Головна
 

ВН: Зміїний вердикт

4 лютого 2009, 10:07
0
6

Україна і Румунія трактують рішення суду ООН як свою перемогу, пише журналіст В'ячеслав Самошкін у сьогоднішньому номері газети Время новостей.

У Палаці миру в Гаазі суддя Розалін Хіггінс вчора оголосила рішення Міжнародного суду ООН щодо позову Румунії проти України, який подано ще в 2004 році. Тяганину викликано територіальною суперечкою між двома країнами. Із 1997 року вони провели 34 раунди переговорів, але рішення так і не знайшли - і румуни звернулися до суду. У підсумку українці не змогли довести, що водний простір навколо українського острова Зміїний в Чорному морі є їх прибережною зоною. "Завдяки географічній конфігурації острів Зміїний не має ніякого впливу на можливе розширення виняткової економічної зони України", - заявила Хіггінс.

Але вердикт був компромісним. 15 міжнародних суддів не задовольнили всі претензії румунів. Мова йде про розмежування континентального шельфу і ексклюзивної економічної зони в Чорному морі в районі острова, де є запаси нафти і газу. "Суд визнав Зміїний островом. І підтвердив, що українська берегова лінія в зоні делімітації у три рази більша, ніж румунська лінія", - сказав прес-секретар МЗС України Василь Кирилич. Він висловив надію, що тепер українсько-румунське співробітництво буде поглиблюватися.

Проблема в тому, що обидві сторони трактують рішення суду як свою перемогу, хоча у випадку України це явна натяжка

Представник Румунії на процесі високопоставлений дипломат Богдан Ауреску у свою чергу заявив, що "лінія розмежування, яку встановлено судом, - це справедлива і коректна, відповідає міжнародному праву". Він уточнив, що міжнародний суд присудив Румунії 9,7 тис. кв. км спірної території, тобто 80%. Обидві сторони вже заявили, що дотримуватимуться Гаазького вердикту.

Перша фаза процесу в Гаазі проходила у формі обміну документами, а у вересні 2008 року відбулося усне заслуховування сторін. Учорашній вердикт є остаточним і оскарженню не підлягає. Біля Зміїного, на площі у 12 тис. кв. км морського шельфу, виявлено приблизно 100 млрд кубометрів газу і 10 млн т нафти. За оцінкою румунських фахівців, така кількість забезпечила б енергетичну незалежність Румунії протягом 20 років. Зміїний знаходиться всього у 20 морських милях від румунського берега. За легендою, на ньому було поховано давньогрецького героя Ахіллеса.

Україна отримала Зміїний у спадщину від Радянського Союзу і називає його "справжнім", тобто населеним островом. Виходячи з цього, українці мали намір заволодіти всіма знайденими там морськими природними багатствами. Румуни ж звертали увагу на те, що насправді острів являє собою кам'яну скелю без джерел питної води і рослинності, а в радянський час там були тільки маяк та радарна станція. Цей довід давав румунам право теж користуватися запасами надр. Суд в Гаазі підтвердив за ними це право. Проблема в тому, що обидві сторони трактують рішення суду як свою перемогу, хоча у випадку України це явна натяжка.

Учора румунські ЗМІ повідомили, що державна компанія Ромгаз збирається займатися розробками газового родовища в Чорному морі разом із російською приватною компанією ЛУКОЙЛ

За минулі роки для зміцнення української аргументації за вказівкою Президента Віктора Ющенка на Зміїному побудували готель, банк, посадили дерева. Ці "новоутворення" виникли вже в ході судового процесу, що і врахували в Гаазі, коли не визнали острів як точку відліку в якості українського узбережжя. "Це важливий успіх румунської дипломатії, причому в той критичний момент, коли загострилися проблеми, які пов'язано з енергетикою, - заявив ВН румунський політолог Еміль Хурезяну. - Хоча ще треба подивитися, наскільки виправдаються наші надії стосовно морських вуглеводневих запасів". Учора румунські ЗМІ повідомили, що державна компанія Ромгаз збирається займатися розробками газового родовища в Чорному морі разом із російською приватною компанією ЛУКОЙЛ.

На цю ж тему Румунія в минулому сперечалася з Радянським Союзом. Хоча переговори 1967-1987 років закінчилися безрезультатно, румунські фахівці зазначають, що територіальні претензії Радянського Союзу були "у два рази меншими, ніж апетити України". Варто зазначити, що Румунія не ставить питання про належність власне самого острова, хоча до 1948 року він належав їй, а до складу СРСР було включено без достатньої юридичної підстави. В умовах того післявоєнного часу Бухаресту нічого не залишалося, як визнати в протоколі від лютого 1948 року це як доконаний факт. "Будемо менше їсти чорної ікри", - тільки й міг сказати тоді глава румунської делегації прем'єр Петру Гроза ...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах