Головна
 

Lenta.Ru: Острів. Просто острів

5 лютого 2009, 10:54
0
5

Україна програла територіальний спір Румунії, про це пише Михайло Тищенко в російському он-лайн виданні Lenta.Ru

3 лютого в Гаазі завершилася суперечка навколо чорноморського острова Зміїний, яку протягом кількох років вели Україна і Румунія. По суті, суперечка точилася довкола розподілу континентального шельфу, нафтогазових родовищ, які відкрили у цьому районі. І цей спір Україна фактично програла. Їй вдалося, щоправда, затвердити свої права на сам острів (і підтвердити його статус острова, який Румунія оскаржувала). Однак значна частина запасів газу і нафти відійшла Румунії.

Міжнародний суд ООН повинен був вирішити, яким чином слід провести морський кордон, щоб розділити виняткові економічні зони Румунії та України. Гостроту спору додавала та обставина, що неподалік острова Зміїний було виявлено родовища вуглеводнів (за деякими даними, близько 100 мільярдів кубометрів газу і десяти мільйонів тонн нафти). Для обох країн ці ресурси були б, м'яко кажучи, не зайвими. У Румунії, наприклад, підрахували, що ці запаси забезпечили б країні 20 років енергетичної незалежності від Росії.

Очікувалося, що суд ухвалить компромісне рішення. Так і вийшло. За духом вердикт дійсно вийшов компромісним, море поділили "по-братськи". Однак по суті Україна програла: передбачуваний кордон, який визначила українська сторона, суд істотно посунув на користь Румунії. Тепер в Києві запитують, чи варто було взагалі вплутуватися у судовий розгляд, за підсумками якого Україна фактично втратила права на значну частину перспективної території. А супротивники Президента Віктора Ющенка вимагають терміново залучити його до відповідальності - "за порушення територіальної цілісності країни і зраду батьківщині".

По-братськи

Румунія почала обігравати Україну ще до того, як суд приступив до питання про розмежувальні лінії. Для початку потрібно визначити довжину берегової лінії кожної з держав, в залежності від цього були б визначені їх виняткові економічні зони і права на континентальний шельф. Румунія оцінила довжину своєї берегової лінії в 269,6 кілометра. Україна представила відразу кілька оцінок (кожна з них виявилася менше тієї, яку зробили в Бухаресті). Суд у підсумку скорегував підрахунки Румунії всього на два десятки кілометрів (на думку суду, довжина румунського узбережжя становить 248 кілометрів).

Для України аналогічний спір закінчився набагато менш вдало. Довжину української берегової лінії (точніше тієї її ділянки, яка впливає на вирішення цього територіального спору) в Києві оцінили в 1058 кілометрів. У Бухаресті, в свою чергу, вирішили, що вона більш ніж в два (!) рази коротша (усього 388 кілометрів). У Румунії, зокрема, пропонували взагалі не враховувати частину узбережжя від Дністровського лиману до кримського мису Тарханкут, заявляючи, що на даний спір про розділ морських територій вона не впливає. У підсумку суд все ж таки "залишив" Україні основну частину її узбережжя (вирішив не враховувати тільки узбережжя Каркінітської затоки). Однак довжина берегової лінії скоротилася (у порівнянні з оцінками Києва) більш ніж на 300 кілометрів (до 705 кілометрів).

У суперечці про острів Зміїний Україні також не дуже пощастило. Київ фактично намагався довести, що цей об'єкт слід розглядати як елемент берегової лінії, який має виключну економічну зону і який необхідно враховувати при проведенні розмежувальних лінії. У Бухаресті наполягали, що Зміїний зовсім не острів, а "скеля, непридатна для проживання та господарської діяльності" та не грає жодної ролі при визначенні кордону. Основну частину українських претензій суд відхилив: у рішенні зазначається, що в судовій практиці дійсно зустрічалися випадки, коли прибережні острови розглядалися як частина берегової лінії. Однак поширювати цю практику на Зміїний, який знаходиться більш ніж в 30 кілометрах від узбережжя, судді відмовилися.



Успіхом для української сторони можна вважати той факт, що суд не заперечив українську приналежність острова (втім, Румунія останнім часом на Зміїний фактично і не претендувала). І не заперечував його "острівний" статус. Ну і залишив Зміїному 12-мильне територіальне море (водний пояс навколо острова, на який поширюється суверенітет України).

Якби Києву вдалося наполягти на своєму, як зазначає українська газета Дело, Україні відійшла б частину континентального шельфу в 40 кілометрах на південь від острова, а не в 12 милях (12 морських миль - приблизно 22 кілометри). Саме на цій території, як зазначає видання, за даними сейсмологічної розвідки знаходяться поклади нафти і газу. А ось в межах територіального моря Зміїного, як пише газета, розвідка не проводилася.

Суд відмовився вважати Зміїний точкою відліку при проведенні розмежувальної лінії . Це особливо ображає України, оскільки спірну точку з румунської сторони (а саме Сулінську дамбу, яка, якщо її враховувати при розділі морської території, дає Румунії більший доступ до шельфу) суд прийняв. Під час судового розгляду українська сторона саме висловлювала невдоволення тим, що румуни хочуть використати в розрахунках штучний об'єкт (дамбу), а природний об'єкт (острів Зміїний) ігнорують.

Як зазначає КоммерсантЪ-Україна, суд тільки в одному секторі (на південний захід від Зміїного) суттєво відійшов від тієї лінії розділу, яку запропонувала румунська сторона. Морські простори були поділені у співвідношенні 2,1:1 на користь України (хоча співвідношення берегових ліній виглядає як 2,8:1). У підсумку виявилося, що Румунія, як пише газета, отримала 79,34 відсотка спірних територій чорноморського шельфу.

Все по плану?

Українська влада спробувала зробити вигляд, що рішенням вона задоволена і все пройшло так, як і було задумано. МЗС заявило, що це рішення "істотно посилює позицію України" (у МЗС також раділи , що Зміїний визнали островом). Оптимістичну ноту підхопив президентський секретаріат. Заступник голови секретаріату Андрій Гончарук заявив, що "на стороні України залишились практично всі розвідані газові родовища".

Водночас, за інформацією Комерсант-Україна, Румунія, зокрема, отримала 90 відсотків нафтогазового родовища на геологічній структурі Олімпійська (в 40 кілометрах на південь від острова Зміїний). Раніше там вела розвідку держкомпанія Чорноморнафтогаз, однак через протести румунської сторони роботи довелося зупинити.

У Бухаресті радіють перемозі і підраховують очікувані дивіденди. Представники румунського керівництва заявили, що намагатимуться приступити до розробки родовищ якомога швидше. Роботами, за інформацією ЗМІ, може зайнятися державна компанія Romgaz разом з російською Лукойл.

Острів Зміїний знаходиться в 35 кілометрах від узбережжя. До Другої світової війни він належав Румунії, потім перейшов до Радянського Союзу, а після розпаду СРСР дістався Україні. У радянські часи там була прикордонна застава. Українська влада, на тлі суперечки з Румунією про статус Зміїного (острів це чи скеля), активно забудовувала і заселяла його. У 2007 році житловий комплекс, розташований на Зміїному, отримав офіційний статус селища, адміністративно він входить до складу Кілійського району Одеської області.

Україна, звичайно, не обділили. Рішення суду дозволить їй, як і Румунії, почати розвідку і експлуатацію енергоресурсів на своїй ділянці. Щоправда, на це будуть потрібні значні кошти, мільярди доларів. Україна, яка має труднощі навіть при виконанні бюджету на 2009 рік, таких грошей, очевидно, немає. Можна, звісно, залучити іноземного інвестора. Однак зробити це і зібрати потрібну суму, як вважає українська газета Версии.com, Україні буде набагато складніше, ніж Румунії. "Хоча б тому, що порядку в ній (Румунії) більше", - пише видання.

На керівництво України, перш за все, на Президента (який відповідає за зовнішню політику) і на МЗС, вже обрушився шквал критики за невигідне для країни рішення суду. У перших рядах опинилися комуністи: їх лідер Петро Симоненко заявив, що прокуратура повинна негайно порушити справу про державну зраду "у зв'язку з фактичною втратою України значної частини стратегічної, економічної території і морського шельфу". Причиною поразки в суді Симоненко назвав "злочинні дії МЗС" і "політичну неспроможність Ющенка".

Соратник Симоненка Євген Царьков, у свою чергу, заявив, що Ющенко свідомо пішов на поступки Румунії. За цією версією (яку також висловлювали деякі політологи) українське керівництво пішло на невигідний для себе судовий процес, розраховуючи, що в обмін Бухарест допоможе Україні вступити в НАТО. "Коли українська влада погоджувалася на розгляд справи, вона сподівалася на те, що Румунія виступить лобістом України, - вважає політолог Євген Мінченко. - Однак тема НАТО знята на невизначений термін, а ось шматок української території вже віддали".

В Україні вже лунають заклики не визнавати і не виконувати рішення Гаазького суду. Щоправда, зайняти таку позицію республіка, очевидно, зможе тільки після зміни влади: нинішнє керівництво стверджує, що вердиктом задоволено і оскаржувати його не збирається. Для того, щоб принципи розділу морського простору, встановлені судом, вступили в силу, Україна і Румунія повинні підписати відповідні угоди. Як очікується, це може статися вже наприкінці лютого.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах