Головна
 

Rzeczpospolita: Тарас Бульба виходить на екрани

1 квітня 2009, 10:07
0
24

Довгоочікувана екранізація повісті Миколи Гоголя викликала історичну суперечку між Росією та Україною, - пишуть Юстина Прус і Тетяна Серветник у польській Rzeczpospolita.

Фільм, в якому режисер Володимир Бортко бачить шанс для об’єднання двох народів, може мати протилежні наслідки. "Я хочу нагадати – за допомогою Гоголя – про єдність Росії та України. Це історія одного народу, коріння якого лежить у Київській Русі, - розповідає Бортко Rzeczpospolita. – Немає двох різних народів. Є один, тільки частина його живе тепер в іншій державі".

Тарас Бульба - це повість про козацького полковника, який піднімає повстання на Січі і виступає проти Польщі. Остання показана в не найкращому світлі.

Український символ

Так, як сина Тараса, Андрія, звабила та схилила до зради полька – гарна, але пуста дівчина – так і козаків підвела Польща, пообіцявши їм добробут і привілеї. Польща – ворог, але не вона знаходиться в центрі уваги. Повість зосереджується на козаках, предках українців. Увесь православний народ – зокрема і козаки – повинні об’єднатися під царським скіпетром.

Українці можуть не погоджуватися з таким поглядом на історію. Для них козаки – це насамперед джерело національної ідентичності, а Тарас Бульба – символ боротьби за українську землю. Невипадково відомий козак користується симпатією Президента Віктора Ющенка і помаранчевої еліти. У Полтавській області буде зведено пам’ятник цьому герою. Петро Пінчук, режисер українського фільму "Думи про Тараса Бульбу", що транслювався в Україні на державному телеканалі напередодні прем’єри російської версії екранізації повісті в Петербурзі і Москві, каже Rzeczpospolita: "Я хотів показати характер Бульби, насамперед український. Фільм вийшов скромним. Президент Ющенко хотів, щоб головну роль у ньому зіграв Жерар Депардьє, але справа не вигоріла. У нас не було коштів, щоб конкурувати з російською продукцією", – каже Пінчук.

Суперечка за Бульбу знайшла відображення в українському перекладі повісті. Ніколай Гоголь – це Микола Гоголь, а Русь вперто замінюють на слово "Україна". "Це ідіотизм, - переконує український філософ і політолог Мирослав Попович. – Гоголь не може служити ключем до вирішення українських, польських чи російських проблем. А книжку треба читати в оригіналі, російською.

З нагоди прем’єри фільму Бортка, котра збігається з 200-ою річницею з дня народження письменника, відновилися суперечки про національну приналежність Гоголя. Як і для росіян, так і для українців – це їхній письменник. "Незалежно від того, що каже Бортко і які в нього були цілі, у нього вийшов фільм, який скоріше розділяє, ніж об’єднує", - каже російський кінокритик Юрій Ґладільщиков.

Урок історії?

"Бортко лише повторює за Гоголем ідею про єдність народу. Але від цього впертого повторення стає якось неприємно", - підсумовує критик.

У той час, як одні українці говорять про зазіхання на українську самобутність, інші знаходять у фільмі позитивні сторони.

"Це може бути уроком історії для українських глядачів. Може, почнуть врешті цікавитися цим періодом і вирішувати, яких помилок вони не повинні припускатися, формуючи власну самобутність", - каже український режисер і кінопродюсер Валерій Вергелесов.

"Від фільму надто тягне низькосортною пропагандою. Боюся, що в молодих людей, які його подивляться, не виникне жодного бажання потягнутися за книжкою Гоголя. А запам’ятають вони з фільму тільки одне: Запорізька Січ – це Русь", - підсумовує Юрій Ґладільщиков.

"Гадаю, виконавець головної ролі Богдан Ступка не дозволив би, щоб "Тарас Бульба" став антиукраїнським фільмом", - вважає український поет і сценарист Іван Драч.

Сам Ступка відмовляється від коментарів: "Я ще не бачив фільму, почекаємо", - сказав він Rzeczpospolita.

Поляки гарні, але злі

Образ Польщі та поляків?

"Ви там гарні, сміливі та оголені, можна лише позаздрити. Які антипольські інтриги? – питає Бортко. – Це література, кіно, мистецтво".

Апелює до літератури, щоб дозволити говорити письменникам. "Польща має Сєнкєвіча, росіяни Гоголя, не треба вплутувати сюди політику", - каже він.

Ґладільщиков бачить це трохи інакше. Польща має викликати асоціації з сучасною Європою, від якої – принаймні на пропагандистському рівні – прагне відокремитися сьогоднішня кремлівська еліта.

Загалом козаки виглядають у фільмі як варвари, але вони оборонці ідеї, православної віри, у глибині душі вони великі та гідні. А справжні варвари – це поляки. Критик звертає увагу, що у фільмі Бортка з’являються сцени, яких немає в повісті Гоголя. Коли Тарас Бульба з синами залишає родинний хутір, на нього нападають поляки, які вбивають дружину полковника і розбивають ущент його полк. Режисер показує сцену катування у Варшаві одного з синів Тараса, Остапа.

"Це ще більше поглиблює цей варварський образ ворога", - каже Юрій Ґладільщиков.

Оригiнал статті
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах