Головна
 

Los Angeles Times: Кремль користується газом як зброєю

9 січня 2009, 16:48
0
3

На поверхні конфлікт між Росією та Україною, через який було перекрито поставки природного газу в багато країн Європи в розпал морозної зими, - це суто комерційна суперечка, пише видання Los Angeles Times.

Але якщо заглибитися, то виявиться, що це щось більш лихе - частина продуманої, як видається, стратегії Росії щодо відновлення впливу в країнах, що колись входили до складу радянської імперії, і нейтралізації протидії Європи.

Газпром, російський газовий монополіст - в рівній мірі компанія і знаряддя політики Кремля. Президент Росії Дмитро Медведєв - колишній голова правління Газпрому. Йому належить великий російський медіа-холдинг ", яким він користується як знаряддям урядової пропаганди. Газпром - найбільший в світі газодобувний концерн, і на його частку припадає чверть доходів російського бюджету. Уряд контролює більшість членів його ради директорів, і хоча структура прийняття рішень керівництвом Газпрому вкрай непрозора, більшість аналітиків вважає, що насправді ним керує прем'єр-міністр Росії Володимир Путін, який колись стверджував у своїй науковій роботі, що енергетичні ресурси Росії - ключовий фактор просування її національних інтересів.


Насправді, непотрібно захоплюватися теорією змов, щоб простежити зв'язок між Газпромом і багатьма з найбільш агресивних зовнішньополітичних ходів Кремля, включаючи серпневе вторгнення російських військ в Грузію.

Насправді, непотрібно захоплюватися теорією змов, щоб простежити зв'язок між Газпромом і багатьма з найбільш агресивних зовнішньополітичних ходів Кремля, включаючи серпневе вторгнення російських військ в Грузію.  Газпром постачає Європі приблизно чверть споживаного нею газу - найважливішого палива для опалення будинків і вироблення електроенергії - але його панування може бути поставлено під загрозу реалізацією проекту газопроводу, по якому газ із таких країн Центральної Азії, як Туркменістан, йшов би через Грузію до Туреччини та країн Південної Європи. Вторгнення похитнуло нерви інвесторів і продемонструвало, що Росія здатна повалити прозахідний уряд в будь-який зручний для себе час, поставив проект під загрозу.

Слідом за цим адміністрація Буша розпочала кампанію за якнайшвидший прийом України і Грузії в НАТО, але європейські лідери, очолювані канцлером Німеччини Ангелою Меркель, незабаром потопити цю ініціативу. Можливо, те, що Німеччина є найбільшим партнером Газпрому, - чистий збіг, але, скоріше, це не так.

Вторгнення похитнуло нерви інвесторів і продемонструвало, що Росія здатна повалити прозахідний уряд в будь-який зручний для себе час, поставив проект під загрозу.

Така передісторія нинішньої суперечки, яка розпочалася 1 січня, коли Газпром і уряд України не змогли домовитися про умови контракту на 2009 рік. Хоча більшість країн Європи купує газ за ринковими цінами, Україна щорічно підписує контракт про постачання газу з суттєвою знижкою, але й Газпром платить мито за транзит газу по українських трубопроводах. Перекривши газ, що постачаться Україні для внутрішнього споживання, Росія звинуватила Київ у крадіжці газу, призначеного для Європи, тому перекрила і цей потік.

Реакція Європи дуже сильно відрізняється від того, що мало місце під час аналогічного відключення газу в 2006 р. Тоді була свіжа пам'ять про помаранчеву революцію, і Україна шукала підтримки на Заході, тому більшість європейців покладали вину на Росію. Тепер вони вже не знають, кого звинувачувати - і на те є причини. Енергетичний сектор України глибоко корумпований, тому цілком можна припускати, що вони відкачували газ, призначений для Європи. Більше того, Росія справедливо вимагає переходу на ринкові ціни, хоча Газпром висуває непомірні вимоги, виконання яких остаточно добило б українську економіку, яка переживає важкі часи. Між тим, чиновники Європейського Союзу не квапляться діяти, хоча сподіваються, що росіяни знову включать газ, якщо вони зуміють створити місію ЄС для моніторингу транзиту по території України, щоб не допустити несанкціонованого відбору.

Енергетичний сектор України глибоко корумпований, тому цілком можна припускати, що вони відкачували газ, призначений для Європи.

Реакція Європи на цю суперечку важлива тому, що саме вона буде приймати доленосні для Газпрому та Східної Європи рішення про будівництво нових трубопроводів. При активній підтримці Берліна Газпром просуває проект газопроводу по дну Балтійського моря, по якому газ буде доставлятися безпосередньо з Росії в Німеччину в обхід таких країн, як Україна. Крім того, він пропонує побудувати газопровід, за яким газ буде надходити безпосередньо в Південну Європу по дну Чорного моря. Якщо Росія буде сприйматися як ненадійний постачальник, то це може призупинити реалізацію обох проектів. Якщо їх побудують, то Москва зможе вільно користуватися газом як свого роду палицею, за допомогою якої можна буде поставити на місце такі прозахідні країни, як Польщу чи Україну - адже вона буде в змозі перекрити їм газ, не перериваючи поставки до Європи, гроші якої потрібні їй для підтримки на плаву російської економіки.

Небезпека надмірної залежності Європи від російського газу очевидна вже давно, і в зв'язку з цим неодноразово звучали заклики до диверсифікації поставок. Заважають цьому витрати та політичні чинники, але, більше того, в стратегічній грі нафтодипломатії Путін - схоже, куди більш вправний гравець, ніж більшість його колег. Видно причини для Європи і Сполучених Штатів (у яких з'являються свої проблеми з постачанням енергоносіїв, з огляду на їх залежність в плані поставок нафти від таких недружніх країн, як Венесуела), прискорити перехід на неорганічні види палива і різко підвищити енергетичну ефективність.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах