Головна
 

The Independent: Газовий спалах може освітити шлях до узгодженої енергетичної стратегії ЄС

12 січня 2009, 11:30
0
2

Запекла суперечка між Росією та Україною змусила мерзнути їх західних сусідів. Однак вона коштуватиме їм дуже дорого, якщо Європа займеться пошуками альтернативних джерел, - пише професор Алан Райлі у британській The Independent.

Мерзнуть у своїх квартирах радянської побудови болгари; чеських робітників відправили до дому, тому що на заводах немає електрики, а британцям доводиться більше платити по рахункам за газ. Усі вони - жертви газової суперечки між Росією та Україною. Але якими б сильними не були найближчим часом біди і страждання болгар, чехів і британців, програють у результаті даної суперечки все одно Україна і Росія.

Обидві країни залежать від Євросоюзу, який є великим газовим ринком. Російський Газпром одержує звідти більше двох третин своїх доходів. А Україна поповнює свою скарбницю багатомільярдним прибутками, дозволяючи прокачувати через свою територію 120 мільярдів кубометрів газу.

Що довше триватиме ця суперечка, то більший збиток завдасть він їх комерційній репутації. Якщо він не завершиться найближчим часом, якщо не буде вжито заходів щодо недопущення його повторення, то суперечка змусить ЄС знизити статус Москви та Києва до рівня постачальника та транзитера останньої інстанції. А це завдасть шкоди економіці обох країн.

У центрі суперечки - поставки газу до України. Газпром хотів у 2009 році підвищити ціни на газ для України з 179,5 долара за тисячу кубометрів до 250. Газпром стверджував, що він, фактично, субсидіює Україну, оскільки в Західній Європі ціни на газ сягають 500 доларів за тисячу кубометрів. Державна енергетична компанія України Нафтогаз відповіла, що оскільки газові ціни мають прив'язку до цін на нафту, вони повинні почати падати, і жодного виправдання підвищенню ціни немає. Нафтогаз також зазначає, що Газпром за транзит і зберігання газу на території України платить менше, ніж у Західній Європі. Тому будь-яка подібна угода повинна супроводжуватися відповідним підвищенням цін за транзит та зберігання.

Цю начебто комерційну суперечку, здавалося б, досить легко вирішити, і вона не повинна мати жодних наслідків для інших. Білорусі та Болгарії, у яких набагато менше ваги і впливу, ніж у України, вдалося укласти прозорі та ефективні угоди про постачання газу. На жаль, відносини між Україною і Росією мають не просто комерційний характер. Це політичні, геостратегічні та особистісні відносини, і часто вони абсолютно непрозорі.

Якби Нафтогаз і Газпром діяли як справжні комерційні партнери, у них не виникла б прямо напередодні Нового Року така кризова ситуація зі строковими переговорами. Обидві сторони знали, що контракт про постачання в Україну закінчується 31 грудня, і що необхідно підписати новий контракт. Навіщо чекати до останньої хвилини, і тільки потім намагатися укласти угоду? Можливо, Україна вирішила боротися з Газпромом до кінця, нагромадивши в своїх підземних сховищах великі запаси газу, які дозволять їй пережити зиму? А може, це справді внутрішня боротьба українських політиків за перемогу на майбутніх президентських виборах одного з можливих кандидатів - прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і Президента Віктора Ющенка?

Газпром повідомляє про суттєве зниження обсягів газу, що проходить транзитом через Україну. Разом з тим, він стверджує, що вдався до таких заходів лише після того, як Україна почала використовувати транзитний російський газ для власних потреб. Випадки крадіжки газу Україною мали місце всередині 90-х років і після 2000 року, тому можливі вони і зараз. Але якщо Нафтогаз накопичив такі великі обсяги газу, навіщо йому тепер красти транзитне паливо з Росії? Можливо, припинення Газпромом газових поставок має на меті посилити тиск на Євросоюз, щоб той втрутився і змусив Київ підписати контракт на поставку? А якщо Росії вдасться звалити всю провину на Україну, то чи не допоможе це їй домогтися свого і позбавити Київ всіх надій на членство в ЄС, зберігши при цьому Україну у сфері російського впливу?

Ситуацію ще більше заплутує участь в цій суперечці газового посередника РосУкрЕнерго, який отримує величезні бариші лише за те, що забезпечує доставку російського і середньоазіатського газу до України. Обидві сторони в даній суперечці заявляють, що хочуть позбутися послуг посередника. Але можливо, це Росукренерго веде свою боротьбу і затягує суперечку?

У химерному світі українсько-російської енергетичної політики, на тлі тієї гіркоти, яку відчуває Росія через втрату України, яку більшість росіян вважає невід'ємною частиною своєї держави, дуже важко судити, хто правий, а хто винен. Але ясно одне: ударна хвиля цієї суперечки прокотилася цілою Європою. Питання енергетичної безпеки стали пріоритетом у політиці. Підвищення цін і заморожування будинків через суперечки між ненадійним постачальником і транзитером неприпустиме.

Необхідно рішуче змінити підходи до постачання і транзиту газу Росією та Україною. В іншому випадку європейцям доведеться вдаватися до дорогих заходів щодо перетворення своїх енергетичних ринків. Перший крок, на який можуть піти країни Євросоюзу як окремо, так і колективно, це збільшення потужностей зі зберігання газу. У Великобританії особливо мало таких потужностей, тому вона зовсім не захищена від швидкого зростання цін у зв'язку з дефіцитом постачання. У результаті кризи ціна газу в країні зросла вже набагато більше, ніж у континентальній Європі, незважаючи на те, що Британія закуповує у Росії зовсім небагато газу (менше 2 відсотків обсягу свого споживання). Адже не маючи достатніх запасів і сховищ, вона змушена закуповувати газ на мінливому ринку наявних товарів.

По-друге, ЄС вже приступив до реалізації плану зі створення єдиного ринку енергоресурсів. План цей необхідно просувати вперед максимально швидкими темпами. Загальноєвропейський енергетичний ринок буде менше залежати від одного великого постачальника. Якщо комусь знадобиться газ, його можна буде перекачувати як зі сходу на захід, так і з заходу на схід. Його можна буде отримувати зі сховищ скрапленого природного газу, а також від інших постачальників, які не мають стосунку до Росії, таких як Норвегія, Алжир, Лівія, Єгипет. ЄС також має намір посилити свою підтримку ідеї прокладання трубопроводу Nabucco, по якому газ буде поставлятися в Європу з Центральної Азії через Туреччину, а не через Росію.

По-третє, криза в цілому підвищує значення енергоефективності та енергозбереження в країнах ЄС, а також альтернативних видів палива, які дозволять їм відмовитися від використання газу. Необхідно розглянути можливість збільшення інвестицій в технології поновлюваних джерел енергії, в "чисті" технології використання вугілля, і навіть в атомну енергетику. А потім треба перейти до практичних дій з отримання більш надійних джерел палива, ніж російський газ, який постачається через Україну.

Невже ніхто в керівництві Газпрому не подумав про те, який страшний сигнал вони посилають європейцям, істотно скорочуючи постачання газу до України, і створюючи потенційні наслідки для всієї Європи? Вживати заходів, які мають катастрофічні наслідки для ринку, на якому ти заробляєш дві третини своїх доходів, це не дуже хороший бізнес, навіть якщо в ньому присутній певний збочений політичний відтінок.

Обом сторонам необхідно швидко покінчити з цією суперечкою, вжити заходів щодо недопущення її повторення, заспокоїти європейців і зробити так, щоб споживачі не вдавалися до російського газу лише в останню чергу. Перш за все, Україні і Росії потрібно створити ефективну й прозору систему обговорення умов контрактів на поставку газу під контролем міжнародних спостерігачів. Вона повинна включати в себе відповідний механізм для врегулювання суперечок та міжнародних арбітрів. По-друге, необхідна інтернаціоналізація транзитної системи. Теоретично досягти цього можна в тому випадку, якщо обидві країни домовляться, нарешті, з Євросоюзом про прийняття Протоколу про транзит, який є додатком до Договору до Енергетичної хартії. Таким чином, буде створено жорсткий і цілком прозорий режим поставок газу через національні кордони, що має механізм судового примусу і незалежний арбітраж.

Алан Райлі - професор юридичного факультету лондонського Міського університету

Оригінал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах