Головна
 

Известия: Ющенко помолився за зрадника

25 березня 2009, 00:08
0
5

Ющенко знайшов що пафосно відзначити. На цей раз - 370-річчя гетьмана Івана Мазепи. На черзі - святкування річниці Полтавської битви, під час якої Мазепа, на думку Ющенка, нікого не зрадив. А також - урочистості з приводу ювілею Конотопської битви 1659 року, під час якої "нікого не зрадив" гетьман Іван Виговський, який виступив на боці кримських татар і розбив військо одновірців-росіян. Цю подію соратники президента вважають великою перемогою національної зброї, пише російське видання Известия.

Щоб відсвяткувати ювілей Мазепи, Ющенко прибув в село Мазепинці під Києвом, де народився гетьман. Прибув не один, а у супроводі міністра оборони (очевидно, з метою захисту), а також міністрів молоді, спорту, культури і туризму. Ющенко, спізнився на дві  години і застав натовп, який добряче замерз та втратив натхнення. Президент виголосив коротку промову. Він повідомив селянам, що Мазепа не зрадник.   

До свята в Мазепинцях готувалися тиждень: вичистили вулиці та відмили від голубиного посліду пам'ятник гетьману. Вранці у день народження Мазепи на зустріч з Ющенком прибули три тисячі людей.

Першокласники, які стояли в шерензі з червоними революційними гвоздиками, почали нудитись на п'ятнадцятій хвилині: може, покладемо квіти і підемо. Але їм суворо заборонили рухатися.

Спеціально навчений ансамбль бандуристів грав те, що Ющенку до душі, але до моменту його приїзду якось втратив запал.  

"Мазепа народився в нашому селі, був гетьманом, побудував церкву і заробив багато грошей", - перераховували селяни список гетьманських заслуг. Але жодна з них не могла змусити селян так довго стояти на вулиці.   

Після промови, Ющенко пішов на молебень за підданого анафемі Мазепу. Службу благословив глава розкольницької Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Його церква вважає, що в 1918 році з Мазепи зняли анафему, відслуживши за ним панахиду у Києві.   

На молебні разом з Ющенком стояли представники праворадикальної  партії "Свобода", яка з фашистськими гаслами здобуває популярність в Україні. Під час недавніх виборів в Тернопільській області вона отримала понад 30 відсотків голосів. Цю кампанію назвали репетицією президентських виборів. Поки під Києвом святкували день народження Мазепи, у Криму його повторно піддали  анафемі.

Посеред Сімферополя урочисто спалювали 10-гривневі купюри із зображенням Мазепи. Втім, у багаття їх полетіло небагато - все-таки кожен папірець коштує 1,2 долара.   

Урочистості з приводу Мазепи пройшли і в Києві. Ющенко влаштував культурно-просвітницький захід "Вечір Мазепи" в приміщенні Національної опери. До речі, воно закладене за борги колишнім соратником Ющенка, мером Києва Леонідом Черновецьким.  

Ющенко читав мантри: "Мазепа не зрадник. Мазепа - захисник рідної землі. Мазепа повстав заради України". Гетьман, за словами президента, створив українську незалежність. Тепер електорат Ющенка точно знає, що ця незалежність побудована на зраді.  

Тих українців, хто далекий від політики, Мазепа цікавить у двох аспектах: де він, багатий чоловік, заховав свої скарби, і як він, відомий ловелас, так надовго зберіг свою чоловічу силу. Золото Мазепи шукали в Мазепинцях, перекопали центр та околиці, але нічого не знайшли. А про роман гетьмана з його похресницею Мотрею  Кочубей розповідають в українських музеях. Збереглися документальні свідчення істориків і про те, як Мазепа за часів молодості вчащав у сусідній маєток до жінки пана Фальбовського. Той дізнався про любовні подвиги майбутнього гетьмана, наказав його виловити, роздягнути, прив'язати до коні задом наперед. Кінь понісся через хащі, гілки зсікли голого Мазепу так, що рідна мати не впізнала. Після цієї пригоди Іван і пішов до козаків.   
 
Козаки гетьмана не шанували

Як писав в XIX столітті історик Микола Костомаров, посилання на праці якого в "Известия" люб'язно надіслав наш читач Валентин Осипов, козаки не дуже любили свого гетьмана. Через це він попросив у царя полк стрільців для своєї охорони. "Гетьман стрільцями міцний, без них хохли  давно б його прикінчили, та стрільців бояться, тому він їх шанує, безперестанно годує і без них кроку не ступає", - пише Костомаров. Мазепа був настільки близьким до Петра Першого, що цар в 1700 році зробив Івана кавалером ордена Андрія Первозванного і подарував йому Крупецьку волость. Чим відплатив Петру кумир Ющенка, добре відомо.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах