Головна
 

Handelsblatt: Вакуум влади: Позиційна війна у ВР

26 січня 2009, 17:32
0
9

Україна свариться через газ, а її політики підкопуються одне під одного. Населення вже сите по горло. Бо це воно мусить розплачуватися за те, що напартачив уряд. Розчарування політичною верхівкою, навряд чи здатною приймати рішення, зростає, - пише Флоріан Віллерсгаузен у німецькому виданні Handelsblatt.

Поки надворі бушував газовий спір і перші заводи почали скорочувати виробництво, в українському парламенті в останні тижні ледь не дійшло до колотнечі. Зміщення з посад Президента Віктора Ющенка та Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, якого добивалися частини опозиції, розпалило норов депутатів у Верховній Раді.

Правда, тут махають кулаками часто. Але те, що депутати не готові до роботи навіть в умовах важкої зовнішньополітичної та економічної кризи, – це вже діагноз політичному класові в Україні. Політики всіх партій безперестанку ведуть передвиборні бої – ще від Помаранчевої революції в грудні 2004 року. Тоді Ющенко і Тимошенко діяли востаннє у тандемі, згодом застрягши у перманентній боротьбі за владу в країні. Жоден рік відтоді не минув без перевиборів, зміни уряду чи позиційної війни.

Під час газової суперечки роз’єднаність знову проявилася у всій красі. Так, іще до Нового року Тимошенко виторгувала в російського концерну Газпром договір про поставки газу в Україну за ціною 250 доларів за 1000 кубометрів. Та очевидно Президент Ющенко не дав прем‘єрці добро на підписання. Спір розгорівся – і тепер країна мусить платити за російський газ відчутно більше.

Людям в Україні, на яких лягає подорожчання опалення та електрики, інтриги власть імущих уже вкінець остогиділи. "Вони там нагорі роблять політику не з думкою про населення, а на догоду власним гаманцям", – лається Володимир Іванчук. 50-річний українець, філолог із науковим ступенем, раніше викладав у технічному університеті а тепер водить таксі. Політичні рішення в його країні, каже Іванчук, як і раніше спрямовуються в бажаному напрямку за допомогою щедрих доларових пожертв. На наступних виборах він залишиться вдома: "Не бачу нікого, хто вартий мого голосу".

У такій думці таксист не одинокий. Якщо заплановані на кінець року вибори таки відбудуться, то Президент Ющенко зазнає в першому ж турі грандіозної поразки. Опитування дають політикові із прозахідною репутацією менш ніж 5% підтримки. Боротьба за найвищу державну посаду вірогідно стане перегонами "ніздря в ніздрю" між Тимошенко та лідером опозиції Віктором Януковичем, який представляє велику промисловість на сході країни.

Та газова криза, очевидно, попсувала й імідж глави уряду. Учора в парламенті Тимошенко заявила, що в Москві вона домовилася про "чудові умови" для країни. Проте на думку газети День, Україна "програла": "Росії вдалося роздратувати Європу, і надалі вона отримуватиме за газ більше й більше – в тому числі і з Києва". Критики закидають Тимошенко й те, що напочатку року вона відзначилася цілоденною відсутністю на робочому місці – як і лідер опозиції Янукович.

Газовий спір іще раз похитнув довіру населення до політики, каже Петер Гількес із мережі ForumNET.Ukraine: "Ця країна заслужила на кращих політиків". Представники ділових кіл також із наростаючою злістю спостерігали за тимчасовою пасивністю уряду в газовій суперечці. Вони критикують те, що політики часто діють пасивно, зі зволіканням та зрештою через сумніви неправильно: наприклад, у боротьбі з наслідками фінансової кризи. Національна валюта гривня так швидко й сильно знецінилася, що одна тільки зміна курсу з’їла іноземним інвесторам добрі гроші.

"У жовтні наш оборот був однозначно вищий, ніж наприкінці року", – каже Кнут Пільштікер з німецької Bauer, що забиває палі на українських будовах висотних будинків. Компанії особливо скрутно через те, що майже всі крани стоять на місці, бо регулюючі органи заморозили активні операції банків й інвестори більше не мають доступу навіть до короткострокових кредитів. Жахливий кризовий менеджмент має причину, каже Пільштікер: "Україна дуже страждає від нескінченної владної кризи".

Тепер наближається наступне випробування: уряд Тимошенко мусить перекласти обумовлене подвоєння газової ціни на кінцевого споживача. Але донині промислові підприємства та фізичні особи ніколи не відчували всього тягаря високої ціни на газ – навіть коли минулого року вона сягнула 179 із половиною доларів за 1000 кубометрів. Зараз Газпром вимагає в першому кварталі 360 доларів, і цей удар, зважаючи на фінансову скруту держави, мусить повністю прийняти споживач. Це так само вимога Міжнародного валютного фонду, який надає країні кредит на суму 16,4 мільярда доларів і виплатить його другий транш, коли держава підвищить ціну на газ і ліквідує дефіцит бюджету в поточному році в майже 3%.

Так чи так, через подорожчання газу підвищаться виробничі витрати енергоємної промисловості, і випотрошені 20%-ою інфляцією гаманці громадян порожнітимуть ще швидше. Такі тяготи можуть умить вибити уряд з сідла.

Оригiнал статті
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах