Головна
 

Радіо Свобода: Україна звикла жити на краю прірви. Але чи не зісковзне вона через край?

16 березня 2009, 16:55
0
3

Журналіст американського Радіо Свобода (Radio Free Europe / Radio Liberty) Брайан Уітмор пише про банківський кризу в Україні.

Ще нещодавно до Андрія Лалака у БМ Банку ставилися як до одного з найцінніших клієнтів. Але коли він з'являється там сьогодні, банківські працівники тікають від нього як від прокаженого.

Більше місяця Лалак безуспішно намагається зняти зі свого рахунку 100000 гривень (11700 доларів). Ці гроші, за словами Лалака, потрібні йому для розширення діяльності невеликої комерційної компанії, якою він керує у місті Львові на заході України.

Але українські банки, які мають дефіцит готівки й переживають удар за ударом через скорочення ліквідності і перекриття кредитних надходжень, тимчасово припинили видачу грошових коштів з рахунків. Лалак і нечисленна група його друзів почали щоденно влаштовувати протести біля дверей банку.

"Ми беззахисні. Нам нікуди звернутися, - говорить Лалак кореспондентові нашої української служби, - це як змова, спрямована на те, щоб не повертати гроші таким як я вкладникам. Гроші повинні бути ліквідними. Їх потрібно вкладати у бізнес. Я хочу купити квартиру для розвитку свого бізнесу. Але в результаті такої ситуації розширювати його я не можу ".

Випадок з Лалаком далеко не єдиний. Україна зі складнощами пробирається через завали могутньої економічної кризи, розібрати які слабкі політичні інститути країни, які постійно воюють між собою, не в змозі. Зростає безробіття та інфляція, національна валюта різко знецінюється, а зростання ВВП скорочується темпами, які викликають серйозну тривогу.

До цього всього ще й у момент, коли над країною нависла загроза страшного дефолту та потужної енергетичної кризи, Президент і прем'єр-міністр України просто не розмовляють один з одним.

Минулого тижня Україна з великими труднощами зуміла уникнути нового газового конфлікту з Росією, здійснивши останній платіж на 50 мільйонів доларів із загальної суми заборгованості в 360 мільйонів доларів, які вона винна була Газпрому. Гроші були перераховані буквально через кілька годин після того, як російський прем'єр-міністр Володимир Путін вдруге у поточному році пригрозив перекрити подачу газу. Україні також доведеться вести важкі переговори з Міжнародним валютним фондом щодо екстреного позики.

Але українські банки, що мають дефіцит готівки й переживають удар за ударом через скорочення ліквідності і перекриття кредитних надходжень, тимчасово припинили видачу грошових коштів з рахунків

Подолання нинішньої кризи, яку багато економістів називають найгіршим глобальним спадом з часів Великої депресії, це складне завдання навіть для найбільш згуртованих і зосереджених на своїй роботі держав. А в України немає ні того, ні іншого.

За словами оглядачів, нескінченні суперечки між Президентом Віктором Ющенком і прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, які ще чотири роки тому були союзниками під час прозахідної "помаранчевої революції", розривають еліту на частини і перешкоджають реалізації будь-яких антикризових заходів у момент, коли влада намагаються отримати іноземну допомогу для запобігання економічній катастрофі.

"У рядах української еліти в наявності повна нездатність вирішувати проблеми кризи на економічному, а також на політичному рівні, - говорить директор варшавського Центру міжнародних відносин Еугеніуш Смоляр, - сьогодні момент національного кризи, а вони ведуть себе так, ніби це одна із тих звичних міні - криз, з якими вони стикаються постійно. Але це не так. Це мега-криза ".

Погляд за край

І така мега-криза, як побоюються багато аналітиків, може викликати неспокій у суспільстві, відкривши двері для можливого російського втручання і викликавши дестабілізацію в цій стратегічно важливій країні. Лише кілька років тому Україну - велику країну з 46-мільйонним населенням, що знаходиться між Росією та Євросоюзом, розхвалювати на всі лади, називаючи однією з найперспективніших молодих демократій у регіоні. Сьогодні ці слова викликають глибокі сумніви.

І така мега-криза, як побоюються багато аналітиків, може викликати неспокій у суспільстві, відкривши двері для можливого російського втручання і викликавши дестабілізацію в цій стратегічно важливій країні

Нещодавно водії вантажівок на короткий час заблокували трасу Київ-Одеса, висловивши таким чином своє незадоволення високими податками. Власники торгових наметів у Києві вийшли на демонстрацію протесту проти планів міської влади змусити їх придбати нові кіоски. А робітники херсонського комбайнового заводу, що на сході України, на знак протесту проти боргів по зарплаті на короткий час захопили будівлю міської адміністрації. Цілі міста країни, опинившись не в змозі розплатитися за надані комунальні послуги, кілька днів живуть без тепла та води.

Українці у важкі часи демонструють дивовижний запас життєвих сил і енергії. Однак аналітики зазначають, що в умовах нинішньої кризи та економічних негараздів цьому довгому терпінню може настати кінець.

"Українці справді мають здатність вибиратися з важких життєвих ситуацій. У них також є така здатність - дійти до краю прірви, заглянути туди, а потім відійти назад. Але проблема у тому, що якщо до цього краю підходити занадто часто, то можна зісковзнути вниз" , - говорить колишній посол США в Україні Стівен Пайфер, який сьогодні працює в Інституті ім. Брукінгса.

"У цьому році українці, якщо вони будуть необережні, можуть опинитися у вкрай важкій ситуації, а також втратити свій шанс на ослаблення навантажень і труднощів поточного року".

Економіка України значною мірою залежить від експорту продукції сталеливарної і хімічної промисловості. А обсяги цього експорту через зниження загальносвітового попиту різко скоротилися.

Промислове виробництво тільки в січні знизилось на 34,1 відсотка. Це найбільш різке падіння з 1991 року, коли Україна здобула свою незалежність. Головний український біржовий індекс ПФТС у поточному році знизився на 33 відсотка. Безробіття в січні становило 3,2 відсотка, і робочі готуються до нових звільнень, оскільки металургійні підприємства скорочують виробництво.

"Українці справді мають здатність вибиратися з важких життєвих ситуацій. У них також є така здатність - дійти до краю прірви, заглянути туди, а потім відійти назад. Але проблема у тому, що якщо до цього краю підходити занадто часто, то можна зісковзнути вниз" 

Різкий спад нагадує українцям про ті біди і труднощі, які вони пережили на початку 90-х років після розпаду Радянського Союзу.

"Люди пам'ятають той час, коли їм місяцями не платили зарплату, і їм доводилося виживати за рахунок невеликих земельних ділянок за містом, де вони вирощували картоплю, - говорить Смоляр, - люди думали, що ці погані часи залишилися позаду. Але не можна виключати, що ці погані часи повертаються ".

Заручниця політики

У спробі запобігти дефолту, тобто нездатності розплачуватися за державними боргами, а також стабілізувати свою банківську систему і національну валюту, Україна минулого року звернулася до МВФ з проханням виділити їй позику на 16,4 мільярда доларів в якості заходу порятунку економіки. Але цим переговорам заважає триваюча міжусобна ворожнеча між Ющенком і Тимошенко.

МВФ у листопаді перерахував перший транш із цієї позики на суму 4,5 мільярда доларів. Але коли уряд Тимошенко склав свій бюджет, в якому на лютий був передбачений 5-відсотковий дефіцит, МВФ, що вимагає менших показників по дефіциту бюджету, відмовився виплатити другу частину позики на 1,9 мільярда доларів.

МВФ також домагається поступового збільшення пенсійного віку в Україні, який сьогодні становить 60 років для чоловіків і 55 для жінок. Фонд наполягає на скасуванні пільгових цін для домашніх господарств, які користуються природним газом. Але прем'єр-міністр, яка уже заглядає вперед, на президентські вибори, заплановані на майбутній рік, на такі заходи йти не хоче.

Тимошенко на парламентських виборах у вересні 2007 року змогла заручитися підтримкою виборців завдяки своїм щедрим обіцянкам про видатки на соціальні потреби. І в рік виборів їй явно не хочеться урізати бюджет або завдавати болі виборцям. Ющенко, зі свого боку, наполягає на зниженні дефіциту і підтримує плани подальшого скорочення витрат. 

Конфлікт між Президентом і прем'єр-міністром, який затягнувся, загрожує зруйнувати швидко падаючий авторитет країни на міжнародній арені

Життя напередодні президентських виборів, намічених на січень 2010 року, визначає порядок та плани дій як Тимошенко, так і Ющенка. Жоден не хоче поступатися противнику якимись політичними перевагами в момент проведення дебатів про антикризовій програмі. Головний лідер опозиції і колишній прем'єр-міністр Віктор Янукович, керівник найбільшої єдиної фракції у парламенті, також має намір виставити свою кандидатуру на президентський пост.

У цій безвихідній ситуації подав у відставку консервативний у плані витрачання коштів міністр фінансів Віктор Пинзеник, який заявив, що його посада стала "заручницею політики".

За словами спостерігачів, безгосподарність і міжусобна ворожнеча між керівниками України загострює і без того складну ситуацію.

"У значній мірі цю кризу потрібно просто пережити. Вона посилюється з об'єктивних причин. На жаль, корупція і некомпетентність нинішнього уряду безсумнівно погіршують становище ", - говорить київський політолог Іван Лозовий.

Ющенко після зустрічі з Тимошенко 2 березня оголосив про перегляд бюджету. Обидва керівники домовилися відкласти в бік свої розбіжності і досягти компромісу, який був би прийнятний для МВФ. Фонд, в свою чергу, послабив вимоги за цільовими показниками дефіциту бюджету, збільшивши їх з менш ніж 1 відсотка ВВП до 3 відсотків.

Але не встигли Президент і прем'єр-міністр досягти взаєморозуміння в бюджетних питаннях, як виник новий конфлікт - стосовно енергоресурсів. 4 березня збройні співробітники Служби безпеки України (СБУ) провели обшук у будівлі державної газової компанії Нафтогаз. Вірна Ющенку СБУ заявляє, що проводила розслідування за фактами корупції у цій компанії, яку, в свою чергу, вважають лояльною Тимошенко.

Як вважають аналітики, затяжний конфлікт між Президентом і прем'єр-міністром загрожує зруйнувати швидко падаючий авторитет країни на міжнародній арені.

"Він живиться цією нездоровою битвою, яка то розгорається, то трохи гасне. У певний момент може виникнути небезпека того - якщо вона вже не виникла в деяких країнах - що вони перестануть сприймати Україну всерйоз, - каже Пайфер, - у серйозних країнах конфліктів такого рівня просто не буває ".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах