Головна
 

КП: Навіщо Україна втягує Росію у нову «холодну війну»?

12 січня 2009, 09:53
0
2

Черговий газовий конфлікт Росії з Україною зводиться до простої речі - українці крадуть газ. До речі, вже не вперше, - пише Володимир Волошин у російському виданні Комсомольская правда.

З ЧОГО ВСЕ ПОЧАЛОСЯ?
 
Зі звичайного передноворічного обговорення - якою буде ціна на газ для України в 2009 році.
 
Москва зробила навіть крок назустріч - запропонувала Україні купувати газ за "антикризові" $250 за тисячу кубічних метрів, що з погляду ринку це був по справжньому царським подарунком.
 
Але українській делегації й цього було мало! І вона героїчно торгувалася, намагаючись збити ціну до 235. Причому Київ погоджувався платити тільки за умови підвищення тарифу на прокачування газу з $ 1,6 до $ 2 - 2,2 за тисячу кубометрів, що знижувало реальну ціну до вже зовсім непристойного рівня.
 
Останньою краплею стали нахабні листи від офіційного Києва, що у випадку непідписання контракту на українських умовах весь російський транзитний газ буде просто конфісковано на користь місцевої казни.
 
У підсумку переговори було зірвано. Українська делегація гордо покинула Москву. А Газпром заявив, що надалі має намір торгувати з Україною за ринковими розцінками. Так, Київ замість компромісних $ 250 отримав ще більш жорстку пропозицію - платити, як усі. А це у півтора рази більше.
 
У відповідь Україна перекрила транзит російського газу в Європу, перетворивши локальну господарську суперечку двох держав у загальноєвропейську енергетичну війну.
 
ЧОГО ДОБИВАЄТЬСЯ КИЇВ?
 
Для стороннього спостерігача поведінка українців на переговорах не просто ірраціональна, вона нерозумна. Дивно шантажувати партнера, який низькою ціною на енергоносії субсидіює твою ж економіку. Але це якщо не враховувати політичну ситуацію в Україні.
 
Біда в тому, що платити за газ Києву скоро буде нічим. Європейський антикризовий кредит у $ 16 млрд. проїли вже наполовину. І віддавати другу його частину Росії за газ Україна, звичайно, не хоче. Тим більше, що їй в такому випадку загрожує дефолт.
 
Крім того, місцеві політики змагаються один з одним в улюбленій українській грі - хто краще сторгується з Москвою. І різниця між 235 і 250 доларів за газ для них принципова навіть не з точки зору економіки. А швидше політики.
 
Для непопулярного Віктора Ющенка газові переговори були можливістю серйозно підправити свій рейтинг перед президентськими виборами в грудні 2009-го. Український президент бажав лаврів переможця Газпрому і, мабуть, тому дав команду українській делегації не йти на компроміси.
 
Імовірно, Ющенко на випадок опору Москви мав "план Б". Зриваючи переговори, він сподівався на підтримку Заходу, який тут же звинуватить Москву в нахабному використанні "енергетичної зброї". Але цей план спрацював рівно навпаки...
 
НА ЧИЙОМУ БОЦІ ЗАХІД?
 
На жаль для Києва, Європа з самого початку "газової війни" дотримується нейтралітету. Тому що дружба дружбою, але табачок завжди нарізно. Євросоюзу вже не до геополітики, йому просто потрібен газ. Тим більше, що зима на континенті наступила люта, і перекриття українцями газопроводу загрожує переморозити пів-Європи, особливо країни, які повністю залежать від російського газу (наприклад, Болгарія або Словаччина).
 
А коли Газпром привіз у Брюссель папери, які підтверджують міжнародні зобов'язання України не перешкоджати газовому транзиту в Європу, позиції Києва стали ще більш хиткими. Українська преса вже кілька днів б'є на сполох стосовно "виграної росіянами інформаційної війни".
 
"Дожились! Вже і на Єлисейських Полях нас шмагають по щокам газпромівським вердиктом", - пишуть київські газети.
 
"Росіяни кричать, що Україна краде газ. Наші мляво заперечують, а на весь світ транслюється, що Україна - ненадійний партнер. Це дуже погано", - сумує спікер Верховної Ради Володимир Литвин.
 
Недовіра європейців до України нарешті на днях матеріалізувалася. На газоперекачувальних станціях з'явилися євроспостерігачі, які будуть стежити, як крадуть (або не крадуть) російський газ. Це, звичайно, принизливо для Києва. Але що поробиш!
 
ЯКИМ БУДЕ ФІНАЛ "ГАЗОВОЇ ВІЙНИ"?
 
Після січневого "газового побоїща" Україна зазнає насамперед репутаційного збитку. Київ світова громадськість буде розглядати як ненадійну транзитну країну, причому схильну до рецидиву.
 
Але зараз на порядку більш актуальне питання: хто більше виграє? За песимістичного розкладу - задубілий від холоду Захід все-таки протисне підписання "компромісної" угоди, яка законсервує проблему без її системного вирішення до грудня 2009-го. В Україні саме буде в розпалі президентська кампанія, і тому з Києва приїдуть ще менш адекватні перемовники.
 
За оптимістичним - сторони все-таки прийдуть до згоди, яка не потребуватиме переговорів на майбутній рік. Це коли ціна газу і його транзиту все-таки, як того вимагає сьогодні російська сторона і просто здоровий глузд, - ринкова...
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах