Головна
 

РИА Новости: Який термін підійде Ющенку?

28 січня 2009, 14:25
0
6

У понеділок Верховна Рада України своїм рішенням звільнила з посади голову Національного банку України Володимира Стельмаха, який займав цю посаду з 2004-го року. А у вівторок, нарешті, оголосили дві взаємовиключні дати чергових виборів Президента країни - за однією версією вони повинні відбутися 23 січня, за іншою - 27 грудня, - пише Захар Виноградов для РИА Новости.

Здавалося б, що спільного між цими подіями. Однак, зв'язок тут прямий.

Взагалі, рішення про звільнення голови Нацбанку наразі для самого Володимира Стельмаха жодної ролі не грає. Тому що, як заявив міністр юстиції України Микола Оніщук, Володимир Стельмах залишається на своїй посаді, і, отже, відповідне рішення Верховної Ради є незаконним. Втім, як і з датами виборів Президента - тут теж не все зрозуміло.
Але почнемо все-таки з рішення українського парламенту стосовно очільника Нацбанку.

Причина, за якою Володимир Стельмах викликав гнів більшості депутатів Верховної Ради, - різке, майже в два рази, падіння гривні наприкінці минулого року. Кілька днів раніше прем'єр-міністр країни Юлія Тимошенко звинуватила в цьому не тільки голову Нацбанку України, але і главу держави. "Все це робиться за прямою вказівкою Президента Віктора Ющенка", - заявила вона.

Більш того, на думку прем'єрки, Президент країни свідомо веде Україну до дефолту. Таким чином, стверджує Тимошенко, він намагається зберегти своє президентство на невизначено довгий термін, скасуванням виборів. "Розглядалися різні варіанти. Один з них - довести країну до дефолту, оголосити надзвичайний стан, який Верховна Рада в такій ситуації буде змушена затвердити. Ну а за Конституцією, як відомо, під час надзвичайного стану вибори в країні проводиться не можуть", - заявила днями Тимошенко.

Які реальні причини фінансового та економічного колапсу, в який, немов пробитих айсбергом Титанік, стрімко занурюється Україна, - предмет окремої розмови. Зазначимо лише, що багато експертів на початку 2008-го року пророкували і невпинну інфляцію, і падіння гривні, заздалегідь звинувачували в цьому саме "популістську економічну політику уряду Тимошенко". Але ці звинувачення звучали тоді на тлі зовні сприятливих факторів - насамперед нічим не забезпечених виплат "згорілих" в 1991-му році в Ощадбанку СРСР вкладів громадян України. Вклади виплатили тоді не всі і не всім, але піар-салют був неймовірний. Настільки неймовірний, що тверезі прогнози експертів більшість просто проігнорувала. Навіть Президент і голова Нацбанку промовчали. Проте, в діях Президента і голови Нацбанку, на думку тих самих проігнорованих експертів-економістів, теж було чимало економічних проколів. Але тепер за всі гріхи уряд Тимошенко покарав голову Нацбанку. І вирішив його звільнити. Але не вийшло.

Справа в тому, що звільнити, як і призначити голову Нацбанку за Конституцією країни Верховна Рада може тільки за поданням Президента. Ющенко такого подання у Верховну Раду не надсилав. Отже, і звільнити його за законом неможливо.

Але здається, за законом в Україні живуть лише громадяни дитсадкового віку. "Якщо не можна за Конституцією, то можна ... за Ющенком", - з гумором вирішили в БЮТ.

За Ющенком, це ось як. Просто відмінити попереднє, прийняте ще за президента Кучми рішення Верховної Ради про призначення Володимира Стельмаха головою Нацбанку.

Взагалі, в Україні таке вже було. Було, наприклад, що генеральну прокуратуру очолювали одразу два генпрокурора. Один, якого призначив Ющенко, і другий, якого він перед цим звільнив, а потім, у зв'язку з незаконним звільнення, відновили через суд.

Один, новопризначений, сидів у кабінеті, а інший з допомогою ОМОНу штурмував двері цієї вищої правоохоронної установи.

Взагалі, прецедентів з вільним тлумаченням законів в Україні багато. Наприклад, нашуміла історія зі звільненням судді Конституційного суду Сюзанни Станік. Членом Конституційного суду вона, як і Володимир Стельмах, стала в 2004-му році, ще за Кучми. За законом, у момент затвердження судді Конституційного суду, Президент країни повинен бути в парламенті. Але Леонід Данилович вважав тоді, що в парламенті буде достатньо присутності його подання з особистим підписом. І Станік стала суддею. Так вирішили депутати Верховної Ради, серед яких були і нинішній Президент, і прем'єр, і багато членів нинішнього складу українського парламенту. Більш того, Станік стала навіть заступником голови Конституційного суду. І на цій посаді в травні 2007 року повинна була виступати в якості доповідача на засіданні Конституційного суду, який мав розглядати відповідність законодавству країни указу Президента щодо розпуску парламенту. Невідомо як би склалося це на сьогодні гіпотетичне засідання суду. Однак Станік прямо напередодні засідання указ Президента Ющенка звільнив з посади у зв'язку з порушенням процедури її призначення.

Тепер, коли в Раді вирішувалося питання голови Нацбанку Стельмаха, скористалися аналогічним прийомом - скасували в 2009-му році прийняте в 2004-му рішення. А чому б і ні, якщо це вийшло зі Станік? Але тут є одна проблема, яка, в принципі, може перетворитися у великий скандал.

1 травня 2007 року мені довелося одним з перших брати інтерв'ю у Сюзанни Станік, яка буквально за півгодини до нашої зустрічі дізналася з повідомлень ЗМІ про своє звільнення. На моє запитання про те, як може вплинути цей указ Президента Ющенка на всі попередні рішення Конституційного суду, які приймалися з її участю, Станік відповіла коротко: "Я навіть думати про це не хочу".
А думати є про що. Тому що прецедент з її звільненням за формальною ознакою, є міна уповільненої дії. Адже за участю Станік приймалися досить непрості рішення Конституційного суду. У тому числі й історичне рішення про призначення третього туру виборів Президента країни в 2004-му році, в результаті якого Віктор Ющенко став главою держави. Якщо Станік за версією Ющенка весь цей час займала посаду незаконно, отже, і всі рішення Конституційного суду, прийняті з її участю, так само незаконні.

"Коли в 2004-му році ми приймали рішення про проведення третього туру виборів Президента, ми, звичайно, розуміли, що воно за своєю суттю суперечить Конституції країни, - сказав мені один дуже високопоставлений в той час політик України. - Але тоді ми боялися погромів на вулицях Києва. Ми бачили, що Майдан готовий до рішучих дій. Ми розуміли, що ще трошки і розпочнеться громадянська війна. І єдиним виходом з цієї ситуації було призначення неконституційного третього туру виборів Президента. Нам здавалося, що це невелике порушення закону - єдино правильне рішення. Але потім вийшло, що це стало нормою нашого існування".

У цьому сенсі визначення, який з двох термінів виборів президента є законним, буде важливим іспитом для українських парламентарів. 23 січня - п'ять років з моменту вступу на посаду Президента Ющенка або 27 грудня - 5 років з моменту оголошення підсумків другого туру попередніх виборів, який виграв Янукович?
Справа, звичайно, не в даті, а в тому, який шлях оберуть політичні еліти: підуть на чергове порушення закону або - на принципове дотримання його букви?

Відповідь ми отримаємо тільки наступного тижня. Мабуть, не випадково спікер Верховної Ради Володимир Литвин запросив на чергове засідання парламенту Президента Віктора Ющенка.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах