Головна
 

IHT: Російська газова суперечка залягає глибше, ніж трубопроводи

14 січня 2009, 16:16
0
2

Стосунки між Росією та Україною нагадують заплутаний клубок альянсів та кровної помсти, пише Ендрю Крамер у сьогоднішньому номері газети International Herald Tribune.

Сварка між Росією та Україною через ціни на природний газ і вартість транзиту залишила цілі регіони Європи без тепла. Але спантеличує те, що суперечка ця завжди здавалася суто технічною і в зв'язку з цим її може бути легко вирішено. Однак для цього потрібно хоча б найменше бажання з обох сторін. Зрештою, ці країни отримують гроші за те, що продають у Європу паливо.

У вівторок було зірвано чергову угоду, що супроводжувалася уже всім знайомою какофонія скарг та зустрічних претензій - здавалося б, знову через досить банальні і невагомі проблеми. Коли спостерігачів від Євросоюзу було спрямовано на лінію газопроводу для контролю за подачею газу та недопущення його відкачування Україною для власних потреб, Росія погодилася відновити постачання в Європу.

Але замість того, щоб відновити тиск в українській трубопровідній системі для подачі газу на експорт, російський монополіст Газпром розпорядився здійснити одне-єдине пробне постачання, щоб перевірити, чи піде газ через Україну до Європи газопроводом, що опалює паливом українське місто Одесу. Влада України відмовилася це зробити, заявивши, що не хоче переривати подачу газу для населення, і Росія знову припинила його перекачування, зробивши це, як вважають деякі експерти, досить охоче.

Політологи вважають, що ні та, ні інша сторони не зацікавлені у врегулюванні суперечки, оскільки в основі її лежать зовсім не ті проблеми, про які йдеться привселюдно

Політологи вважають, що ні та, ні інша сторони не зацікавлені у врегулюванні суперечки, оскільки в основі її лежать зовсім не ті проблеми, про які йдеться привселюдно. Такі публічні заяви служать лише ширмою, що прикриває набагато фундаментальніші та важчі проблеми, пов'язані, зокрема, із розворотом України у бік Заходу після "помаранчевої революції", яка глибоко потрясла російських націоналістів.

"Російська сторона вказує на численні технічні деталі, пояснюючи те, чому вона хоче продовження конфлікту", - заявив в інтерв'ю по телефону президент московського Інституту енергетичної політики і колишній заступник міністра енергетики Росії Володимир Мілов.

"Дуже легко зрозуміти прагнення Кремля чинити тиск на українських політиків, щоб показати їм: якщо вони будуть і далі слідувати за прозахідним курсом, не дотримуючись тих правил, які нав'язує Москва на пострадянському просторі, у них будуть серйозні труднощі", - сказав він.

Націоналісти в Москві можуть погодитися із втратою країн Балтії і колишніх російських колоній в Центральній Азії. Але вони ніколи не примириться з тим, що мешканці України, майже половина яких етнічні росіяни, є громадянами орієнтованої на Захід держави, до того ж здатної стати членом НАТО.

Інші аналітики кажуть, що ще одним каменем спотикання стали наслідки річного конфлікту в Грузії. Вони зазначають, що після війни російський президент Дмитро Медведєв висунув домагання на "привілейовану сферу впливу" на пострадянському просторі.

"Це продовження російсько-грузинської війни, але на цей раз вона ведеться іншими засобами, - заявив в телефонному інтерв'ю Григорій Перепелиця, директор Дослідницького інституту зовнішньої політики, що є підрозділом українського МЗС, - там були танки, тут - газ".

Однак, на цей раз страждає і Європа. Сотні тисяч людей на південному сході континенту ось уже шість днів живуть без тепла, а в ряді країн закрилися заводи. Європейські чиновники знову благають Москву і Київ врегулювати розбіжності.

Говорить офіційний представник Єврокомісії Піа Ахренкілде Хансен (Pia Ahrenkilde Hansen): "У даний час газ майже не подається. Поки ми не поспішаємо робити висновки. Але ситуація, очевидно, дуже серйозна, і її необхідно терміново виправляти. Нам треба визначити суть проблеми".

Але за словами Перепелиці з українського МЗС, справжні російські цілі виходять далеко за рамки технічних деталей газового транзиту.

Влада в Москві намагається дискредитувати українське керівництво і представити Україну як державу, яка не відбулася, говорить він. Росія також хоче продемонструвати країнам Центральної Європи, які виступають за вступ України в НАТО, що якщо вони продовжать свої дії в цьому напрямку, то цілком можуть замерзнути від холоду.

Тут також присутній фактор особистої неприязні між російським прем'єр-міністром Володимиром Путіним і президентом України Віктором Ющенком.

Обличчя Ющенка було спотворено в 2004 році в результаті отруєння, причини якого так і не з'ясовано. Багато хто в Україні рефлексивно звинувачує в цьому Росію. Діючи так само, як і у випадку зі спірними територіями Південною Осетією та Абхазією до війни в Грузії, Москва намагається створити в Україні політичний розкол. У цих цілях вона веде там телемовлення українською мовою, представляє російське громадянство етнічною російською в Криму і, як кажуть критики, підтримує проросійськи налаштованих представників українського політичного істеблішменту.

Взаємини між Росією та Україною, які є найбільшими державами-наступниками Радянського Союзу, нагадують заплутаний клубок альянсів та кровної помсти. Вони носять вкрай мінливий і загадковий характер

Водночас, російське керівництво говорить про те, що Ющенко розпалює конфлікт з Росією, щоб відвернути увагу суспільства від жахливого стану економіки в період фінансової кризи, оскільки у нього мало надій на другу перемогу на президентських виборах, які намічено на грудень або на початок наступного року. Він також вбачає у неприхильності України вплив Вашингтона.

У вівторок заступник керівника Газпрому Олександр Медведєв висунув нове звинувачення, заявивши, що Україна отримує накази із Вашингтона, після того як Сполучені Штати Америки підписали з нею в грудні угоду про партнерство, що передбачає співробітництво в галузі енергетики.

Медведєв не пояснив, навіщо Сполученим Штатам потрібно підривати відносини між Росією та Україною і зривати газові поставки. Посольство США в Москві виступило із заявою, назвавши дане твердження "безпідставним".

Взаємини між Росією та Україною, які є найбільшими державами-наступниками Радянського Союзу, нагадують заплутаний клубок альянсів та кровної помсти. Вони носять вкрай мінливий і загадковий характер. Путін, наприклад, відкрито підтримував Януковича, якого Ющенко після протестів "помаранчевої революції" розгромив на виборах в 2004 році.

Однак у цьому році один із лідерів "помаранчевої революції" - Юлія Тимошенко, схоже, почала схилятися на сторону Москви. Вона поки що утримується від критики Росії у зв'язку із війною в Грузії.

Насправді, деякі чиновники з Євросоюзу були настільки засмучені останнім негативним поворотом подій в газовій суперечці, що почали приватно робити припущення про те, що Москва і Київ вступили в таємну змову, щоб створити хаос на енергетичних ринках і підняти ціни на паливо у власних комерційних інтересах.

Агентство Bloomberg News у вівторок повідомило, що припинення постачань газу викликало підвищення цін на газ в Європі до рекордної за три роки позначки. Якщо в США газ сьогодні коштує 5,52 долара за мільйон БТЕ (британська теплова одиниця, що дорівнює 0, 252 ккал), то в Європі його ціна становить 8,60 долара. А оскільки в цьому році ціни на газ можуть різко впасти, такий ріст може слугувати хоча б невеликою фінансовою розрадою для Газпрому.

Оригінал статті:  Russia gas dispute runs deeper than pipes, experts say

Переклад: inosmi.ru

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах