Головна
 

ВН: Кредитна передісторія

9 лютого 2009, 10:50
0
3

Юлію Тимошенко звинувачують у переговорах з Москвою про багатомільярдну позику, про це пише Олексій Гривач в російському он-лайн виданні Время новостей

У Києві черговий гучний скандал, пов'язаний з російсько-українськими газовими домовленостями. У п'ятницю пізно ввечері в ефірі телеканалу Інтер уповноважений президента України з питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський звинуватив уряд у веденні таємних переговорів з Москвою про надання кредиту в розмірі "до 5 млрд дол" на покриття дефіциту бюджету країни в 2009 році. Одразу після цього на сайті інтернет-газети Українська правда було опубліковано текст технічного завдання робочої делегації уряду для переговорів у Москві 4-6 лютого, яке, зокрема, передбачає розгляд питання про ратифікацію "нульового варіанту" угоди між Росією та Україною. Цей документ повинен врегулювати питання прав власності колишнього СРСР (відмова Києва та інших колишніх учасників Радянського Союзу від домагань на неї). Крім того, за даними українських ЗМІ, Кремль і Білий дім висунули ще ряд політичних умов надання кредиту. А саме - рішення спірних питань з російською власністю в Україні та визнання Києвом як держборгу заборгованості українських підприємств перед Зовнішекономбанком СРСР.

Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, яка в п'ятницю вирушила до Німеччини для участі у Мюнхенській конференції з безпеки, визнала факт звернення до Росії за кредитом. Однак наголосила, що це лише одна з можливостей, оскільки листи з проханням розглянути можливість виділення держпозики кабінет міністрів України направив не тільки Росії, але і Китаю, Євросоюзу, США, Японії та ряду інших держав. "Це речі (публікація інформації про переговори. - Ред.), Які не спрямовані на економічну та політичну стабільність, а направлені на деструктив", - заявила прем'єр. Тим не менше ймовірність того, що в рамках газових домовленостей, досягнутих у Москві 19 - 20 січня, пані Тимошенко обговорювала перспективи надання фінансової допомоги від Росії, висока.

Нагадаємо, що після підписання документів на постачання газу в Україну Володимир Путін, зокрема, заявив: "Я хочу ще сказати, що зі свого боку, ми, звичайно, будемо робити все, щоб Україну підтримати. У сьогоднішніх складних економічних і фінансових умовах нам є про що поговорити, маючи на увазі досить високий рівень кооперації між нашими економіками. Сьогоднішнє рішення розблокує ряд інших питань у сфері економічної діяльності. Розвиваючи кооперацію, підвищуючи взаємодію, нам легше буде проходити через досить складний період турбулентності у світовій економіці і світових фінансах". Хоча очевидно, що подальший розвиток ситуації буде також широко висвітлюватися київськими "доброзичливцями" українського прем'єра.

Той же Богдан Соколовський є головним спікером в команді українського президента з газових питань і найбільш затятим критиком пакету угод, які Газпром і Нафтогаз підписали в кінці січня. Хоча домовленості поки виконуються. Минулої п'ятниці український концерн відрапортував, що вчасно і в повному обсязі розрахувався з Газпромом за взятий у січні газ (сума проводки, згідно з недавнім заявами Юлії Тимошенко, склала трохи більше 200 млн дол.) Представник російського газового монополіста підтвердив, що гроші отримані згідно з підписаним контрактом.

У той самий час ситуація в економіці і бюджеті України така, що без серйозних зовнішніх запозичень держава не зможе виконувати свої зобов'язання, а Нафтогаз - здійснювати оплату чітко за графіком. Адже в січні Україна імпортувала газ тільки 10 днів з 30, а вже в лютому сума, яку доведеться сплатити, може зрости втричі. Засідання ради національної безпеки і оборони України, присвячене фінансовому плану Нафтогазу, в п'ятницю знову було перенесено через від'їзд прем'єра в Мюнхен. Президентська команда, у тому числі пан Соколовський, відкрито говорить, що збирається дізнатися в уряду, як він буде покривати дефіцит бюджету Нафтогазу, який, за даними секретаріату Ющенка, складає "десятки мільярдів гривень". Чергова дата розгляду фінплану нафтогазового держконцерну в РНБО - 10 лютого.

Генсек Енергетичної хартії відхрестився від російсько-українського газового конфлікту. Криза між Україною і Російською Федерацією дала привід для коментарів щодо договору до Енергетичної хартії, його функціонування та доцільності для підтримки енергетичної безпеки, йдеться в комюніке, поширеному в п'ятницю в Брюсселі від імені генерального секретаря Енергетичної хартії Андре Мерньє. "Варто зазначити, що перебої з поставками газу відбулися, незважаючи на конкретні положення договору, які покликані запобігати порушенню транзиту. У той самий час припинення поставок газу стало порушенням умов двосторонніх угод між безпосередньо втягнутими державами та енергетичними компаніями - домовленостей, які були укладені менш ніж за три місяці до кризи, - говориться в документі. - Виходячи з того, що було, можна зробити висновок, що угоди, які б вони не були, чи багатосторонні чи двосторонні, можуть функціонувати, тільки якщо вони підкріплені політичною волею".

Коментуючи думку російського керівництва в особі президента Дмитра Медведєва і Володимира Путіна про те, що договір не спрацював у вирішенні цього спору, генсек Енергетичної хартії заявив: "Тільки держави-члени мають право ініціювати процедуру, передбачену в договорі для вирішення спорів. у даному випадку жодна з держав-членів, зачеплена кризою, не вдалася до процедури вирішення спорів. Договір, якому майже 15 років, ніколи не мав на меті вирішення негайних надзвичайних ситуацій. Таким чином, не варто очікувати, що угода дасть рішення, для яких вона не призначена в тому форматі, який визначили "батьки-засновники" і якого воліють дотримуватися держави-члени на сьогоднішній день". Росія формально не є членом, оскільки не ратифікувала Договір до Енергетичної хартії, а Україна, очевидно, не була зацікавлена в розгляді питання про безперервність транзиту. Москва в розпал кризи зібрала в Кремлі форум постачальників, транзитерів і покупців газу, на якому висунула ідею про розробку нового механізму контролю за виконанням зобов'язань сторін при поставках і транзиті енергоносіїв. Секретаріат Енергетичної хартії у свою чергу пропонує свою участь "у ролі нейтрального гравця, визнаного всіма сторонами" на базі двох підходів, йдеться в комюніке. Перший - "це створення груп інспекторів, схвалених усіма сторонами завдяки їх об'єктивності та політичній нейтральності, а також в силу їх методів роботи. Альтернативної є система інспектування за запитом, коли кожна сторона готова приймати інспекторів інших зацікавлених сторін. В обох випадках ключовими є методи роботи: склад інспекційних груп, визначення об'єктів інспектування, терміни інспектування, квоти і т. ін.", - наголошується в заяві секретаріату.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах