Головна
 

The Independent: Держава на межі банкрутства

4 березня 2009, 09:36
0
10

Україна у такій глибокій халепі, що очікується – цього тижня їй перекриють поставки газу за несплату, пише Мері Дежевські з Києва, - пише Мері Дежевські в британській The Independent.

Якщо Сполучені Штати почали чхати, то банки старої Європи сильно застудилися, а економіки нової Європи – міні-тигри – одна за одною злягли від жорстокого приступу грипу. Проте так званим державам-сусідам на схід від кордонів ЄС, передусім Україні, загрожує пневмонія – і прогноз експертів невтішний.

Міжнародні фінансисти скажуть упівголоса, що на практиці Україна вже зараз банкрут. Їм не подобається це слово на букву "Д", дефолт, хоча воно в них однозначно на думці. Українським офіційним особам слово подобається ще менше, від нього ж відгонить так само, як від національного приниження. Але табу днями було порушено, коли директор Європейського департаменту МВФ Марек Бєлка, за повідомленнями української преси, заперечив перспективу дефолту. Що, на думку багатьох українців, тільки підкреслило її реальність.

День "Д" – майже в кожному сенсі – може настати вже наступної суботи, коли Україна повинна зробити черговий платіж за поставки російського газу згідно з угодою, з такими труднощами укладеною в січні.

День "Д" – майже в кожному сенсі – може настати вже наступної суботи, коли Україна повинна зробити черговий платіж за поставки російського газу згідно з угодою, з такими труднощами укладеною в січні. За похмурими прогнозами, Київ не буде в змозі заплатити й спровокує нове перекриття. Навіть якщо цей частковий судний день вдасться відвернути, то все одно залишається квітень – коли теплі весняні деньки майорітимуть усе ще на обрії.

Хоча наразі невблаганний фатум ще не наблизився до української столиці Києва. Високі фінанси – це не те, що боляче вдарило на середнього жителя; поки що. Магазини й ресторани, можливо, не повні по вінця, але й не пустельні. Елегантні фасади міста виглядають краще доглянутими, ніж коли я була тут востаннє, менш ніж два роки тому. І будь-яка потенційна паливна проблема точно не поширюється на бензин. Пробки ще довші, а машини ще дорожчі, і королями серед них позашляховики.

У Києві де-не-де відбулися невеликі протести, але вони аж ніяк не нагадують хвилі невимовного невдоволення, що сколихнули країну в 2004-му. І аж ніяк не можуть становити серйозної загрози нестабільному уряду – принаймні не більше, ніж становлять загрозу уряду самі непримиренні лідери.

Півдюжини добре ізольованих наметів – температура досі опускається до -8 уночі – розбито поряд із зимовою ковзанкою на краю Майдану Незалежності. Залиті потоками світла з колосального монумента Україна, вони обмальовані гаслами "Геть усіх!" На стязі, що теліпається між ними, читаємо: "Ні корупції та зловживанню владою".

Табір у такому вигляді, як є, представляє жалюгідні пережитки славних днів чотирирічної давності. Народний гнів, може здатися, мусить пройти якийсь шлях до точки закипання. Кияни на відміну від своєї менш удачливої провінційної рідні досі проживають гроші, позичені у кращі часи.

Однак позичання – це та сфера, де Україна, подібно до багатьох своїх сусідів, провалилася. І все ж важко хоча б трохи не поспівчувати. Як і в "новій Європі", повальну більшість кредитів (80%) набрала не держава, а окремі індивіди, заохочені ентузіазмом іноземних банків, що бачили тільки високі показники зростання й низькі ризики. І вони, як їм здавалося, перестраховувалися, охочіше позичаючи у власних валютах замість місцевої, курс якої швидко зростав. Як змінився клімат!

Незахищеність, зокрема, австрійських банків, до явища, яке ще донедавна вважалося "Східною обіцянкою", настільки велика, що – як дехто побоюється – може дестабілізувати досі міцний фінансовий сектор країни. Менші, приватні банки в Україні, хоч про це й мало говорили, в біді ще з грудня. Я приїздила в Київ на третій щорічний Форум Європа – Україна, що звів докупи чиновників, політиків, промисловців та інших з усього регіону та ЄС. Неминуче всі дискусії зводилися до економічної кризи. І, як завжди, саме непротокольні розмови пролили найбільше світла.

Україна ніколи не відзначалася сильною владою, зате була мінімально авторитарною – камінь у город Росії, – і це її заслуга.

Після того, як ціла низка промовців поспіль, включно з головою наглядової ради Національного банку України, наполягали, що банківська система, хоч і в жахливому стані, абсолютно стабільна, керівник науково-технічного центру із західного Львова – міста, відомого тим, що вважає себе більш культурним у кожному розрізі за Київ, – зміг поскаржитися про заморожені депозити, конфісковані банкоматні картки та зникнення переказів у їхньому філіалі Надра Банку, шостого найбільшого в країні.

Що він намагався з цим вдіяти? Він подавав клопотання місцевим високопосадовцям; переводив рахунки підприємства з банку; використовував залишену готівкову картку, щоб зняти гроші й розплатитися з працівниками. І коли нічого не вдалося, виявилося, що може зарадити хіба знову бартерна економіка. В Івані Кульчицькому, схоже, незвична тільки його готовність висловити несміливе обурення чиновниками і те, що на це якраз нагодився публічний форум.

Хитке фінансове становище України ускладнюється непевними відносинами з МВФ. Київ досі чекає на другий транш узгодженої з МВФ позики, відкладений, доки не з’являться гарантії його використання, адже значна частина першого траншу зникла – так кажуть - з рахунків, на яких його було розміщено, у рекордний термін.

Корупція на майже всіх рівнях уважається проблемою України №1. Це лихо, яке тільки зросло за чотири роки після продемократичних вуличних протестів, що переросли у Помаранчеву революцію і проштовхнули до влади орієнтоване на Захід і ринкову економіку двійко – Віктора Ющенка та Юлію Тимошенко.

Телевізійні ток-шоу ганьблять політичне скубання, поки гривня скочується вниз щодо світових валют буквально на очах в режимі реального часу.

На їхні безкінечні сварки багато українців покладають вину за зруйнування надії на розвиток країни – звідси й гасла "Геть усіх!" на наметах. Телевізійні ток-шоу ганьблять політичне скубання, поки гривня скочується вниз щодо світових валют буквально на очах в режимі реального часу. Тоді прем’єр-міністр починає звинувачувати опонентів (Президента та його оточення), що це вони своїми заявами спровокували падіння курсу, аби запровадити надзвичайний стан. Українські медіа належать до найвільніших у нових ринкових країнах – що може пояснити, чому камери на прес-конференціях пані Тимошенко затримуються на її блискучому волоссі, декольте, талії та високих підборах.

Не кожен погодиться, що незгода у владі остаточна й безнадійна. В офіційних колах зародився новий, самовиправдальний міф: нібито Україна ніколи не відзначалася сильною владою, зате була мінімально авторитарною – камінь у город Росії, – і це її заслуга. І це правда, що економіка стрімко зростала з 2000 року, незважаючи на політичні пертурбації. Деколи оптимістичним прикладом того, як нестабільний уряд та економічне зростання можуть уживатися разом, називають Італію.

Поки європейські чиновники та політики картають Україну за відступ у приватизації, модернізації інфраструктури і, звісно, за корупцію, пірати американського бізнесу, є стійке враження, залишаються так само впевненими й агресивними.

Українські медіа належать до найвільніших у нових ринкових країнах – що може пояснити, чому камери на прес-конференціях пані Тимошенко затримуються на її блискучому волоссі, декольте, талії та високих підборах.

Від Citibank до Kraft Foods і Shell, регіональні менеджери брали слово на Форумі "Європа – Україна", щоб привітати себе з інвестиційними рішеннями, які окупилися, часом у дуже видовищний спосіб. Труднощі однієї компанії, запевняли вони одне поперед другого, – це можливості для іншої; і вони збираються розширюватись. Coca-Cola навіть зібралася, заявили вони, викупити старий український завод з виробництва квасу, традиційного пивоподібного напою. Україна – це досі "найкраще збережений секрет" Європи, чи вони просто риються нутрощах "перспективного" ринку, що ось-ось розвалиться?

Таке глибоке промислове та фінансове проникнення з Заходу й особливо зі Сполучених Штатів відображає ейфорію закордоном, що спочатку вітала незалежність України після повалення комунізму і згодом Помаранчеву революцію 2004 року. Якщо Україна буде змушена оголосити дефолт – хоча не така вже й неминуча ця перспектива, – то розлетяться на вітер мільярди доларів і євро, а з ними чимало надмірних сподівань щодо України.

Перед тим, як лідери ЄС зустрілися на вихідних у Брюсселі, президент Світового банку Роберт Зеллік звернувся до Європи з закликом "об’єднатися, щоб не дозволити змарнувати досягнення останніх 20 років через економічну кризу, що стрімко перетворюється на соціальну". Чи здатен і чи повинен ЄС глянути понад свої кордони й спробувати вберегти Україну від фатуму, який до певної міри віддзеркалює непередбачливість іноземних банків і є принаймні частково результатом його власних дій, – про це можна сперечатися. Але не може бути сумнівів, що Україна є наступною мішенню кризи.

Україна з першого погляду

Населення: 46 мільйонів.

Столиця: Київ.

Валюта: гривня (впала з 5 у січні 2008-го до 9,7 за $1).

ВВП: $7800 на душу населення (2008).

Рівень інфляції: 23% (2008).

Головні статті експорту: сталь, верстати, зернові.

Лідери: Віктор Ющенко (Президент); Юлія Тимошенко (Прем’єр-міністр).

Наступні президентські вибори: листопад–грудень цього року (проте можуть бути перенесені).

Оригiнал статті

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах