Головна
 

НГ: Тактичний успіх і стратегічні питання

20 січня 2009, 03:07
0
2

Енергетика прирікає нас на мінімальну єдність і згоду, стверджує Артем Мальгін , радник ректора МДІМВ, кандидат політичних наук. Його статтю публікує Независимая газета.

Якщо це не черговий фальстарт, то можна привітати Росію, Україну і європейців, котрі очікують газу, з домовленостями, досягнутими Володимиром Путіним і Юлією Тимошенко. Але навіть якщо це й успіх, на що всі сподіваються, то успіх тактичний. У стратегічному плані ж залишається багато питань. Як довго будуть діяти домовленості? Не дезавуюють їх президентські вибори в Україні чи подальший розвиток економічної кризи, що призведе до зміни в розстановці сил і олігархічних груп впливу в українській і російській політиці? А що ми будемо робити, якщо інший транзитер - Білорусь - раптом не домовиться з Росією напередодні наступного року? Перелік запитань можна продовжувати. 

Спроби відповісти на ці та подібні питання неодноразово звучали в ході нинішнього драматичного скандалу. При всіх варіаціях деталей суть відповіді, яка пропонувалася і Москвою, і Києвом, і Брюсселем, була однаковою. 

Всі погодилися з тим, що реально в Європі існує єдиний енергетичний простір. Може, для більшої чіткості варто говорити - єдиний ринок. При цьому межі цього ринку не визнають політичних кордонів ЄС або СНД. Це дійсно широкий євразійський феномен. На цьому ринку об'єктивно існує кілька секторальних (газ, нафта, електроенергетика) і географічних сегментів (центрально-азійський, східноєвропейський,південно-європейський тощо). При всій автономності цих сегментів вони все більше надають взаємний вплив один на одного. Саме тому кожне прагнення до певної сепаратної поведінки в тому чи іншому сегменті буде вести до неминучих втрат для всіх і перш за все для ініціатора такої поведінки. Якщо подібне твердження на початку 1990-х років, коли тільки визрівали ідеї енергетичної спільності євроазіатського простору, в тому числі Енергетичної хартії, це звучало як гасло, то зараз це імператив. 

Примітно, що російська та українська сторони з якимись численними застереженнями і замовчуваннями починають визнавати, що транспортна інфраструктура це не тільки національне надбання - звідси і спостерігачі на ГВС, та відновлення обговорень того, що транзитна труба може мати множинну форму власності заради спільного блага. Очевидні прагнення якщо не до повної прозорості відносин в енергетичній сфері, що в Москві та Києві бореться з сильною звичкою до складних схема, то як мінімум до якоїсь загальної рамки, параметри якої будуть юридично гарантовані широким колом учасників. У зв'язку з цим цікаво було наголосити не на тільки згадці російськими чиновниками і представниками Газпрому міжнародно-правової практики, арбітражних судів, але й, здавалося б, суто чужої Енергетичної хартії. 

Остання, про що сам автор вже писав на сторінках НГ, у своїй нинішній формі і з додатковими договорами і протоколами не відповідає реаліям сьогоднішнього дня. Водночас так самовпевнено відкидати ідею багатосторонніх і всеохоплюючих домовленостей, як це робилося в ситі роки недалекоглядними аналітиками і лобістами, навряд чи буде дозволено. Заяви про те, що закордонні інвестиції в російську енергетику для нас не найголовніше, в нинішній ціновій ситуації викликають тільки гірку усмішку. Скоріше, навпаки, нинішня ситуація підштовхує нас до того, щоб активно включитися у формування політико-правового поля енергетики на євразійському просторі. (Це майже як з СОТ - ми її не любимо, але, судячи із заяв останніх днів, знову вступаємо, як завжди, до кінця року.) Тут може стати в нагоді і досвід Енергохартіі, де явно назріло її друге, доповнене і виправлене видання , так і досвід енергодіалогу Росія-ЄС. 

Думається, що за підсумками нинішньої кризи енергетична глава може стати центральною у переговорах з ЄС про нову угоду. При цьому важливо зробити так, щоб з російсько-європейськими домовленостями були узгоджені і українсько-європейські, так само як і українсько-російські. Можливо, через подібні багатотрекові переговори ми і вийдемо на погоджене розуміння Енергетичної хартії. Дійсно, енергетика прирікає нас на якусь мінімальну єдність і згоду.


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах