Головна
 

Le Figaro: Ми очікуємо, що ЄС і Франція простягнуть нам руку

6 березня 2009, 17:00
0
4

Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, що в середу відвідує з візитом Париж, закликає Західну Європу до економічної солідарності з країнами на Сході, і зокрема з її країною. Вона очікує, що Франція очолить цей рух, - пише в статті у французькій Le Figaro прем‘єр-міністр України Юлія Тимошенко.

З кінця Другої світової війни Франція постійно приймала на себе виклики з реструктуризації Європи в періоди кризи. Так, вона стала каталізатором не лише формування європейської спільноти, а й процвітання, характерного для повоєнних десятиліть в Європі – процвітанню сьогодні загрожує світова фінансова та економічна криза. Якщо ми хочемо, щоб Європа вийшла з усіх цих труднощів сильнішою, то нам знову потрібне далекоглядне лідерство Франції.

Перший важливий етап цього французького лідерства в об’єднанні Європи відбувся в час створення Європейського об'єднання вугілля і сталі Робертом Шуманом та Конрадом Аденауером. Залучивши Західну Німеччину до політичної, економічної і соціальної системи Заходу, ця ініціатива ознаменувала початок відродження Німеччини та її економічного дива.

Так, ми живемо у складну епоху, і всі політики насамперед турбуються за своїх виборців.

У 1983 році Франція вдруге консолідувала внутрішню архітектуру Європи в ході дебатів про розміщення американських крилатих ракет та ракет "Першинг" в Німеччині, яке мало стати противагою розташуванню Радянським Союзом ракет СС-20. Завдяки Франції, що рішуче підтримувала Німеччину, остання уникла переходу до небезпечного нейтралітету, який би розхитав Європейське співтовариство.

Після падіння Берлінської стіни, коли ширилися побоювання, що об’єднана Німеччина може дестабілізувати Європу, Франція ще раз зіграла цю роль. Намагаючись із самого початку просувати ідею возз’єднання країни, Франція долучилася до неї в обмін на гарантію, що Німеччина активно ангажуватиметься і в перспективі приєднається до європейської інтеграції та лідерства в європейській спільноті разом із Францією. Результат: Німеччина приєдналася набагато рішучіше до ідеї "більш інтегрованого союзу", пообіцявши вступити в єврозону.

Окрім того, не можна дозволяти євро стати залізною завісою, що полишить тих, хто не входить до єврозони

І тепер терміново необхідно, щоб прозірливість, характерна для франко-німецьких відносин, застосовувалась і до країн Центральної Європи, і до Сходу. Лише визнаючи європейську ідентичність для всього цього регіону і укорінюючи в європейський контекст російсько-німецькі відносини, які з кожним днем поглиблюються, Європейський Союз зможе продовжувати свій шлях стабільності і процвітання. Тільки розвиваючи вільну торгівлю та фінансові відносини в Європі, ми зможемо сподіватися на завершення цієї кризи. Адже жодна європейська країна, жодна країна ЄС як такі не зацікавлені в тому, щоб країни Центральної і Східної Європи почувалися покинутими напризволяще або щоб Німеччина і Росія стали взаємно одержимими одна одною в цей кризовий період.

Так само як і для Німеччини 1950-х років, природа зв’язків між Росією та її найближчими сусідами визначає імідж, який країна хоче створити для себе за кордоном. Багато експертів вважають ці відносини сигналом не лише для регіону, а й для решти світу про тип владарювання, яке Росія прагне уособлювати.

На відміну від Європи, що використовує велику мережу багатосторонніх організацій, за допомогою яких держави проводять більшу частину своєї зовнішньої політики – Росія не звикла до міжнародних методів співробітництва.

Утримування Росії на поважній відстані від Європи тільки спричинило відчуття ізоляції.

Утримування Росії на поважній відстані від Європи тільки спричинило відчуття ізоляції, яке виникло в багатьох росіян і яке викликає у них спокусу розглядати інтереси своєї країни у спосіб, що суперечить інтересам Європи. Це лише посилило бажання Росії будувати двосторонні відносини з Німеччиною, в яких не береться до уваги європейський контекст.

Європейська історія останніх шістдесяти років яскраво демонструє, що не варто дозволяти, щоб між сусідами наростала ворожість. Правова держава повинна існувати не лише всередині країн, а й керувати їхніми відносинами.

Вірити в те, що такий підхід може застосовуватися до Росії, України та Європи – це не просто благий намір, він базується на досвіді франко-німецької дружби.

Перший урок європейської єдності полягає в тому, що періоди кризи повинні зближувати країни старого континенту, а не роз’єднувати їх протекціоністським заходами, конкурентними девальваціями та виселенням іммігрантів. Окрім того, не можна дозволяти євро стати залізною завісою, що полишить тих, хто не входить до єврозони, у зоні високого ризику, в якій інвестори не зважуватимуться ризикувати.

Європа може допомогти Україні, уклавши угоду про вільну торгівлю, яку ми наразі і збираємося обговорити. Завдяки нашому успішному вступу до Світової організації торгівлі, Україна певного часу зможе отримувати зиск від світової і європейської торгівлі. Європа може також вдатися до стабілізаційних заходів, щоб допомогти нашій економіці пережити кризу, від якої всі ми потерпаємо.

Роблячи такі заклики, я керуюся не егоїстичним занепокоєнням, яке у мене викликає становище моєї країни. Як американська Федеральна резервна система уклала угоди про валютні своп-операції з Бразилією, Мексикою, Сінгапуром, Південною Кореєю та іншими країнами, щоб полегшити їм доступ до доларів, яких ті потребують, так і Центральний європейський банк повинен розглянути можливість пропозицій такого роду для європейських країн, що знаходяться поза єврозоною для того, щоб усунути перешкоди на шляху обміну промисловими товарами та торгівлі.

Так, ми живемо у складну епоху, і всі політики насамперед турбуються за своїх виборців. Найвизначніші лідери повоєнної Європи зрозуміли, що будівництво європейської спільноти неможливе без розуміння широкої концепції цього утворення. І тепер знову, коли економіки наших країн під загрозою, прийшов час для справжнього лідерства Франції.

Оригiнал статті
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах