Головна
 

The Guardian: Не забувайте Україну

24 лютого 2009, 09:00
0
2

Хай газова суперечка й позаду, та Київ потребує допомоги Заходу, щоб не покладатися тільки на одну Росію, - пише Адам Гаґ у британській The Guardian.

Погляд Заходу рідко спиняється на Україні – хіба що під час криз, як-от Помаранчева революція або щорічний ґвалт з Росією за ціну на газ. Якби Центр зовнішньої політики (FPC) провів минулого року зустріч із приводу політики енергетичної безпеки в Україні, то суперечка, можливо, не розгорнулась би настільки. Але все змінилося новорічної днини, коли Росія вирішила перекрити газові поставки в Україну, змусивши жителів Східної Європи не на жарт занепокоїтися й мерзнути за мінусових температур.

Чимало слушно звернули увагу на ціну суперечки для людей, та водночас нам слід осягнути мотиви за її лаштунками. Мало хто повірив, що то був просто комерційний спір між двома газовими компаніями, які не могли узгодити ціну поставок на наступний рік. Українці та росіяни, схоже, спочатку домовилися підняти ціну зі 175 до 235 доларів за тисячу кубометрів газу, але Газпром змінив пропозицію, наполягаючи на 418 доларах. Бажання брати з українських споживачів плату, близьку до ринкового рівня в інших європейських країнах, – така комерційна мета цілком зрозуміла, та все ж є чіткі здогади про політизованість переговорів. Російський державний контроль над "Газпромом" і те, що президент Росії є колишнім головою концерну, не полегшують справ.

При тому, що тривале внутрішнє напруження в Україні могло зіграти свою роль в ускладненні переговорів, ясно також і те, що російський уряд використовував контроль над газовими поставками у відповідь на рішення уряду України взяти стратегічний поворот на Захід. А тепер події знову пішли напереверт. Чому Москва вирішила запропонувати 5-мільярдний кредит Україні всього кілька тижнів після укладення нової газової угоди? Відповідь, імовірно, у колишній революційній соратниці Президента Віктора Ющенка – Прем’єр-міністрі Юлії Тимошенко, на яку росіяни, здається, роблять дедалі вищі ставки.

Що росіяни прагнуть надати фінансову підтримку традиційно прозахідній Тимошенко, а не своєму давньому протеже Віктору Януковичу – це наводить на одне питання. Вони в ній бачать потенційну союзницю Кремля на тривалу перспективу чи це таємна стратегія обох: і прем’єр-міністра, і росіян? І навпаки, відносини з Ющенком, який намагається вести Україну до членства в ЄС і в НАТО, залишаються зразково крижаними.

Що росіяни прагнуть надати фінансову підтримку традиційно прозахідній Тимошенко, а не своєму давньому протеже Віктору Януковичу – це наводить на одне питання. Вони в ній бачать потенційну союзницю Кремля на тривалу перспективу чи це таємна стратегія обох: і прем’єр-міністра, і росіян?

За інформацією The Financial Times, топонім Україна означає "на краю". І таки-так: це саме там, де в геополітичному просторі розташована Україна – на політичному та енергетичному перехресті між Європою та Росією. І щоб правильно розуміти українську політику, треба розглядати її через призму не правих – лівих, а просхідних – прозахідних.

Попереду дві важливі події, які мало хто помітить на Заході, але які можуть істотно вплинути на майбутню стратегічну спрямованість України. Перша – це нарада в МВФ, на якій фонд вирішить, чи призупиняти надання Україні кредиту загальним обсягом 16,4 мільярди доларів. Друга подія відбудеться, коли Тимошенко знову полетить у Москву на зустріч із тамтешнім своїм колегою й обговорюватиме політичні аспекти угоди між країнами.

Ці події матимуть величезний вплив на економіку України й, можливо, на газові ціни в Європі. І ось питання для тих, хто робить політику на Заході: як нам на все це реагувати?

Незважаючи на теплі слова підтримки під час Помаранчевої революції, Захід так і не зробив достатньо, щоб посприяти тим в Україні, хто просував перехід до європейськи спрямованої ліберальної демократії та ринкової економіки.

Найближчим часом Україна ще глибше зануриться в економічну кризу – The Economist прогнозує, що її ВВП, який стрімко зростав у минулі 5 років, може в 2009-му скоротитися на 6%. Довгострокові прогнози кращі, проте нічого не можна гарантувати. Одна з причин, чому МВФ вагається щодо наступного кредитного траншу, – це тому, що уряд не спромігся представити в парламенті бездефіцитний бюджет. Незважаючи на теплі слова підтримки під час Помаранчевої революції, Захід так і не зробив достатньо, щоб посприяти тим в Україні, хто просував перехід до європейськи спрямованої ліберальної демократії та ринкової економіки. Без значної підтримки з Заходу чи МВФ у цей критичний час Україна може залишитися без вибору й змушена буде прийняти угоду з Росією, деталі якої досі неясні, але яка посилить роль Москви у Києві. Виклик для ЄС та МВФ у тому, чи говоритимуть вони в один голос.

Недавнє повідомлення Комітету Європейського Союзу при Палаті лордів містило такий підсумок: "Досі розвиткові відносин ЄС та України приділялася недостатня увага. Держави – члени ЄС повинні докласти більше зусиль, аби сприяти культурним, освітнім та іншим зв’язкам, які росіяни не сприймали б загрозливими. Перспективі членства в ЄС треба надати більше заохочення та змісту".

"Досі розвиткові відносин ЄС та України приділялася недостатня увага. Держави – члени ЄС повинні докласти більше зусиль, аби сприяти культурним, освітнім та іншим зв’язкам, які росіяни не сприймали б загрозливими. Перспективі членства в ЄС треба надати більше заохочення та змісту".

Це в економічних інтересах кожного – не допустити, щоб Україна покладалася на суто одну якусь країну. А тому їй знадобляться партнери, які забезпечать підтримку в інтересах української економіки, аби та не поверталася до уповання лише на Росію.

Із таким розкладом ми можемо переконати Україну взятися за свої внутрішні виклики: приборкати корупцію, вдосконалити політичну культуру та реформувати енергетичний сектор – так, щоб країна стала приваблива для інвестицій, була сумісною із з іншими моделями розвитку ЄС і модернізувала інфраструктуру. Що б запобігало втратам, які можуть впливати на інші країни Євросоюзу.

Україна мусить зробити набагато більше в плані реформ, але їй вдасться це тільки тоді, коли ми надаватимемо їй активнішу підтримку – фінансову, технологічну, а також дипломатичну, яка їй так потрібна для збереження політичної незалежності.

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах