Головна
 

НГ: Крапку в суперечці ще не поставлено

16 лютого 2009, 00:08
0
4

Підсумки та наслідки чергового російсько-українського газового протистояння невтішні для обох країн. Остаточно підірвано довіру до Росії як надійного постачальника газу в Європу, а до України - як до надійного транзитного гравця. Обидві країни вже понесли серйозні фінансові втрати. За приблизними оцінками, Газпром через припинення поставок газу недоотримав близько 2 млрд. дол. І варто очікувати ще більших втрат. Постраждалі країни Євросоюзу почали подавати позови з вимогами компенсацій від Газпрому за непоставлений газ. 23 січня Болгарія запропонувала відшкодувати їй втрати, викликані зупинкою транзиту газу через Україну і недоотриманням палива в розмірі 500 млн. болгарських левів (близько 255,6 млн. євро). Відомо, що російський газовий монополіст погодився покрити втрати Болгарії в досудовому порядку, пише Независимая газета.

Також з наміром подати позов виступила Греція. Навіть давній партнер Газпрому - німецька компанія Е.ОН Рургаз заявила про готовність звернутися до суду з претензіями. Втрати поніс і бюджет РФ. Згідно зі статистикою, падіння видобутку газу в Росії в січні 2009 року становило 7,1 млрд. куб. м газу. Відповідно різке зниження експорту сировини не могло не вплинути на митні збори, щоправда, остаточних даних за перший місяць 2009 року поки що немає.

Проблеми виникли й у Києва. По-перше, прямі фінансові втрати пов'язані насамперед з припиненням транзиту російського газу. По-друге, значно зросла ціна на газ, якщо порівнювати її з тими цифрами, які звучали наприкінці грудня 2008 року. Уже відомо, що тарифи на газ для промисловості в 2009 році зростуть на 30%. Від замерзання населення, а також від повної зупинки промислових підприємств Україну врятували рекордні запаси газу у сховищах, закачаного в 2008 році, а також оперативна і злагоджена робота газотранспортників, яким вдалося у стислі терміни організувати прокачування газу з заходу країни в південно-східні області. 

Примітно, що керівництво Євросоюзу вперше вирішило відмовитися від однозначної підтримки кого-небудь з учасників конфлікту. Це означає, що європейські чиновники не мають надії домогтися згоди між Москвою і Києвом дипломатичним шляхом. Нинішній конфлікт став останньою краплею для ЄС. Тепер у Брюсселя є всі підстави прокладати маршрути експорту газу не тільки в обхід Росії, а й України. Адже головний альтернативний проект Nabucco обходить і українську ГТС, що в подальшому загрожує їй втратою статусу головного транзитера газу до Європи. 27-28 січня в Будапешті відбулася представницька конференція, присвячена пошукам фінансування даного газопроводу. І хоча основним акціонерам проекту не вдалося заручитися фінансовою підтримкою ЄС, тим не менш єврокомісар з питань енергетики Андріс Пієбалгс не виключив можливості надання кредитів або гарантій на будівництво з боку Євросоюзу. 

Незважаючи на таку пасивну позицію, Брюсселю все ж таки вдалося запобігти поновлення конфлікту вже після підписання договору між Юлією Тимошенко та Володимиром Путіним. Президент України Віктор Ющенко всерйоз мав намір провести засідання Ради національної безпеки, де планував розірвати угоду з Росією з огляду на її невідповідність національним інтересам України. Але після візиту до ЄС і переговорів з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу Ющенко відмовився від своїх планів. І все ж Радбез він провів – минулого тижня, і в черговий раз вказав Тимошенко на те, що вона не мала права підписувати угоди з Москвою.

Самі угоди між ВАТ Газпром і НАК Нафтогаз України, підписані 19 січня 2008 року, можна розцінювати як прорив у російсько-українських відносинах. Вперше і для розрахунків ціни на газ, і для транзиту сировини через Україну застосовуються прозорі формули. Безпрецедентний також десятирічний термін дії угоди, що також є об'єктом критики Президента України. Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій, вважає, що застосування формули в питанні ціноутворення на газ для України і для транзиту російського газу означає, що енергетична сфера перестає бути політичною та ідеологічною, як це було раніше в російсько-українських відносинах. 

Але водночас більш детальний аналіз досягнутих домовленостей свідчить про комплекс проблем, які можуть проявитися вже в цьому році. Частина з них належить до внутрішньополітичної та економічної ситуації України. Володимир Горбач, аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва, вважає, що Юлія Тимошенко пішла на серйозні поступки Росії, відштовхуючись від внутрішньополітичних завдань. Вона поступилася Москві в питанні ціни транзиту і закупівельної ціни на газ в обмін на усунення зі схеми основного спонсора своїх політичних опонентів Дмитра Фірташа. 

Дійсно, у фахівців і опонентів українського прем'єра викликає багато питань розмір базової ціни на газ, яка, згідно з формулою, дорівнює 450 дол. за 1 тис. куб. м газу. Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що питання з базовою ціною, імовірніше за все, було вирішено політично, виходячи із заяв Дмитра Медведєва, відразу після початку конфлікту з Україною. У реальності настільки висока ціна на газ спостерігалася лише при продажу сировини Німеччини та інших центральноєвропейських країнах після досягнення піку ціни на нафту в 2008 році. «Але навіть якщо брати подібний рівень ціни на газ для України, важливо враховувати менше транспортне плече доставки, що дає базову ціну 360 доларів за тисячу кубічних метрів або навіть менше», - підсумовує експерт. 

Але російсько-українські домовленості також мають серйозні ризики для постачань газу Україні і його транзиту в ЄС через загрозу банкрутства НАК Нафтогаз України. Проблема полягає в деталях плати за поставлену сировину. В угоді передбачені вкрай жорсткі терміни помісячної оплати. Так, НАК має до 7-го числа кожного місяця сплатити 100% за поставлений у попередньому місяці газ. У разі зриву даного порядку компанії переходять на повну передоплату. З огляду на складне фінансове становище Нафтогазу, труднощі зі збором коштів за поставлений газ населенню і підприємствам, а також дефіцит бюджету України, існує реальна небезпека зриву порядку оплати. Ускладнює ці умови ще й те, що 25% внутрішнього ринку, згідно з домовленостями прем'єрів, має зайняти донька російської компанії Газпромзбут-Україна, що традиційно віддає перевагу працювати з найбільшими промисловими підприємствами України. Перехід же на повну передоплату практично гарантовано означає банкрутство Нафтогазу. Це, в свою чергу, означає, що система транзиту газу через Україну в ЄС, яка базується на домовленостях, валиться і виникає реальна загроза чергового зриву поставок сировини в Європу.

Це найпесимістичніший сценарій розвитку ситуації, але, на жаль, досить ймовірний. У разі його реалізації постане питання про оптимальний статус української газотранспортної системи, при якому можна забезпечити стабільність поставок у довгостроковій перспективі. На сьогодні вже існує ряд пропозицій щодо створення міжнародного консорціуму за участю найбільших енергетичних компаній Німеччини, Франції та Росії. Передбачається, що українська ГТС може бути передана в довгострокову оренду такого консорціуму, який буде ним управляти, а також забезпечувати його безперебійну роботу. Але всі ці пропозиції носять віртуальний характер, тому що ніяких офіційних переговорів з цього питання не ведеться. Більш того, у керівництва України немає однозначної думки з приводу перспектив створення подібного консорціуму. Якщо Президент Ющенко не виключає такого варіанту, то прем'єр-міністр Тимошенко категорично виступає проти будь-якої передачі контролю над ГТС іноземним компаніям. 

Правда, настільки жорстка позиція глави уряду виглядає дивно після того, як її підпис з'явився під десятирічним договором про постачання газу Україні, який може найближчим часом призвести Нафтогаз до банкрутства. 

При оцінці газових угод між Москвою і Києвом також не можна не враховувати їх впливу на двосторонні відносини сусідів. Перехід на ринкові ціни на газ для України означає, що перегляду підлягає увесь інший спектр російсько-українських відносин. Питання перебування ЧФ РФ в Севастополі, делімітації кордону, проблема власності колишнього СРСР. Всі ці двосторонні проблеми не вирішувалися роками в умовах пільгових цін на газ. Українські експерти прогнозують, що в нових умовах домовитися буде ще важче.


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах