Головна
 

The Guradian: Навести лад в Україні

27 січня 2009, 08:42
0
5

Україні потрібно реформувати її корумпований газовий сектор та зменшити залежність від Росії. В інтересах ЄС – допомогти їй у цьому, - пише Джеймс Марсон в британській The Guradian.

Минулорічна серпнева війна в Осетії чітко продемонструвала російським лідерам важливість піару: якою б сумнівною не була ваша історія, потрібно озвучувати свою позицію максимально голосно та часто.

Ще до початку протистояння російська сторона поширювала в іноземних ЗМІ та столицях країн ЄС інформацію про те, що суперечка має "комерційний характер" і винна в ній Україна. Росіяни запустили веб-сайт, який повинен був забезпечувати "фактами" щодо конфлікту. На сайті також були розміщені англійською мовою репортажі ЗМІ, які відповідали інтерпретації росіян.

Навіть якщо ми приймемо той аргумент, що конфлікт розпочався як комерційна суперечка, то піар-зусилля Москви у поєднанні з її діями підчас кризи продемонстрували чітку політичну мету: дискредитувати Україну та її лідерів у очах ЄС та українців.

Виставивши Україну ненадійним транзитним партнером, Росія сподівалася дати додатковий поштовх проектам газопроводів Північний потік та Південний потік в обхід України, а також отримати певний контроль над газопровідною системою України. Таким чином, вона сподівалася знешкодити головний інструмент України в газових переговорах: контроль над газопроводами.

Два головних звинувачення щодо ненадійності України ще потрібно перевірити. По-перше, Росія звинуватила Україну у несанкціонованому відборі газу із транзитних поставок, що послугувало першопричиною для скорочення газопостачання. Складно винести остаточний вирок, проте комісар ЄС з питань енергетики Андріс Пієбалґс повідомляв, що не отримав доказів відбору Україною газу без дозволу.

По-друге, Росія звинуватила Україну в невиконанні своєї частини угоди про відновлення газопостачання до Європи 13-го січня. Проте не лише українська сторона скаржилася, що маршрут подачі газу унеможливлював здійснення поставок – незалежні аналітики та представники ЄС також це підтвердили. Здійснювати поставки означало б перекрити газ для густонаселених регіонів на сході країни, а українські можновладці опинилися б між молотом (розлючені країни ЄС, що чекають на поставки) та ковадлом (негативна реакція українців, і без того розлючених діями влади щодо врегулювання економічної кризи).

Одне з найбільш іронічних звинувачень з російського боку пролунало 8-го січня з уст російського прем’єра, який назвав причиною кризи "високий рівень корупції серед українських можновладців" та той факт, що українські лідери змагаються за "збереження того чи іншого посередника, щоб використовувати прибутки для особистого збагачення та в якості ресурсів для майбутніх політичних кампаній". Посередник, про якого йшла мова – компанія РосУкрЕнерго, життя якій дав не хто інший як тоді ще президент Путін (разом зі колишнім Президентом України Кучмою), 50% компанії належить Газпрому.

Сам Газпром один економіст назвав "ефективним економічно-кримінальним синдикатом"; інсайдери повідомляли про "чорні каси" для підкупу чиновників та надавали детальні звіти про складні переплетіння політичних та бізнесових інтересів в самому серці компанії.

Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко взагалі-то затягує ту саму пісню, непрямо звинувачуючи Президента Віктора Ющенка у корумпованості через РосУкрЕнерго. Їй та Путіну вигідно послаблювати Ющенка. Тимошенко вже давно веде політичну боротьбу з Президентом України та повинна набрати додаткові бали серед виборців, продемонструвавши, що може вести справи з Росією та усунувши РосУкрЕнерго з ринку; Путін розлючений на Ющенка за моральну підтримку, надану грузинському президенту Михаїлу Саакашвілі під час минулорічної серпневої війни із Росією, та явно прагне бачити в Києві більш поступливого лідера.

Проте в цій газовій кризі був і очевидний переможець – лідер проросійської опозиції в Україні Віктор Янукович. Отримуючи дивіденди вже від самого невдоволення людей діями влади щодо врегулювання економічної кризи, політик, який програв підчас Помаранчевої революції, зміг подати себе як єдиний, хто може укласти вигідну угоду з росіянами, та приєднався до Москви, звинувачуючи у виникненні проблеми "помаранчевих" лідерів України. Нещодавнє опитування громадської думки засвідчило, що за Януковича на майбутніх президентських виборах проголосували б 23% респондентів, за Тимошенко – 14%, а за Ющенка – 5%.

Відносному успіху російської піар-кампанії (у порівнянні із попередніми зусиллями) посприяла схильність українських лідерів послаблювати позиції країни внутрішньополітичною боротьбою та неспроможністю подолати корупцію, яка панує у газовому секторі. Проте за допомогою піару не вдалося приховати проблеми з корупцією в газовій торгівлі власне з російського боку та створити новий імідж "Газпрому" як суто комерційного підприємства. Насправді, зосередившись на українській стороні проблеми, піар-зусилля підкреслили потенційну роль держави у пошуку рішення. Заохотивши Україну навести лад у своєму газовому секторі, ЄС може перевірити запевнення усіх трьох головних політичних гравців країни в їхній проєвропейськості та водночас зменшити залежність України від Росії.

Оригiнал статті
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах