Головна
 

НГ: Ціна питання - газотранспортна система України

13 січня 2009, 00:13
0
5

Україні встановлення моніторингу за транзитом газу нічого не дає. Газова блокада республіки зберігається. Володимир Путін декларує готовність співпрацювати з європейськими компаніями і розділити з ними частки в українській ГТС, яка повинна бути відібрана за борги. У зв'язку з цим російський прем'єр звернувся до ЄС з цікавим пропозицією - надати Україні кредит у зв'язку з нестачею ресурсів, як раніше Росія вступила відносно Білорусії, пише Независимая газета.

Ймовірна мета Газпрому - довести енергетичну кризу в Україні до критичної межі і відновити проект газотранспортного консорціуму за білоруським сценарієм 2007 року (створення на базі ГТС акціонерного товариства і передача його контрольного пакету Газпрому). Цього можна досягти тільки в тому разі, якщо транзит газу через Україну і постачання газу для України будуть розділені. Тобто якщо транзит буде йти, а поставок не буде. Така ситуація створює реальні перспективи для того, щоб звинуватити українську сторону в тому, що вона не здатна власними силами забезпечувати транзит газу для європейських споживачів, і тому має бути усунута від контролю за цим процесом. 

Ідея Віктора Ющенка залучити ЄС в переговори з врегулювання конфлікту позитивного результату не принесла. Спостерігачі з ЄС, серед яких більшість - представники енергокомпаній, які отримують російський газ, будуть стежити лише за відновленням і надійність транзиту газу через територію України. Розміщення спостережної (моніторингової) місії в Україні та участь у ній російських спостерігачів означає, що НАК Нафтогаз України не зможе відбирати частину поставок російського газу для обслуговування компресорів. Тобто навіть якщо такий відбір і буде відбуватися, українська сторона повинна буде компенсувати весь цей обсяг газу на виході з труби. І це за відсутності контракту на транзит газу для України. 

Таким чином, вибір досить вузький - або боргова яма, або пряма загроза технічного забезпечення транзиту газу. Без поставок імпортного газу для власного споживання Нафтогаз України буде змушений прийняти ультимативні умови російської сторони і здійснювати відбір газу для обслуговування транзиту українською територією за ціною в 450 дол. за тисячу кубометрів. Оскільки російська сторона є співавтором і учасником підсумкового варіанта протоколу, узгодженого Володимиром Путіним і Міреком Тополанеком в Москві (10 січня), жодних посилань на додаткове забезпечення російською стороною транзиту газу українською територією в цих документах однозначно нема. 

Нав'язуючи тезу про те, що газовий конфлікт між Росією та Україною - суто економічний і господарський, Газпром виключає будь-які форми тристоронніх переговорів за участю ЄС та України. Зустріч єврокомісара з енергетики Андріса Пієбалгса, голів Нафтогазу Олега Дубини та Газпрому Олексія Міллера, яка спочатку планувалася в Брюсселі, була зірвана російською стороною. Після цього всі спроби підключити ЄС до обговорення умов поставок газу для України були безуспішними, у тому числі через явне небажання європейських політиків обговорювати цю проблему. 

Підписані в Брюсселі, Москві та Києві протоколи конфлікту не вирішують. Оскільки вони підписані терміном на один місяць, протягом цього часу українська влада повинна домогтися прийнятних для країни умов врегулювання проблеми. Оскільки російське керівництво і Газпром продовжують дотримуватися жорсткої та безкомпромісної позиції, у української сторони є вибір одного з трьох варіантів поведінки. 

Перший - припинення кризи влади шляхом урядових перестановок або відсторонення Президента Ющенка від участі у врегулюванні конфлікту. У цьому разі в результаті владних перестановок може змінитися суб'єкт переговорів з української сторони. Київ може піти на часткове задоволення вимог російської сторони і домовитися хоча б про тимчасове врегулювання конфлікту. І тоді успіх багато в чому залежатиме від консолідованої позиції і грамотного розрахунку дій владних структур. 

Другий варіант - повна капітуляція на продиктованих Росією умовах, що передбачає приватизацію ГТС та створення газотранспортного консорціуму як альтернативу економічного колапсу. 

Ще один шлях - нове загострення газового конфлікту аж до зриву транзиту для ЄС. У такому разі єдиним виходом для Києва стане висування країнам ЄС ультимативних вимог, що стосуються принципового перегляду схеми газових поставок, включаючи забезпечення гарантій інтересів України. 

Потенційно Україна могла б запропонувати ЄС проект створення на базі своєї ГТС ресурсно-розподільчого центру під постійним контролем енергетичного директорату Європейської комісії. В результаті міг бути запропонований новий режим торгівлі газом, при якому російські та середньоазіатські ресурси могли б закуплятися європейськими компаніями на українсько-російському кордоні. Однак для реалізації цього проекту необхідні як мінімум готовність Європейської комісії до перегляду енергетичних відносин з Росією, а також підтримка урядових кіл і газотранспортних компаній Польщи і, можливо, Словаччини.


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах