Головна
 

Ведомости: Газовий конфлікт: Пейзаж після битви

23 січня 2009, 02:01
0
3

Наслідки газової війни можуть виявитися вкрай згубними для «Газпрому» і Росії! Колишній перший віце-прем’єр уряду РФ Борис Нємцов та колишній заступник міністра енергетики РФ Володимир Мілов у статті в російському діловому виданні «Ведомости» застерігають, що в результаті «Газпром» може втратити багатьох клієнтів. Україна ж виторгувала для себе цілком прийнятну ціну на цей рік


Майже тритижневий газовий конфлікт між Росією та Україною ніби завершився. Криза, що залишила без російського газу половину Європи та перетворилася у найбільший енергетичний конфлікт з часів арабського нафтового ембарго Заходу в 1970-ті, призвела до прямих втрат виручки "Газпрому" обсягом не менше $2 млрд. (вартість газу, не поставленого до Європи і в Україну), втрат бюджету тільки від нестягнутого експортного мита обсягом понад $700 млн. Значно важливіші репутаційні втрати: навіть Міжнародне енергетичне агентство, найбільш авторитетна міжнародна організація у сфері енергетики, зауважило неприйнятність дій Росії та піддало сумніву статус нашої країни як надійного постачальника енергоресурсів.

Чи виправдала себе газова гра? Що отримала Росія у сухому залишку? В які наслідки виллється новорічний газовий конфлікт з Україною?

Туманна угода

Деталі нової газової угоди між Росією та Україною, укладеної у Москві минулого уїк-енду, зрозумілі не цілком. Зрозуміло одне: замість жорсткої фіксованої ціни на газ для України на весь 2009 рік на рівні понад $400 (скрізь далі ціни газу вказані за 1000 куб. м.), на чому наполягав "Газпром", Україна отримала плаваючу прив’язку до європейських газових котирувань, які будуть стрімко знижуватися услід за світовими цінами на нафту. Інше – туман: поквартальна розбивка обсягів поставок поки не розголошується, і з урахуванням того, що Україна накопичила близько 17 млрд. куб. м. газу у власних сховищах, збільшила місячний видобуток газу на 50%, а ціни на мазут падають, країна може взагалі обійтися без купівлі дорогого російського газу в І кварталі та навіть у першому півріччі 2009 р.

Зате до кінця 2009 р ціна на газ для України може впасти нижче від $150. А от для "Газпрому" , починаючи з 2010 р передбачений вихід на "європейський" рівень транзитного тарифу на газ. Що це за рівень – залишається загадкою: прем’єр Путін називає цифру $3,4 за прокачування 1000 куб. м. на 100 км., українські політики - $8-10. Різниця рівнів ставок на транспортування газу у Європі велика, а юридичних механізмів досягти справедливої ставки транзиту Росія не має: на відміну від України, договір до Енергетичної хартії наша країна не ратифікувала і міжнародне право захистити свої позиції нам не допоможе. От уже простір для креативу з боку українських політиків.
У результаті виходить, що Україна замість фіксованої середньорічної ціни, на якій наполягав "Газпром", домоглася коригування цін на газ відповідно до ціни на нафту, що падає. Тому українці мають усі шанси отримати середньорічну ціну на газ на рівні близько $200 та відкрили собі шлях для необмеженого підвищення транзитної ставки для "Газпрому".

За такі результати "Газпром" бився ціною повного припинення поставок газу в Україну та Європу? І це на фоні заяви Путіна, зробленої 8 січня на зустрічі з журналістами, про те, що середня ціна закупівель Росією середньоазійського газу у 2009 р складе $340. Хто і на якій підставі підписався на таку ціну, знаючи, що ціни на газ в Європі до середини року впадуть нижче $300? Така висока ціна середньоазійського газу, на нашу думку, свідчення щонайвищої непрофесійності Путіна та керівництва "Газпрому" у питаннях газової комерції.

Невимірні втрати

Найбільш драматичними, однак, виглядають не поточні, а стратегічні втрати Росії та "Газпрому". Світ отримав змогу переконатися, що у боротьбі за свої політичні та комерційні інтереси нинішня Росія не зупиниться ні перед чим та готова брати у заручники всю Європу. Характерно, що від перебоїв у газових поставках найбільше постраждали країни, що займали найбільш проросійські позиції всередині ЄС, - Греція, Болгарія, Угорщина. Значною мірою вони покарані за підтримку Росії, причому самою Росією.

Така цинічна поведінка Путіна щодо власних союзників, безперечно, стане уроком для всіх, хто захоче підтримувати Росію наділі: у європейських політиків, які відстоювали лінію на більш тісну співпрацю з Росією "в обмін на газ", стане менше аргументів. Путін не зможе пояснити світу, що "в усьому винна Україна", - європейським сусідам, перед якими "Газпром" має контрактні зобов’язання, байдуже до пошуку правих і винних у сварці на комунальній кухні між колишнім подружжям, яке обридло одне одному.

Перспектива майбутньої втрати ринків у результаті втрати довіри до надійності газових поставок "Газпрому" набирає реальних обрисів.
Природний газ у Європі за останні роки активно витіснявся вугіллям – не виключено, що заради зменшення залежності від ненадійного "Газпрому" європейська енергетична політика, забувши про боротьбу зі змінами клімату, піде саме цим шляхом. Будуть активніше пророблятися альтернативні джерела постачання газу – наприклад, нові перспективи можуть відкритися перед газопроводом Nabucco, що оминає Росію: головне потенційне джерело газу, Іран, може стати більш доступним для європейців через імовірне пом’якшення політики щодо нього з боку адміністрації Барака Обами.

Уряд Хорватії у відповідь на українсько-російську газову кризу оголосив про пришвидшення будівництва терміналу з прийому скрапленого газу Adria LNG, який може потіснити "Газпром" на газовому ринку Балкан, також постраждалих від кризи, проекти будівництва терміналів СПГ (скрапленого природного газу – прим.пер.) пропрацьовують Польща, Литва і Румунія.

Брутальні методи "Газпрому" на газовому ринку СНД уже призвели до скорочення продажу російського газу: у 2007 році обсяги газового експорту в СНД впали на 4,5%, а за 11 місяців 2008 р., за даними ФМС (Федеральної митної служби Росії – прим.пер.), - на 5%. Від купівель нашого газу майже повністю відмовилися Грузія та Азербайджан. В Україну цього року буде поставлено тільки 40 млрд. куб. м. проти 75 млрд. ще три роки тому.

Втрата ринків може стати сумним для інтересів нашої країни, але закономірним підсумком дій керівництва й "Газпрому". Нові проекти з розширення постачання газу до Європи будуть згорнуті, старі ринки стануть переорієнтовуватися на альтернативні джерела енергії, при цьому ефемерність надій на переорієнтацію газових поставок у Китай стає усе очевиднішою. Китайці не готові купувати російський газ задорого. Довгостроковий ефект від російсько-українського газового конфлікту надовго визначить ставлення до Росії як постачальника енергоресурсів – на жаль, негативне.

Усе могло бути інакше

Чи можна було не доводити ситуацію у російсько-українських газових відносинах до крайнощів – відключення газу та припинення газопостачання європейських споживачів? Безумовно, так. Домовитися з Україною про ціну поставок газу на 2009 р. у коридорі $200-250 було цілком можливо ще до Нового року – в результаті, за новими угодами, середньорічна ціна поставок може скластися саме такою. Можна було зменшити поставки газу в Україну з 1 січня, використовувати тимчасову схему постачання, але повністю відключати газ, ставлячи під удар європейський транзит, було неприпустимо. Не можна було й підписуватися на неприйнятні умови купівлі центральноазійського газу по $340.

У жодному разі не можна було доводити справу до повного відключення газового транзиту через Україну ("Газпром" визнав у прес-релізі від 7 січня, що пішов на повне припинення подання транзитного газу за своєю ініціативою). Відносно незначні втрати Росії від спірних обсягів газу на технологічні потреби ніяк не могли бути достатнім виправданням для повного припинення транзиту, а відновлення транзиту з 12 січня у неповному обсязі (99 млн. куб. м. на добу замість 300) взагалі не мають розумних пояснень.

Ми вважаємо, що у ході газового конфлікту з Україною прем’єр Путін ще раз довів, що він нікудишній комерсант та безвідповідальний політик, готовий поставити під удар відносини з європейськими партнерами та репутацію Росії як надійного постачальника енергоресурсів. Пряма економічна шкода, завдана нашій країні газовим конфліктом з Україною, - зовсім недоречна зараз, у цей непростий кризовий час.

Автори – колишні перший віце-прем‘єр уряду РФ і заступник міністра енергетики РФ, члени бюро опозиційного руху "Солідарність"
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах