Головна
 

Европа-Экспресс: Переможців немає, але програла Україна

30 січня 2009, 14:29
0
2

У «газовій війні» програли всі, але особливо Україна. Вона тепер буде платити «європейську» ціну за російський газ із 20-відсотковою знижкою, зберігаючи для Росії ще як мінімум рік фактично 50% знижки на транзит «блакитного» палива до Європи, - пише Володмир Кацман у берлінській російськомовній газеті Европа-Экспресс.

Згідно підсумкової заяви голови Газпрому Олексія Міллера, в першому кварталі 2009 р. на кордоні України "блакитне" паливо буде коштувати близько 360 дол. за 1 тис. кубів. Водночас Формульний підхід до ціноутворення, передбачає зміну вартості газу в залежності від ціни на нафту, яка в останні півроку перманентно падає. Якщо здешевлення нафти досягне свого максимуму, то газ для України може подешевшати аж до 200 доларів за тис. кубометрів. При цьому тариф на транзит російського газу по території країни для Газпрому принаймні рік не змінюватиметься - 1,7 дол за 1 тис. кубів на 100 км, що в кілька разів нижче транзитних тарифів у європейських країнах. Очікується, що надалі ставка транзиту переглядатиметься у бік збільшення.

Втім, члени українського Кабміну воліють цифру - 360 дол за 1 тис. кубометрів при заморожених транзитних тарифах - рівномірно розподілити на цілий рік. "Ціна, яка буде діяти не поквартально, а цілий рік починаючи з 1 січня 2009 р., буде складати 228,8 дол за 1 тис. куб. м", - сказала прем'єр-міністр Юлія Тимошенко після прильоту з Москви.

Але, як вважає директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова Володимир Саприкін, уряду ще доведеться грамотно розподілити збільшення цінового навантаження серед кінцевих споживачів – збільшити одним і зменшити іншим плату за газ. У Кабмін уже надійшов лист з Національної комісії з регулювання електроенергетики, в якому пропонується впродовж 2009 р. підвищити вартість газу для населення на 50%.

Справжню причину того, що сталося "газової" зими 2008-2009 рр.. між Москвою і Києвом, незважаючи на велику кількість коментарів у пресі, назвати досить складно. В Україні, наприклад, говорять про навмисно спровокований конфлікт менеджерами Газпрому. "Судячи з усього, Газпром і не збирався підписувати з Україною якісь договори, - резюмує Саприкін та додає: - Газпром спеціально готувався до цієї війни".

Слова експерта підтверджують опубліковані в українській пресі договори російського монополіста з американськими піарниками, які повинні були висвітлювати "газову війну" у вигідному для Газпрому світлі. Росіяни, однак, заперечують наявність якоїсь змови проти Києва.

"Базову ціну, яка лягла в основу формули розрахунку ціни на газ, була розраховано неправильно, - говорить керівник Центру енергетичних досліджень Костянтин Бородін. - Очевидно, що за основу було взято ціну, найбільш близьку до тієї, яку платить за російський газ Німеччина". Зі слів Бородіна, з "німецької" євроціни, на яку "погодили" Україну, необхідно було відняти витрати на транзит по території Чехії і Словаччини, звідки газ потрапляє до Німеччини, - близько 40 дол.

"Якщо б це врахували до підписання контракту, то базова ціна на газ була б 410 дол, що з 20-відсотковою знижкою для України дорівнювало б не 360, а 320 дол за перший квартал 2009 р.", - підрахував Бородін.

Головним призом у конфлікті повинна була стати газотранспортна система України. Зокрема, про це в розпал війни говорив і сам прем'єр-міністр РФ Володимир Путін, який на одному зі своїх численних брифінгів заявив, що "у приватизації української ГТС немає нічого поганого". Його підтримує нинішня опозиція на чолі з Віктором Януковичем, наводячи як приклад білоруський Белтрансгаз, який через борги був змушений віддати 50% акцій своєї ГТС росіянам і тепер, за словами колишнього прем'єр-міністра України, "живе спокійно і зі стабільними цінами".
Наслідки "газової війни" розуміють не лише в Києві, але й у Москві.

"Постраждали інтереси і України, і Росії, - зазначає президент російського Інституту енергетичної політики Росії Володимир Мілов. - Росія недоотримала в дуже серйозному обсязі доходи не тільки від поставок газу в Україну, але й від європейських газових постачань, які було перервані".

Втрати Москви, за його словами, становили близько 150 млн. дол. за кожний день недопостачань. Це ті гроші, які сьогодні, в умовах падіння експортної виручки, Росії дуже потрібні.

Крім того, на думку Мілова, у газових відносинах між Києвом і Москвою є явний політичний підтекст. "Наприклад, в ту ж Білорусь і в Вірменію газ постачається за незмінно пільговими цінами, і жодних проблем не виникає, а Україну через переговорні труднощі відключали на раз". Я думаю, до таких радикальних заходів вдаватися не можна, - стверджує Мілов. - Постраждали, безумовно, абсолютно усі".
Наслідки конфлікту можуть завдати фатальної шкоди обом країнам. Європейці все серйозніше розглядають інші джерела поставок палива, зокрема, Північну Африку та Близький Схід. Новий імпульс розвитку отримав і газопровідний проект Nabucco, в обхід і Росії, і України. У разі його реалізації з газового балансу двох держав зникнуть 30 млрд. куб. м "блакитного" палива. "Втрату переваги при транзиті газу до Європи Україна просто не переживе", - вважає Бородін.

Тим часом думки промислових споживачів стосовно переможців і переможених в "газовій війні" однозначні. Нова ціна газу, яка зараз звучить у різних заявах, є абсолютно неприпустимою, перш за все для українських хімічних підприємств. Вони будуть змушені в першому кварталі зупинити виробництво, що вплине на десятки тисяч робітників. У Союзі хіміків вважають, що це подорожчання може поставити на межу виживання провідні підприємства українського хімпрому, які забезпечують країні найбільшу валютну виручку.

Аналогічний прогноз впливу газових цін на промисловість і у президентської команди. Богдан Соколовський, уповноважений Президента з питань енергетичної безпеки, говорить про майбутнє 30-відсоткове підвищення вартості газу для українських підприємств. Подорожчання газу призведе до істотного зниження конкурентоспроможності місцевих виробників.

У команді Тимошенко все ж сподіваються, що Київ вийде з бійки на перманентному здешевленні нафти і на формульному принципі ціноутворення, що дозволяє перераховувати вартість "блакитного" палива щоквартально з урахуванням котувань мазуту. У Кабміні України вірять, що в кінці 2009 р. російський газ коштуватиме Україні приблизно в 200 дол. тоді середня вартість за рік буде коливатися в районі 220 дол. "з копійками". Власне, це і проанонсувала Тимошенко після московського рандеву.

Наївно вважати, що Росія байдуже спостерігатиме за здешевленням "чорного золота". Адже, як запевняє президент Союзу хіміків України Олексій Голубов, "метою" газової війни "було прагнення Росії підвищити світові ціни на нафту". Певна логіка в цих словах є. Коли спорожніла транзитна труба, країни з високим ступенем газової залежності спалили не одну сотню тонн мазуту, і, нехай лише на кілька пунктів, але все-таки підняли ціну на нафтопродукти. Тобто тепер очевидно: рецепт того, як вчасно вплинути на вартість нафти, РФ відпрацювала, і газовий кран для Європи закручується не востаннє.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах