal.

Все це ми вже бачили, але чи не покладе економічна криза кінець щорічного протистоянню двох найбільших пострадянських держав?

Газові суперечки з Україною, разом з більш давніми російськими звинуваченнями у крадіжці газу та вимогами доступу до газу, що зберігається на території України, сприяли виробленню стратегії 'обійдемося без України'. Газпром планує побудувати два великі нові трубопроводи - Nord Stream і South Stream, які стануть альтернативними маршрутами постачань російського газу на найцінніші для Газпрому європейські ринки.

Однак будівництво цих трубопроводів буде дуже дорогим. Газпром і його партнери по спільному підприємству Nord Stream вже зіткнулися з подвоєнням очікуваних витрат на будівництво до 12 млрд. доларів. Проект також чекають істотні додаткові витрати на підготовку маршруту по дну Балтійського моря та вирішення проблем екологічного характеру, пов'язаних зі зброєю та вибухівкою, які знаходяться на дні моря.

Газові суперечки з Україною сприяли виробленню стратегії 'обійдемося без України'.

South Stream може виявитися ще дорожчим. Як дипломатично зазначає Міжнародне енергетичне агентство в своєму звіті World Energy Outlook за 2008 рік,  South Stream - сміливий проект, зважаючи на довжину підводної частини в 900 км і глибину (2200 метрів на противагу у Nord Stream в середньому 200 метрів на Балтиці). Це також недешеве підприємство: за оцінками, його будівництво обійдеться в 220 млрд. доларів.

Наразі Газпром рішуче заявляє, що обидва трубопроводи збудують. Однак фінансова криза чинить серйозний тиск і на ресурси компанії і на російську державу. В результаті падіння цін на енергоносії в будь-якому випадку скоротяться податкові надходження держави. Навіть величезні резерви, які назбирала Росія, що мали стати для Кремля економічною 'подушкою безпеки', витрачаються з вражаючою швидкістю. На підтримку рубля, порятунок банків та захист ключових секторів економіки, починаючи з серпня витрачено не менше 163 млрд. доларів. За офіційними даними, в даний час резерви Росії складають приблизно 435 млрд. доларів, хоча приватні аналітики оцінюють їх приблизно в 300 мільярдів - а це означає, що за останні п'ять місяців резерви скоротилися вдвічі. Небезпека для Москви полягає в тому, що в 2009 р. витрати на захист валюти і порятунок банків різко зменшать і решту резервів. За таких обставин державі буде непросто знайти кошти на Nord Stream і South Stream.

Економічні реалії, з якими стикаються Газпром і Кремль, в 2009 р. будуть штовхати їх до того, щоб вирішити питання про права компанії на транспортування газу по території України.

Під реальним тиском опинилися і фінанси Газпрому. Минулого року його ринкова капіталізація скоротилася на 69%. У 2007 р. - на піку енергетичного буму (крім того, це останній рік, за який ми маємо повні цифри) - Газпром повідомив про борг в 28 млрд. доларів. А у зв'язку з падінням цін на енергоносії, у другій половині 2009 р. (з огляду на часовий лаг з газових контрактів) його чекає зниження ціни за тисячу кубометрів газу з приблизно 500 до 250-300 доларів.

Але банкрутство Газпрому не загрожує: в 2007 р. чистий прибуток  Газпрому склав 14 млрд. доларів при загальних доходах в 70 мільярдів. Хоча цього року ці цифри знизяться, Газпром  продовжить приносити істотний прибуток.

Однак цього прибутку буде недостатньо для фінансування Nord Stream, South Stream і розробки нових родовищ газу, необхідні для збереження рівня видобутку при тому, що до наступного року почнуть вичерпуватися гігантські родовища в Надим-Пур-Тазовському районі.

Якщо Газпром бажає уникнути дорогих проектів Nord Stream і South Stream, то йому потрібна домовленість з Україною і Європейським Союзом про створення всеосяжного, міцного та прозорого режиму транзиту

Економічні реалії, з якими стикаються Газпром і Кремль, в 2009 р. будуть штовхати їх до того, щоб вирішити питання про права компанії на транспортування газу по території України. Пропускної здатності експортних трубопроводів України, що становить майже 180 млрд. кубометрів на рік, більш ніж достатньо для транспортування всього нинішнього обсягу експорту російського газу в Європу.

Якщо  Газпром  бажає уникнути дорогих проектів Nord Stream і South Stream, то йому потрібна домовленість з Україною і Європейським Союзом про створення всеосяжного, міцного та прозорого режиму транзиту, який забезпечить безпечну доставку російського газу на європейські ринки, а також система арбітражу для вирішення суперечок. Це передбачає вироблення остаточної угоди по транзитному протоколу Договору про енергетичну хартію, до досягнення якого Росія і ЄС були близькі вже кілька разів.

Росія повинна визнати, що за скрутних економічних обставин вона далі потребуватиме іноземних інвестицій

Швидше за все, аргумент про транзит прозвучить з новою силою, коли в Москві усвідомлять, що навіть у разі відмови від Nord Stream і South Stream Росія потребуватиме величезних капіталовкладеннях для розробки своїх газових родовищ, значна частина яких повинна надійти від іноземних інвесторів. Ці інвестори також захочуть більш міцних гарантій того, що газ потрапить на європейські ринки, а ці гарантії дасть угода по транзитних протоколах.

У більш широкому сенсі Росія повинна визнати, що за скрутних економічних обставин вона далі потребуватиме іноземних інвестицій для розробки своїх газових родовищ. Це змусить серйозно замислитися про її закон про захищені сектори економіки, який обмежує інвестиції в енергетичний сектор. Це означає необхідність зробити серйозну заяву про захист інвесторів. Це означає не тільки виконання правових зобов'язань, які стосуються дотримання положень Договору про енергетичну хартію про захист інвесторів, але й ратифікацію договору. Росія вже пов'язана Договором про енергетичну хартію, але ратифікація дала б дуже цінний сигнал щодо намірів Москви і, фактично, закінчила б епоху експропріації енергетичних активів у Росії.

Гроші знову потечуть в Кремль і Газпром, і вони зможуть дозволити собі проведення трубопровідної стратегії 'обійдемося без України'. На жаль для них, глобальні ціни на нафту не скоро знову вийдуть на цей рівень.

Справді, через структурний попит з боку Китаю після оздоровлення глобальної економіки ціна бареля нафти повернеться до рівня в 100 доларів. Гроші знову потечуть в Кремль і Газпром, і вони зможуть дозволити собі проведення трубопровідної стратегії 'обійдемося без України'. На жаль для них, глобальні ціни на нафту не скоро знову вийдуть на цей рівень. Попереду глибока світова рецесія, і 2009 р. може стати першим роком негативного зростання в глобальній економіці після 1945 р. До того, як ціни на нафту повернуться на колишній рівень, Кремль і Газпром  очікує дуже потужний економічний тиск.

В умовах цього потужного тиску потрібно переосмислити стратегії. В епоху кредитної кризи Україна не може дозволити собі таку гру, але й Газпром має все менше можливостей для її провадження. Є шанс укласти угоду, яка забезпечить безпечний транзит газу по території України, гарантуючи подальше надходження доходів  Газпрому та Росії. Москві та Києву варто було б визнати вплив кредитної кризи і як можна швидше укласти її.

Алан Райлі - професор юридичного факультету лондонського Міського університету та позаштатний науковий співробітник Центру досліджень європейської політики у Брюсселі.

Оригінал статті: Russia's Gas War Gets Credit-Crunched

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах